Справа №22-ц-266/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-Когер

Код категорії 56 Суддя-доповідач - Кононенко

УХВАЛА

01 лютого 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Кононенко,  

суддів -  Шевченка , Маслова  

при секретарі - Кияненко Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми  від 28 грудня 2010 року  

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Івашини Віталіни Вікторівни, -    

ВСТАНОВИЛА:

 Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 28 грудня 2010 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м.Суми  від 28 грудня 2010 року, а його скаргу задовольнити у повному обсязі.

При цьому вказує, що судом невірно був визначений боржник у виконавчому провадженні, фактично боржником є ОСОБА_3 і її адреса вказана у виконавчому документі, а індивідуальний ідентифікаційний номер зазначається у тому разі, коли він відомий суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1 та його представника – адвоката ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника ППВР ВДВС ГУЮ у Сумській області Івашини В.В., яка заперечувала проти доводів скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду – скасувати, виходячи з наступного.

          Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що за виконавчим документом (ухвалою суду про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя), боржником є Зарічний ВДВС, відносно якого відсутні відомості, передбачені п.3 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважав постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.11.2010 року законною.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 01 листопада 2010 року накладено арешт на майно, яке знаходиться у АДРЕСА_1, у якій проживає  ОСОБА_3 та зобов’язано Зарічний ВДВС Сумського МУЮ провести його опис. Крім того, в ухвалі суду зазначено, що інші відомості про відповідача ОСОБА_3 суду невідомі.

За таких обставин, боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_3

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що боржником у виконавчому провадженні є Зарічний ВДВС Сумського МУЮ, а виконавчий документ - ухвала суду про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі, крім іншого, повинен бути зазначений індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності, а також інші відомості, якщо вони відомі суду.

З матеріалів справи вбачається, що у виконавчому документі зазначені відомості про боржника – ОСОБА_3, які передбачені законом, що регулює спірні правовідносини, і які відомі суду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що у виконавчому документі відсутні відомості про боржника не відповідає матеріалам справи і не грунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, застосувавши Закон України «Про виконавче провадження», не врахував змін від 04.11.2010 року не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки Закон України від 04.11.2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» набирає чинності 08.03.2011 року і постановляючи ухвалу, суд керувався положеннями чинного на день розгляду справи закону.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, а скарга ОСОБА_1 - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, п. 6 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,    

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Зарічного районного суду м.Суми  від 28 грудня 2010 року  скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Івашини Віталіни Вікторівни задовольнити.

Визнати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Івашини Віталіни Вікторівни про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15 листопада 2010 року незаконною та зобов’язати вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -