Справа №   2-а-901

2011 рік

                                                                              П О С Т А Н О В А

          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

04 січня 2011 року          

Суддя Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області Кульбаков І.В. розглянувши у скороченому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,

в с т а н о в и в:

        У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Макіївка Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «Дитині війни», в якому зазначила, що вона віднесена до соціальної групи «Дитина війни», оскільки народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на 02.09.1945 року, на час закінчення Другої світової війни, їй не виповнилося 18 років. Обґрунтовувала позов тим, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу не нараховував та не виплачував. У позові позивач просила  зобов’язати відповідача здійснити їй зазначене нарахування та виплатити недоотриману суму соціальної допомоги за період з 01 січня 2010 року по 31.12.2010 року.

Відповідно до вимог статті 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Суд,   дослідивши додані докази, вважає, що позов  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час  закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менш 18 років.   

Судом встановлено, що позивач    має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-4,  що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Разом з тим, згідно ч.2 ст. 3  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного цивільного спору підлягають застосуванню положення  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни».

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, як органом, якому делеговані повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, в 2010 році такі виплати нараховувались та виплачувались позивачу у розмірах,  встановлених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які є фіксованими і не відповідають вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому вимоги позивача про визнання такої бездіяльності УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки щодо не нарахування і не виплати вказаної державної соціальної пільги як дитині війни у розмірі відповідно до визначеного вказаним Законом, є неправомірною, оскільки відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказані норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни»у 2009 році та за минулий період 2010 року не скасовували та не змінювали. Отже, нарахування та виплата у 2009 році та за минулий період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає за необхідне зазначити, що  Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану  з реалізацією  права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Отже, положення ч. 1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.   

Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачеві , як “дитині війни”  за період з  01  січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.  

На підставі викладеного, ст. ст. 3,6,8,19,22,23,152 Конституції України,   Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, Закону України “Про прожитковий мінімум”,  Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік”,  керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України,

П о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»- задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як “дитині війни”  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за період  з  01  січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Зобов’язати відповідача –УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки виконати вказану постанову суду негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк  з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя