У Х В А Л А
02 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: – Ковальчук Н.М.,
суддів – Малько О.С., Собіни І.М.
при секретарі – Сеньків Т.Б.
з участю представника позивача – Мазурка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського районного суду від 02 вересня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства ‘’БрокбізнесБанк’’в особі Львівської філії до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Рівненського районного суду від 02 вересня 2010 року заяву ПАТ ‘’БрокбізнесБанк’’про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходів по забезпеченню позову шляхом передачі на зберігання ПАТ ‘’БрокбізнесБанк’’ до вирішення справи по суті заставне майно, а саме: автомобіль марки RENAULT, модель 11GTA1141, 2000 року випуску та автомобіль марки RENAULT, модель MAGNUM400, 2000 року випуску. Накладено арешт на майно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що проживають по АДРЕСА_1, в межах суми стягнення –1 776 460,38 грн. В задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом передання на зберігання позивачу заставного рухомого майна, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Вважає, що суд всупереч роз”ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 ‘’Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову’’та ст. 151 ЦПК України не зазначив, якими саме доказами обґрунтовується необхідність застосування заходів забезпечення позову, які конкретно факти вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які саме докази свідчать, що використання ОСОБА_3 автомобілів призводить до істотного зниження їх вартості чи втрати. Судом не з’ясовано відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, а також не взято до уваги те, що відповідач є інвалідом 3 групи. Суд не врахував, що на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором укладено іпотечний договір №19К-07/і, і загальна вартість предмету іпотеки становить 1075739,00 грн. Вартість предметів застави (автомобілів) - 496 650,00 грн. Суд не взяв до уваги, що єдиним джерелом доходів ОСОБА_3 є використання у його господарській діяльності автомобілів, які передано на зберігання банку. При встановленні заходів забезпечення позову, суд повинен був враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності ОСОБА_3 Просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом передання на зберігання ПАТ ‘’БрокбізнесБанк’’автомобілів.
Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права ____________________________________________________________________________
Справа № 22-523/2011р. Головуючий у І інстанції –Красовський О.О.
Категорія: 19.27 Доповідач –Ковальчук Н.М.
та охоронювані інтереси позивача по справі, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Згідно ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи за заявою зацікавленої особи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Встановлено, що ПАТ ‘’БрокбізнесБанк’’звернувся до суду з позовом про стягнення 1 776 460,38 грн заборгованості за кредитним договором №19К-07 від 21 лютого 2007 року. Підставою для звернення до суду послугувало те, що ОСОБА_3 зобов”язання за кредитним договором не виконує, платежі по тілу кредиту не вносить з липня 2009 року.
В заяві про забезпечення позову ПАТ ‘’БрокбізнесБанк’’вказує, що відповідачем порушені вимоги договору іпотеки та договору застави, а саме: предмети іпотеки та предмети застави не застраховані, як того вимагають умови договорів.
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобілі марки RENAULT відповідач використовує у господарській діяльності, і це єдине джерело його прибутку не підтверджені жодними доказами.
Не заслуговують на увагу посилання на те, що застосування заходів забезпечення позову є неспіврозмірним з обсягом позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, вартість предмету іпотеки становить 1075739,00 грн., вартість предметів застави (автомобілів) становить 496 650,00 грн., що свідчить про недостатніх заходів для забезпечення виконання кредитного договору, а так само і виконання можливого рішення суду.
Враховуючи, що суд першої інстанції виніс ухвалу з додержанням норм процесуального права, колегія судді вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 312,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Рівненського районного суду від 02 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: підпис Ковальчук Н.М.
Судді: підпис Малько О.С.
підпис Собіна І.М.
Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.