Судове рішення #13656397


Справа №22-ц-274/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Свиненко М.Д.

Код категорії 43 Суддя-доповідач - Кононенко


                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Кононенко,  

суддів -  Шевченка , Білецького  

при секретарі -  Кияненко Н.М.,

        

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду  Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

          на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2010 року  

          у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Колективне підприємство «ЖКЗ», про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом

          та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: відділ опіки та піклування виконкому Шосткинської міської ради, про вселення до квартири та усунення перешкод у користуванні нею,-    

ВСТАНОВИЛА:

  Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Ухвалено вселити ОСОБА_3 та малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_3 дублікати ключів від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати зазначене рішення суду і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

При цьому, зазначає, що судом першої інстанції не були взяті до уваги доводи, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги та не застосовано закон, який поширюється на спірні правовідносини і підлягав застосуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 51,4 кв.м. належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2 на підставі договору міни від 11.03.2005 р. (а.с.6-9, 13-14,44). Сторони перебували у шлюбі з 14 липня 2001 року та разом з малолітніми дітьми зареєстровані в цій квартирі та постійно у ній проживали (а.с.12), шлюб між ними розірвано 06 жовтня 2009 року (а.с. 10-11). За ОСОБА_3 право приватної власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.с.22).

Також встановлено, що тимчасова відсутність ОСОБА_3 за місцем реєстрації та постійного проживання викликана поважною причиною, пов'язаною з її працевлаштуванням та отриманням певного заробітку для утримання дітей (а.с.24.49).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, місцевий суд виходив з того, що остання не проживала у спірній квартирі понад встановлений законом строк, протягом якого за членом сім’ї власника зберігається право користування жилим приміщенням, з поважних причин.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов до нього повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, вірно визначивши юридичну природу спірних правовідносин і застосувавши відповідні їм норми матеріального права.

Згідно з ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Ч.4 ст. 156 ЖК України передбачено, що припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишнього члена сім’ї права користування займаним приміщенням.

Як встановлено місцевим судом та не спростовано позивачем у справі, відповідач працює в ЗАТ «Оболонь» у м.Києві за строковим трудовим договором з 01.12.2008р. по 31.01.2011р. (а.с. 24, 49).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо тимчасового виїзду відповідача з постійного місця проживання, обумовленого необхідністю працевлаштування, і така відсутність за місцем постійного проживання не є підставою для визнання її такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням.

Висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_3 не втратила зацікавленість у спірному житлі, іншого постійного місця проживання разом з дітьми не має, а з боку позивача їй чиняться перешкоди у користуванні житлом, узгоджується з наявними у справі доказами, яким суд надав належну оцінку.

Зокрема, з копій фіскальних чеків про оплату ОСОБА_3 комунальних послуг, ексвитрат, послуг зв’язку за 2008, 2010 роки вбачається, що вона виконує обов’язки по утриманню квартири (а.с. 71-74).

Актом обстеження квартири АДРЕСА_1 від 06.07.2010р. встановлена наявність у квартирі речей ОСОБА_3 та дітей (а.с.65).

З постанов про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 17.11.2008р. та від 09.01.2010р. вбачається, що останній 09.11.2008р. о 22 годині вигнав відповідача разом з дочкою з квартири і вони вимушені були ночувати у батьків, позивач постійно міняє замки на вхідних дверях, внаслідок чого ОСОБА_3 не може потрапити до квартири (а.с.27, 28).

Таким чином, позивач, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих письмових доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скарги ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 порушує його право власності.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що доводи позовної заяви ОСОБА_2 не були взяті до уваги судом, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки судом першої інстанції їм надана належна оцінка.

 

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

 

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1  ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -     

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.   


Головуючий -

Судді -



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація