Справа  № 2-а-1329/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року                                                                                          м.Одеса

Суддя Суворовського районного суду м.Одеси Середа І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за період з 6 липня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, посилаючись на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Конституційний суд України прийняв рішення від 09.07.2007 року, яким скасував деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які скорочували суму виплат дітям війни. Проте відповідач відповідний перерахунок пенсії не зробив, в зв'язку з чим позивачка просить суд зобов’язати останнього нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2009 року по 2010 рік у сумі 2268,75 грн.

Ухвалою суду від 21 січня 2011 року частина позовних вимог, пред’явлених з 1 січня 2009 року до 6 липня 2010 року, залишені без розгляду.

21 січня 2011 року у справі було відкрито скорочене провадження. Письмових заперечень від управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси у встановлений судом строк до 15 лютого 2011 року не надійшло.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги за період з 6 липня 2010 року підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 року є особою, яка віднесена до соціальної групи як дитина війни. Даний факт підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 23 грудня 1996 року.  

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195 встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із того, що позивачка має правовий статус дитини війни, то на неї розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 зазначеного Закону.

Проте відповідачем не нараховувалася і не виплачувалася надбавка у встановлених законодавством розмірах.

Наявність такого права у позивачки є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України, а також ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.11 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отже, з цього часу відновлено ст. 6 Закону в повному обсязі.

Рішенням Конституційного суду України по справі 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

При цьому у п.6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.   

Виходячи з того, що редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законами України «Про державний бюджет на 2009 рік», «Про державний бюджет на 2010 рік»зміни до законодавства з приводу нарахування соціальної допомоги дітям війни не вносилися.

У розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум –вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, забезпечення його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.   

Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України.   

Згідно ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність, встановлений в 2010 році у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня –734 грн., а в 2011 році у розмірі: з 1 січня  - 750 грн., з 1 квітня –764 грн., з 1 жовтня –784 грн., з 1 грудня –800 грн. (ст.21 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цього Закону.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вважаю за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відповідач з 6 липня 2010 року повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та провести перерахунок пенсії позивачці з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також провести відповідні виплати за вказаний період 2010 року.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що здійснення перерахунку пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду України та його органів, вважаю за необхідне вимоги позивачки задовольнити, шляхом зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення виплати позивачці підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством,  за період з 6 липня 2010 року за виключенням виплачених сум.

Керуючись ст.ст.7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 1832, абз.2 ч.1 ст.256 КАС України, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 6 липня 2010 року за виключенням виплачених за зазначений період сум.    

Постанова підлягає негайному виконанню.       

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня отримання її копії.               

Суддя: