Справа №  2-а-68/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року                     Жданівський міський суд Донецької області

                                                  в складі:

                                                  головуючого судді: Шеїної Л.Д.

                                                  при секретарі:           Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Жданівка Донецької області про визнання дій УПФУ в місті Жданівка Донецької області неправомірними та зобов’язання донарахувати та виплатити підвищення дітям війни,

встановив:

          17.12.2010 року позивач  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом по Управління Пенсійного фонду України в місті Жданівка Донецької області про визнання неправомірними дії Управління ПФУ в місті Жданівка Донецької області щодо несвоєчасного та не в повному обсязі призначення та виплати щомісячного підвищення дітям війни у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, починаючи з 01.01.2010 по 31.12.2010 рік та зобов’язання донарахувати та виплатити щомісячне підвищення дітям війни у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тобто виходячи з розміру законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 року.

          В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на наступні підстави:

так, вона відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” належить до соціальної групи “діти війни”, так як народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить запис у паспорті, перебуває на обліку та отримує пенсію в УПФУ в м.Жданівка.

Згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” її пенсія має підвищуватись на 30 % мінімального розміру пенсії за віком, а відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, фактично відповідач не сплатив належних їй сум підвищення, так як сплачував підвищення лише з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому вважає, що відповідач діяв неправомірно, внаслідок чого просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його донарахувати та виплати їй підвищення дітям війни за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача - УПФУ м. Жданівка Донецької області в судовому засіданні проти позову заперечував і просив відмовити у задоволенні позову, так як позивачка є дружиною померлого учасника війни, який був інвалідом (4 кат.). Заяв про зміну статусу позивачка не подавала. Таким чином, підстав для нарахування підвищення як дитині війни не має.

А відповідно до чинного законодавства, а саме ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка може користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»або пільгами, які встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Тобто, на думку відповідача, якщо позивачка бажає отримувати доплату до пенсії на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона повинна офіційно отримати статус дитини війни і відмовитися від статусу ветерана війни і відповідно тих пільг, які встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що дійсно, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.      ) і формально має підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки на час закінчення Другої світової війни, їй не виповнилося 18 років.

Відповідно витягу з особистого рахунку (а.с.    )    ОСОБА_1   є отримувачем пенсії як дружина померлого учасника війни, який був інвалідом (4 кат.).

Таким чином ОСОБА_1  має офіційний статус дружини померлого учасника війни, який був інвалідом (4 кат.) у зв'язку з чим і відповідні пільги, які передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Належність особи до категорії дітей війни засвідчує штамп за формою, наведеного у додатку, який проставляється у пенсійних посвідченнях (п.2 Порядку посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.04.2006р. № 7.)               

Згідно п.2 р.4 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дитини війни»особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1   отримує пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так як є дружиною померлого учасника війни, який був інвалідом (4 кат.), від яких ОСОБА_1 не відмовляється.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки, позивачка не має офіційного статусу дитини війни то їй не належить і право вимоги.

За тих обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 60, 212-215,  ЦПК України, на підставі п.2 розділу 4 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-4 і який набрав чинності з 01.01.2006 року, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в місті Жданівка Донецької області про визнання дій УПФУ в місті Жданівка Донецької області неправомірними та зобов’язання донарахувати та виплатити підвищення дітям війни, відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Адміністративного апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом 10 днів з дня її оголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або за відсутності особи, яка брала участь але не була присутня при її проголошенні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                      Л.Д.Шеїна