Справа №22-ц-225/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц

Код категорії 26 Суддя-доповідач - Кононенко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Кононенко,  

суддів -  Білецького , Шевченка  

при секретарі - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

          на рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 грудня 2010 року  

          у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» про визнання недійсними п.п.5.2 та 5.5. кредитного договору, зобов’язання зменшити пеню до подвійної облікової ставки НБУ та розірвання кредитного договору,   

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 грудня 2010 року  відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів» та принцип рівності, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсними п.п.5.2 та 5.5. кредитного договору, зобов’язання зменшити пеню до подвійної облікової ставки НБУ за рік, що діяла у період за який сплачується пеня.

Рішення суду в частині відмови в розірванні укладеного між сторонами кредитного договору не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Спожив Сервіс» було укладено кредитний договір № ФФФ79494413, згідно з яким відповідач надав позивачу кредит на споживчі цілі на загальну суму 5555 грн. 56 коп. (а.с. 27-28).

Згідно з п.5.2 даного договору за порушення строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій позичальник сплачує пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.          

Відповідно до п.5.5 даного договору, якщо позичальник не повертає кредит в строк, зазначений в п. 1.2 даного договору, він сплачує пеню в розмірі 5% в день від суми фактичної заборгованості по договору.

Також встановлено, що при укладенні кредитного договору позивач був ознайомлений з його умовами, порядком надання та повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій у разі порушення його умов, погодився з умовами кредитного договору і підписав його. Умови кредитного договору значний час позивач виконував.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що умови укладеного між сторонами договору, в тому числі п.п. 5.2 та 5.5, не суперечать вимогам ЦК України, відповідачем умови договору не порушувались, а при його укладенні позивач повинен був передбачити настання труднощів по виконанню своїх зобов’язань.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, вірно визначивши юридичну природу спірних правовідносин і застосувавши відповідні їм норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані.

Відповідно до положень ст.ст.207, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного договору від 27 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5555 грн. 56 коп. зі сплатою щомісячно за його користування 23,5% річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 26 серпня 2009 року.

Повернення кредиту, відсотків за його користування та комісійних повинно було здійснюватися відповідачем щомісячно до 27 числа кожного місяця, а у разі невиконання зазначеного обов’язку настає відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення (п.5.2).

Відповідно до п.5.5 кредитного договору, якщо позичальник не поверне кредит до 26 серпня 2009 року, він сплачує пеню в розмірі 5% в день від суми фактичної заборгованості по договору.

При укладенні договору, відповідач був ознайомлений з його умовами, не заперечував проти них та отримав кредит в обумовленій договором сумі.

Доводи апеляційної скарги про несправедливість умов договору в частині визначення розміру пені за порушення зобов’язання, з посиланням на п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», є помилковими та не спростовують висновків місцевого суду, оскільки між сторонами у справі виникли договірні зобов’язання, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а не Законом України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 грудня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.   

Головуючий -

Судді -