Справа №  2-о-2/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М          У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року                          Жданівський  міський суд  Донецької області

                                                             у складі:

                                                             головуючого судді:          Шеїної Л.Д.

                                                             при секретарі:                   Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

                                                           встановив:

05 січня 2011 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчене нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 25.11.1997 року за номером у реєстрі №1674 (спадкова справа №73), а також заповіту, яке також посвідчене нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 03.01.1999 року за номером в реєстрі №214, за ОСОБА_2, які належали їй за життям.

В обґрунтування заяви посилається на те, що його матір ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя, після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був для неї чоловіком, а для нього - заявника –батьком, прийняла спадщину на 1/8 (одну восьму) частини жилого будинку зі всіма надвірними будівлями до нього за №2 (два), що складає ? (одну другу) частку квартири 1 (один) по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 167 кв.м. На вказаній земельній ділянці знаходиться жилий будинок, загальною площею 20,6 кв.м, в тому числі жилою –13,7 кв.м, зазначений на плані літерою –І/8А, кухня –І/2Г, сарай –І/2Д, прибиральня –І/2Е.

Будучи спадкоємницею за законом на вказане майно, за життя склала заповіт на його ім’я ОСОБА_1.

Однак, як в свідоцтві про право на спадщину за законом, яке посвідчене нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 25.11.1997 року за номером у реєстрі №1674 (спадкова справа №73), як і в заповіті, який посвідчений нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 03.01.1999 року за номером в реєстрі №214, вкралася помилка у написанні прізвища, замість правильного ОСОБА_2, зазначено ОСОБА_2. Помилка, яка допущена нотаріусом, створює перешкоди для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Тому і змушений звернутися до суду з відповідною заявою, яку і просив задовольнити.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою заяву підтримав, посилаючись на ті ж підстави, які були викладені ним у заяві, просив її задовольнити.

Зацікавлена особа –представник Жданівської міської Рада Донецької області до суду не з’явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.          ).

Суд, вислухавши заявника ОСОБА_1, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив, що з даних паспорту на ім’я ОСОБА_2 (а.с.          ) вбачається, що її прізвище значиться як «ОСОБА_2», а російською «ОСОБА_2».

Із свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчене нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 25.11.1997 року за номером у реєстрі №1674 (спадкова справа №73) (а.с.                    ), а також заповіту, яке також посвідчене нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 03.01.1999 року за номером в реєстрі №214, вбачається, що в написанні прізвища  «ОСОБА_2»вкралася помилка, замість вірного «ОСОБА_2»вказано «ОСОБА_2»(а.с.            ).

Відповідно до п.6 частини 1 статті 256 ЦПК України  суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові ,місце і час народження якої,що зазначені в документі ,не збігаються з  ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до абз. 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факт належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, заповіту.

З паспорту померлої 17.01.2009 року, ОСОБА_2 (а.с.          ), вбачається, що прізвище зазначено як «ОСОБА_2», аналогічні дані зазначені і в свідоцтві про народження ОСОБА_1  ( а.с.   ).

Тому суд приходить до переконання, що, дійсно, в свідоцтві про право на спадщину за законом та в заповіті, допущена помилка в написанні прізвища померлої ОСОБА_2

Заявник ОСОБА_1 позбавлений можливості, ніж в судовому порядку, внести відповідні виправлення в свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчене нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 25.11.1997 року за номером у реєстрі №1674 (спадкова справа №73), а також в заповіт, який також посвідчений нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 03.01.1999 року за номером в реєстрі №214.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6,10,11,60,212-215,256-259 ЦПК України,суд

                                                    ВИРІШИВ :

 заяву задоволено повністю  

Визнати факт належності правовстановлюючого документу – свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчене нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 25.11.1997 року за номером у реєстрі №1674 (спадкова справа №73), а також заповіту, який також посвідчений нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори 03.01.1999 року за номером в реєстрі №214, за ОСОБА_2, які належали їй за життя.

.Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                Л.Д.Шеїна