Справа №  22-ц-102/11р.                              Головуюча  по 1  інстанції  Павлова Ж.П.

Категория 43                                              Доповідач  апеляційного  суду   Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        10 лютого 2011 року колегія  суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

        головуючого          -        Козаченка В.І.,

        суддів: Мурлигіної О.Я.,   Довжук Т.С.,

        при секретарі судового засідання        Кулик О.В.,                 

        за  участю представника позивача         ОСОБА_2,

        відповідачів            ОСОБА_3,  ОСОБА_4,                                    

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті  Миколаєві  цивільну справу

за апеляційною скаргою об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2010 року за  позовом

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник»

(далі – ОСББ «Будівельник»)

до

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа: приватне підприємство «ЖЕД-7» (далі – ПП «ЖЕД-7»),

про стягнення  заборгованості за комунальні послуги,

В С Т А Н О В И Л А:

        02 лютого 2010 року ОСББ «Будівельник» звернулося з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку 4971 грн. 41 коп. заборгованості за комунальні послуги, з врахуванням індексу інфляції та пені.

      Позивач в обґрунтування своїх вимог вказував, що відповідачі є членами ОСББ, проживають в квартирі АДРЕСА_1, але участі в утриманні будинку та сплаті комунальних послуг не беруть. На 01 листопада 2008 року заборгованість відповідачів перед ОСББ складає: 4189 грн. 56 коп. основного боргу, 506 грн. 20 коп. інфляції за період з листопада 2006 року по листопад 2009 року та 275 грн. 65 коп. пені з січня 2007 року по грудень 2009 року, а всього 4971 грн. 41 коп.

        Посилаючись на  вказане,  позивач просив позов задовольнити.

        Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

        В апеляційній  скарзі  представник позивача просить вказане рішення суду  скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, суд неповно з’ясував обставини справи та рішення суду  ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

        Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку  про те, що квартира відповідачки знаходиться на балансі ДП «Корунд-Х» відповідно до укладеного 03 вересня 2007 року договору на утримання житлових будинків з управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та департаментом житлово-комунального господарства, оплату за комунальні послуги вона проводить з ПП «ЖЕД-7» та заборгованості не має. Тому,  суд обґрунтовано відмовив в задовольни позову.

        Так, згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради від 24 жовтня 1997 року однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка придбана приватним виробничо-комерційним підприємством «Ламік»,  прийнята  до  комунальної власності міста (а.с. 27) та з 03 вересня 2007 року перебуває на балансі ДП «Корунд-Х» відповідно до договору на утримання житлових будинків з управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та департаментом житлово-комунального господарства (а.с. 31).

        05 лютого 1998 року вказана квартира передана в користування ОСОБА_3 на склад сім’ї з двох осіб (а.с.24), а 07 квітня 2010 року за нею та її донькою ОСОБА_4 зареєстровано право спільної часткової власності на цю квартиру (а.с. 32).

        Згідно довідок  ПП «ЖЕД-7» та міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», з якими у ОСОБА_3 укладені договори на користування жилою площею та надані комунальні послуги, відповідачі заборгованості за комунальні послуги  та водопостачання, відповідно, на 01 лютого 2010 року та 01 квітня 2010 року,  не мають (а.с. 25-26, 30).

        Зазначене знайшло підтвердження при огляді розрахункових книжок ОСОБА_3  в судовому засіданні апеляційної інстанції.         

        Відповідно до положень  частин 2, 3 ст. 19 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які незалежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

        З пояснень представника позивача вбачається, що у 1988 року за адресою: будинок АДРЕСА_1 було створено житлово-будівельний кооператив «Будівельник» (далі – ЖБК «Будівельник»). 28 травня  1999 року рішенням виконкому Миколаївської міської ради № 262 проведено перереєстрацію статуту ЖБК «Будівельник» у статут об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), яке стало правонаступником ЖБК.

        Згідно ст. 9 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон) членами об’єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку. Членство в об’єднанні є добровільним і може набуватися одночасно з створенням об’єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.

        Пунктами 4.1 та 4.2 Статуту ОСББ «Будівельник» передбачено, що членами  об’єднання  є власники квартир, інших житлових чи нежитлових приміщень будинку, а  орендарі та квартиронаймачі, що не мають у власності приміщень будинку, ні є членами об’єднання, а займані ними приміщення представляє в об’єднанні власник цих приміщень.

        З матеріалів справи вбачається, що відповідачі по справі до 07 квітня 2010 року були наймачами спірної квартири, а не її  власниками, а тому на підставі Закону та Статуту ОСББ «Будівельник» не могли бути членами ОСББ.

        Крім того, п. 5.1.9 цього Статуту передбачено право ОСББ вжити заходів за несвоєчасне внесення відповідних платежів стосовно тільки членів об’єднання.

        Обов’язок відповідачів, як власників квартири, укласти  договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем, якщо квартира не обладнана приладами обліку, незалежно від членства в об’єднанні, закріплений ст. 22 Закону. Але цей обов’язок  виник у них тільки з 07 квітня 2010 року, тобто з часу приватизації відповідачами квартири АДРЕСА_1,  та при умові не обладнання квартири приладами обліку.

        Враховуючи вказане, колегія  суддів вважає, що передбачені законом підстави для стягнення з відповідачів вартості комунальних послуг на користь позивача відсутні.

       Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона покладається як на підставу своїх вимог та заперечень.

        Тому доводи апеляційної скарги, що суд неповно з’ясував обставини справи, а рішення суду  ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, безпідставні та висновків суду не спростовують.

        Керуючись ст. ст. 305,  308,  313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

        Апеляційну скаргу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник»  відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.

        Головуючий   

        Судді