Справа № 2а-51/11

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року                       Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого –судді                                                                      Копилової С.Є.,

при секретарі -                                                                             Черниковій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську провести йому перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40, 42, ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01.02.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до зазначеного Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік з виплатою недоотриманих сум.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є особою, яка після призначення пенсії продовжує працювати і йому з 01.02.2010 року повинен бути проведений перерахунок пенсії відповідно до вимог зазначеного Закону. Однак, йому такий перерахунок був проведений, але із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік –1197,91 грн. Він вважає, що незастосування йому показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік в сумі 1650,43 грн. є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечує.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача суду пояснила, що позивач обліковується в управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську (надалі - УПФУ) як отримувач пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону, що діяла з 07.12.2006 року у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Законом України від 19.12.2006р. № 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік»дію ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»зупинено на 2007 рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007р. № 107-V1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» викладена в новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 внесені зміни до ч. 2 ст. 42 зазначеного Закону визнані неконституційними і на час звернення позивача до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії не були чинними.

Отже, на час звернення позивача до відповідача про перерахунок його пенсії у зв’язку із закінченням 24 календарних місяців додаткового страхового стажу діяла редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 07.12.2006 року, яка не містила в собі зобов’язання відповідача про застосування для перерахунку пенсії позивача середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік у сумі 1650,43 грн.

Разом з цим, доповнила, що на час перерахунку пенсії позивача не був визначений показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Тому був застосований такий показник за 2007 рік відповідно до п.п. 3 п. 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показників середнього заробітку, який діяв на момент прийняття постанови –1197,91 грн. за 2007 рік.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п.п. 3 п. 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України № 1058 враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн).

За таких обставин, УПФУ  було правомірно застосовано вищезазначені нормативно –правові акти при визначенні показника середньої заробітної плати для здійснення перерахунку пенсії позивачу.  

Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.106 КАСУ позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання, однак в даному позові відсутня дата його подання до суду та підпис в позові не співпадає з підписом в паспорті позивача..  

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є особою, яка після призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»продовжує працювати, що підтверджується посвідченням та копією трудової книжки  (а. с. 4-7, 13).

10.02.2010 року позивач звернувся до УПФУ з заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058.

Відповіддю УПФУ від 25.10.2010 року № 1160/21-01-01-04 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки внесені до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»п.10 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року визнані неконституційними і по теперішній час законодавчо не врегульовані питання перерахунку пенсії за страховим стажем та заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, в 2010 році для перерахунку пенсії застосовується показник заробітної плати за 2007 рік –1197,91 грн.

Однак, суд  не може погодитися з доводами відповідача про застосування такого показника заробітної плати за 2007 рік для здійснення позивачу перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до принципу верховенства права та законності –суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість держави.

Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови i розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так i закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий статус пенсіонерів, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

У відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь –які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року.

В приписах ст.40 ч. 2 абз. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс –середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

Відповідно до п.п. 10 п. 35  розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет  України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 р.  внесені зміни до абз.4  ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та  визначено Зс- середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні , з якої сплачено страхові внески  та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії , за календарний рік , що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати  затверджується Пенсійним фондом України  за  погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики , економіки , праці та соціальної  політики  і фінансів.

Рішенням  Конституційного Суду України  від  22.05.2008 р. № 10-рп /2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ) положення пп.10 п.35  розділу І Закону України «Про державний бюджет  України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 р., тобто  з 22.05.2008 р. втратили чинність  зміни , внесені п.п. 10 п. 35  розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет  України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 р. до абз.4  ч.2 ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Але, відповідно до пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян»від 28.05.2008 р. № 530  за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну  застраховану особу в цілому по Україні , з якої сплачено страхові внески та яка враховується відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії, за календарний рік , що передує року перерахунку пенсії.

На підставі пп.3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян»від 28.05.2008 р. № 530  , суд приходить до  висновку , що у зв’язку з тим , що позивач звернувся за перерахунком пенсії у лютому 2010  р., то для розрахунку середньої заробітної плати   для обчислення пенсії відповідач повинен  застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну  застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії, за календарний рік , що передує року перерахунку пенсії, а саме за 2009 р. , яка  складає 1650,43 грн.

Отже, судом встановлено, що в 2010 році відповідачем неправомірно був застосований показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік для перерахунку пенсії, а тому неправомірно відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік в сумі 1650,43 грн.

Статтею 45 ч. 4 абз. 2 цього Закону передбачено, що перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

          Враховуючи те, що суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести перерахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості, тому суд вважає за можливе зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог ст.ст. 40, 42, ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до зазначеного Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік з виплатою недоотриманих сум.

          У відповідності до ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження та без застосування будь –якого строку давності.

          На підставі ст.ст. 40,42, ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 20,22,55 Конституції України, ст.ст. 3, 6-11, 71,159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську щодо відмови  в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2010 року, виходячи із показників середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2009 рік - протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 40, 42, ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 1 лютого 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до зазначеного Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік з виплатою недоотриманих сум.

Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд протягом двадцяти днів після проголошення постанови суду.

Суддя: