Справа № 22а-193
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Варвус Ю.Д. суддів: Гринчука Р.С., Купельського А.В.
при секретарі Басюр А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 22а-193 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка на постанову Шепетівського міськрайонного суду від 30 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка про зобовязання проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії особі, яка має статус дитини війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначала, що має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки, таке підвищення їй відповідачем виплачувалось частково, просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до зазначеного закону за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 30 червня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка провести нарахування та виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” із урахуванням проведених виплат.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судових витрат по справі у вигляді судового збору та 37 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення
_________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Чевилюк З.А. Справа № 22а-193
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія № 10.3.1
судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, де встановлені конкретні суми підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів, тому в діях управління не вбачається будь-яких порушень законодавства.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівка слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте управлінням Пенсійного фонду України в місті Шепетівка позивачці така доплата до пенсії виплачувалася не повністю.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього ж Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року такі положення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і статтю 6 викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни визнані неконституційними, відновлена дія положень статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у попередній редакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка має право на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на її отримання. Крім того, відсутність механізму реалізації закону не є підставою для його невиконання.
Постанова суду ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці залишити без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 30 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус