АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ПОЛТАВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

========================================================

Справа №10-17/2011 року                                                    Головуючий  у 1-й інстанції: Сегет Я.С.                                             

                                                                                               Доповідач :  Костенко В.Г.                                          

                                     У Х В А Л А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

2011 року січня місяця 18 дня. Колегія  суддів  судової палати з розгляду кримінальних  справ   апеляційного  суду  Полтавської  області  в  складі :                                                   

головуючого - суддіКостенка В.Г.,

суддівГонтар А.А., Давиденка Е.В.,  

за участю прокурораКатріченко А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу за апеляцією помічника прокурора Лохвицького району Полтавської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 грудня 2010 року.

Цією постановою щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого пожежним ППЧ-27, маючого на утриманні малолітню доньку 2009 року народження,  несудимого,  

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

          Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в крадіжці грошей потерпілого ОСОБА_6 в сумі 88000 грн., вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло.          

В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції послався на те, що органом досудового слідства не наведені доводи про можливість ухилення обвинуваченого від слідства чи перешкоджання ним встановленню істини у справі.

Крім того, як вказав суд, ОСОБА_5 є молодою людиною, має постійне місце проживання, утримує дружину та малолітню доньку, працює, раніше не судимий, частково відшкодував потерпілому майнову шкоду.  

В апеляції прокурора порушується питання про скасування постанови суду та направлення подання слідчого на новий судовий розгляд. При цьому прокурор вважає, що суд не врахував тяжкість вчиненого злочину, роль ОСОБА_5, який є його організатором, та не вказав, який запобіжний захід обрав обвинуваченому.  

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляції,   перевіривши наявні матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у ст.148 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.  

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 хоча і обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, на утриманні малолітню доньку 2009 року народження та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, працює.

Наявні в матеріали справи дані дають підстави зробити висновок, що ОСОБА_5 не буде впливати на хід слідства та перешкоджати встановленню істини.

Не заслуговують на увагу доводи апеляції щодо не обрання судом ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу після відмови в задоволенні подання слідчого про взяття його під варту.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», відмовивши у  взятті  під  варту,  суд  вправі  обрати  інший запобіжний захід,  передбачений ч.  1 ст. 149 КПК, але це не є обов’язком суду.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, після прийняття рішення судом першої інстанції, слідчий обрав ОСОБА_5 запобіжний захід –підписку про невиїзд.  

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

                                           У Х В А Л И Л А :

Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5 - залишити без змін, а  апеляцію прокурора - без задоволення.

                                              С  у  д  д  і:

          Костенко В.Г.                    Гонтар А.А.            Давиденко Е.В.