Дело № 2- 2153/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 травня 2007 року  Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у

складі:

головуючого - судді Горощука О.В.,

при секретарі       - Літвіновій ОТ.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м.Слов"янська

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у зв"язку з виникшими суперечками у сім"ї, посилаючись на те, що супе­речки виникли з причини відсутності взаємопорозуміння з дружиною з різних життєвих питань, внаслідок чого стали виникати конфлікти.

Фактичні шлюбні відносини з відповідачкою припинені у 1998 році, після чого однією сім"єю не проживають, не ведуть спільного господарства. Від шлю­бу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає, що збереження сім'ї неможливе, він не бажає під­тримувати з відповідачкою шлюбні відносини та наполягає на розірванні шлю­бу.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, про­сив їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила їх задовільнити.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо поста­новити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вва­жає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружилися 28 липня 1994 року, від сумісного проживання мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний момент шлюбні відносини припинені, примирення між подружжям та збереження сім"ї неможливе.

Шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя та збереження сім"ї стало неможливим. В судовому засіданні встанов­лено, що примирення між подружжям ОСОБА_1 неможливе, сторони не   ба­жають зберігати сім"ю.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, взаємовідносини, які склалися між подружжям, причини конфлікту, час сумісного непроживання, ка­тегоричне небажання сторін підтримувати шлюбні відносини, суд доходить до

2

висновку, що спільне життя подружжя ОСОБА_1 та збереження їх сім"ї не­можливі, а отже позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім"ї та вважає за необхідне стягнути державне мито з позивача, відповідача від сплати держми­та звільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ю, її, 130, 174, 209, 212, 214, 215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 105, 112 Сімейного кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 28 липня 1994 року виконкомом Бил-басівської селищної ради Слов*янського району Донецької області, актовий за­пис № 20 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 22 грн. 50 коп., ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Слов"янський міськрайонний суд шляхом подачі у ю-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядке ст.295 ч-4 ЦПК України.