17.02.2011
Справа № 22ц-123/2011р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 45 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Колбіної Т.П., Саліхова В.В.,
при секретарі: Босенко Є.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Севастопольської міської Ради про захист прав користування земельною ділянкою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Севастопольської міської Ради з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Севастопольської міської Ради п’ятого скликання № 1143 від 13 грудня 2006 року про надання згоди на передання у власність громадянину ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,04 га по АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що межа земельної ділянки, яка виділена ОСОБА_5 частково на 60 кв.м. заходить на земельну ділянку по АДРЕСА_2, яка перебуває в користуванні позивача, що порушує її законні права та інтереси.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Представник позивача ОСОБА_4 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування із закриттям провадження у справі. Вказує, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, а тому спір, який виник між сторонами по справі, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 являється власником Ѕ частини домоволодіння, розташованого за адресою: м.Севастополь, АДРЕСА_2 (Свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2005 року НОМЕР_1)(а.с.19). Власником другої частини являється ОСОБА_6 Реальний розподіл цього домоволодіння між співвласниками не проведений, користування ним здійснюється позивачем та ОСОБА_6 на підставі Договору конкретного користування жилим будинком, укладеним 14.08.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.84).
Згідно плану до технічного паспорту домоволодіння по АДРЕСА_2 в м.Севастополі площа земельної ділянки фактично скаладає 0,440 га. На підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку № 8884 від 08.06.1950 року та виписки з рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих (протокол № 16-п від 06.08.1968 року) до земельної ділянки за адресою: м.Севастополь, АДРЕСА_2, площею 0,038 га прирізана земельна ділянка вільної міської землі площею 60 кв.м., загальна площа земельної ділянки за зазначеною адресою складає 0,440 га (а.с.8-10,12).
У фактичному користуванні ОСОБА_3, як вбачається з висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 291 від 04.10.2010 року, проведеної експертами СВ ХНДІСЕ ім.Заслуженого професора М.С.Бокаріуса на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Севастополя від 02.03.2010 року, перебуває земельна ділянка площею 254 кв.м.(а.с.139)
Також, судом встановлено, що Севастопольською міською Радою Рішенням V сесії № 1143 від 13 грудня 2006 року надана згода на передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки орієнтованою площею 0,04 га по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку і надвірних будівель та розробку проекту землевпорядження з відводу земельної ділянки (а.с.21).
Зазначена земельна ділянка являється суміжною з земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні позивача. Проте встановити чи має співпадіння меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 в м.Севастополі, яка виділена у користування ОСОБА_3, та земельної ділянки по АДРЕСА_1, згода на передачу якої у власність ОСОБА_5 дана відповідачем, являється не можливим, оскільки межові знаки цих земельних ділянок не винесені на місцевості(а.с.139).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_8, оскільки зазначена особа під час розгляду справи не довела належними доказами факт порушення її прав діями відповідача щодо надання згоди на передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та висновків суду не спростовують. Позивач зверталась раніше до суду з адміністративним позовом про оскарження дій відповідача, провадження по справі було закрито з підстав наявності спору про право, порушення якого позивач не довела.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: Т.П.Колбіна
В.В.Саліхов