У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 року                                                    м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді:                     – Ковальчук Н.М.,

суддів                     – Буцяка З.І., Мельника Ю.М.

при секретарі                     – Сеньків Т.Б.

з участю представника позивача          –  Ярмолюка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення Рівненського міського суду від 10 листопада 2010 року в справі за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по договору кредиту,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а  :

Рішенням Рівненського міського суду від 10 листопада 2010 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 369135,72 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн..

Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Вважає рішення незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.  Стверджує, що суд першої підійшов до розгляду справи однобічно та упереджено. Безпідставно було відхилено клопотання про допит свідків; слухання справи проведено без участі її представника, яка  подала належно оформлену заяву про відкладення розгляду справи. Суд не взяв до уваги те, що вона не платила кредит у зв”язку з   різкою зміною курсу долара, а в даний час,  за допомогою рідних, має намір погашати кредит у передбачені договором строки. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з  додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2008р. сторонами було укладено  кредитний договір № 014/53-05/70955, згідно якого Банк надав  ОСОБА_5 кредит на суму 39585,00 доларів США під 12,25% річних строком на 120 місяців з 07.04.2008р. по 07.04.2028р..

         11 вересня 2009 року  ОСОБА_5 у зв”язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на  ОСОБА_3.

       Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у тій самій сумі, в строк та в порядку, встановлених договором.

____________________________________________________________________________________________

Справа № 22-59/2011р.                                                                        Головуючий у І інстанції –Музичук Н.Ю.           

                                                                                                                 Доповідач –Ковальчук Н.М.                                        

           Ст. 526 ЦК України вказує, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

        У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 свого зобов’язання за кредитним договором станом на 11.08.2010р. утворилася заборгованість в сумі 49 238,57 доларів США,  що за офіційним курсом НБУ станом на 11.08.2010р. становила 388492,14 грн..

       Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

         Згідно п.9.1  кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником  своїх зобов”язань за кредитним  договором кредитор має право вимагати  дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом зі  сплатою  всіх сум, включаючи проценти,  пеню та штрафи. Умови договору узгоджуються з нормами ст. 1050 ЦК України.

       Одночасно з укладанням кредитного договору був укладений договір поруки між банком та  ОСОБА_6  Відповідно до умов зазначеного договору поручитель несе солідарну    відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 014/53-05/70955 між банком та ОСОБА_5

        Оскільки ОСОБА_5 не погашала кредиту та не сплачувала відсотків, позивач  просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість по кредиту та            відшкодувати судові витрати.

        Стягуючи з  поручителя  борг за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; у разі  порушення боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у  х  в  а  л  и  л  а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 10 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення  і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя:                                                       Ковальчук Н.М.

Судді:                                                                             Буцяк З.І.

                                                                                       Мельник Ю.М.