16.02.2011
Справа № 22ц-711/11р. Головуючий в 1-й інстанції
Радченко Г.А.
Категорія 46 Доповідач –Колісниченко А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого Колісниченка А.Г.,
суддів Вербицької Л.І.,
Капітан І.А.,
при секретарі Прохоровій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 01 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів і поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 01 грудня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 16 жовтня 2004 року в РАЦСі Дніпровського районного управління юстиції міста Херсона, актовий запис № 492 розірвано. Витрати по реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу покладено на ОСОБА_4, ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина –ОСОБА_5 в розмірі 500 грн. щомісячно починаючи з 17.05.2010 року до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні інших вимог відмовлено за необґрунтованістю. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. За кожною із сторін визнано право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1. За ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину грошових вкладів у ПАТ КБ «Приватбанк»на суму 17000 грн. на підставі договору № SAMDN25000708652733 від 07.12.2009 року, на суму 16000 грн. на підставі договору № SAMDN06000709915943 від 24.03.2010 року та на суму 3500 доларів США на підставі договору № SAMDN01000709591135. Виділено у власність ОСОБА_3 холодильник «Лібхор», вартістю 3000 грн., ліжко двоспальне –1200 грн., шифоньєр –800 грн., ліжко дитяче –900 грн., телевізор –600 грн., пральна машинка «Атлант» - 2800 грн., а всього на суму 9300 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить змінити його, в частині позовних вимог щодо стягнення аліментів на дитину та на її утримання, а також в частині поділу майна подружжя.
В письмових запереченнях, які надійшли на скаргу до апеляційного суду, ОСОБА_4 просить зазначену скаргу відхилити, а рішення першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні, апелянтка та її представниця наполягали на задоволенні скарги, посилаючись на те, що судом неповною мірою були враховані обставини справи, що впливають на визначення розміру аліментів, які стягуються на неповнолітню дитину, неправильно вирішено питання щодо стягнення коштів на її утримання до досягнення дитиною 6-річного віку, а також без врахування суттєвих для справи обставин здійснено поділ спільного майна подружжя.
Відповідач та його представник, у судовому засіданні, проти задоволення апеляції заперечували, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах визначених цивільно-процесуальним законом, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб 16.04.2004 року у відділу РАЦС Дніпровського РУЮ м. Херсона(актовий запис № 492). У шлюбі у них 07.02.2006 року народився син ОСОБА_5. За час шлюбу сторонами придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 а також здійснено грошові вклади у ПАТ КБ «Приватбанк»на суму 17000 грн. на підставі договору № SAMDN25000708652733 від 07.12.2009 року, на суму 16000 грн. на підставі договору № SAMDN06000709915943 від 24.03.2010 року та на суму 3500 доларів США на підставі договору № SAMDN01000709591135.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 у лютому 2010 року звільнився з попередньої роботи і на час розгляду справи судом не мав постійного заробітку та доходу. Апелянткою не наведено доводів та надано доказів, які б спростовували такий висновок суду, а також доказів, які б підтверджували конкретний розмір його щомісячного доходу. Окрім того, колегія суддів вважає правильним та погоджується із розміром аліментів на утримання неповнолітньої дитини, який визначений судом, оскільки при його визначенні повною мірою були враховані обставини, визначені ст.182 СК України. Тому доводи ОСОБА_3 щодо неправильного визначення судом розміру аліментів на утримання її неповнолітнього сина відхиляються.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.84 СК України якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Оскільки у справі відсутні докази, яки б підтверджували можливість ОСОБА_4 надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, то колегія суддів погоджується із висновком суду про відмову ОСОБА_3 у задоволенні цих вимог.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
З матеріалів справи вбачається, що під час шлюбу ОСОБА_4 дбав про забезпечення та добробут сім'ї, зароблені ним кошти вкладались у придбання майна, а також здійснювались заощадження у банківських установах. Фактів знищення чи пошкодження спільного майна чи витрачання його на шкоду інтересам сім'ї, а також інших фактів, які б давали підстави для застосування норм ч.ч.2,3 ст.70 СК України судом першої інстанції не встановлено, а апелянткою вказаний висновок суду належними доказами не спростовано. Тому колегія погоджується із способом поділу спільного майна подружжя і вважає, що його здійснено у відповідності із вимогами сімейного законодавства із дотриманням прав та інтересів подружжя, які заслуговують на увагу. Тому доводи апелянтки щодо неправильного визначення судом часток у спільному майні подружжя відхиляються.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції, в оскарженій частині, законним, обґрунтованим та таким, що скасуванню чи зміні не підлягає. Оскільки апелянткою не було наведено переконливих доводів, які б заперечували висновки суду та не надано відповідних доказів, які б їх спростовували, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 01 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Колісниченко А.Г.
судді Вербицька Л.І.
Капітан І.А.