Справа №2а-1228-1/10

№2а-728/11

Постанова

Іменем  України

06 січня  2011   року суддя Святошинського районного суду м. Києва Кирилюк Г.М., розглянувши у скороченому  провадженні справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального  захисту населення Святошинської районної  у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню  та здійсненню соціальних виплат про визнання  дій протиправними та зобов’язання  здійснити відповідні  дії,-

встановив:

16.12.2010  р. ОСОБА_1   звернувся   до суду позовом, в якому  просить  визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального  захисту населення Святошинської районної  у місті Києві державної адміністрації в проведенні  перерахунку  щорічної  допомоги на  оздоровлення, передбаченої  статтею  48  Закону  України «Про статус  і соціальний          захист громадян,які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати Управління праці та соціального  захисту населення Святошинської районної  у місті Києві державної адміністрації  здійснити перерахунок   щорічної допомоги на  оздоровлення  відповідно  до  ст..48 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»у розмірі  5 мінімальних  заробітних  плат за  2010  рік; зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню  та здійсненню соціальних виплат  забезпечити виплату щорічної  допомоги на оздоровлення  за 2010  рік у розмірі  5 мінімальних  заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

Посилається на  ті підстави, що він  має статус учасника ліквідації  наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС 2 категорії. Відповідно  до ст.48 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», він має право на  щорічну  допомогу на  оздоровлення  в розмірі  п’яти мінімальних  заробітних плат.

У листопаді  2010 р. він звернувся до  Управління  праці та соціального  захисту  населення  Святошинської  районної у  м. Києві  державної адміністрації  з заявою про  нарахування  та виплату щорічної допомоги на  оздоровлення  у розмірі, передбаченому ст..48 Закону  України  «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи». 17.11.2010 р. отримав  відповідь, в якій відповідач  зазначає,  що  при нарахуванні  щорічних виплат   на оздоровлення  у 2010  році він  виходив не з положень  закону, а керувався постановою  Кабінету Міністрів України від  12.07.2005 р.  №562, згідно  якої  йому, як учаснику ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічна допомога  на оздоровлення  нарахована у розмірі  100 грн.

Вважає,  що таке нарахування  порушує  його  права, які гарантовані  Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».  

Представник відповідача Управління праці та соціального  захисту населення Святошинської районної  у місті Києві державної адміністрації в письмових запереченнях проти  позову посилається на  те, що  статтею 70 Закону  України «Про державний бюджет України на  2010  рік»Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які  відповідно до законодавства визначаються  залежно  від розміру мінімальної  заробітної плати, в абсолютних  сумах у межах  асигнувань, передбачених  за  відповідними бюджетними програмами. Оскільки вимоги позивача потребують  фінансування  за рахунок  коштів державного  бюджету України, їх обсяги не можуть  визначатися будь-яким іншим законом крім закону  України про  державний бюджет України з урахуванням  статті 95 Конституції України. Згідно  з  бюджетними призначеннями, враховуючи вимоги ст..95,  ст..117 Конституції України та Бюджетного  кодексу України, Кабінет Міністрів України видав постанову від  12.07.2005 р. №562 «Про щорічну  допомогу на  оздоровлення  громадянам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».   Даною постановою Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальних розмір  розрахункової  величини  для  видів  виплат, передбачених  Законом  України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали від  Чорнобильської катастрофи». Позивачу  нараховувалась управлінням,  а сплачувалась  Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню  соціальних виплат   щорічна  допомога  на  оздоровлення  за 2010  рік  у розмірі  100 грн.

Представник відповідача Київського  міського  центру  по нарахуванню  та здійсненню  соціальних виплат в письмових  запереченнях також  просить  відмовити в задоволенні  позову, оскільки  вважає,  що останній діяв на підставі, в межах  повноважень та у спосіб що передбачені  Конституцією та законами України,  а також постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р.  №562. Строків оформлення  документів на виплату  щорічної допомоги на оздоровлення  Центром не  було порушено, виплата зазначеної допомоги  проведена  вчасно, за 2010  р.  –28.09.2010  р. в сумі 100 грн.

Оцінивши повідомлені  позивачем, відповідачами  обставини, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких  підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., віднесеним до категорії 2 осіб, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинського  району в м. Києві.

Статтею 48 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено  право   на  отримання  щорічної допомоги  на  оздоровлення  учасникам ліквідації  наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі  п’яти мінімальних  заробітних плат.

Судом встановлено, що  28.09.2010  р. позивачу нараховано  та виплачено  вказану  допомогу на оздоровлення у розмірі 100 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562, що не  відповідає  розміру  допомоги, визначеному  законом.

Законом  України «Про статус і соціальних захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»не  уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати  суми компенсацій  і допомоги, змінювати  розмір допомоги  на оздоровлення, встановлений  Законом.

Частиною 1 статті 67 Закону  України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було встановлено, що конкретні розміри  всіх доплат, пенсій і компенсацій  (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України  відповідно до  зміни  індексу вартості життя і зростання  мінімальної заробітної  плати.

Відповідно  до  ч. 3 ст. 22 Конституції України  при прийнятті нових  законів  або внесення  змін  до чинних  законів, не допускається  звуження  змісту або обсягу  існуючих  прав і свобод.

Враховуючи особливий статус громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи, та обумовлену  цим необхідність   їх адекватного  соціального  захисту, Верховна Рада України  вже у 2006 році  доповнила Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»статтею  71,  в якій встановлено, що дія  положень  цього Закону не може  призупинятися іншими законами, крім законів про внесення  змін  до цього Закону (Закон №231-V від 5.10.2006 р.)

Відповідно до  частини другої  статті 19  Конституції України  органи  державної влади  та органи місцевого  самоврядування , їх посадові  особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та й спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами  України.

Відповідно  до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції  України виключно  законами  визначаються, зокрема, основи  соціального  захисту, а статтею 75 Конституції  встановлено, що  єдиним органом  законодавчої влади  в Україні є парламент - Верховна Рада  України.  Конституція не  надавала права парламенту делегувати  свої повноваження  іншим державним  органам, а останнім –своїми  нормативно-правовими актами змінювати  положення  законів.

Враховуючи  викладене,  суд  дійшов висновку що  позивач  має право на отримання щорічної  допомоги на  оздоровлення за 2010 рік  в розмірі  5 мінімальних  заробітних плат, що встановлені  ст. 48 Закону  України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»від  28.02.1991 р.  №796-ХІІ,  а відмова  у проведенні  перерахунку  щорічної  допомоги на оздоровлення  є неправомірною.      

Посилання  відповідача,  що  статтею  70  Закону України «Про  державний бюджет України на  2010  рік»надано право  Кабінету Міністрів  України  встановлювати  розміри  соціальних  виплат, які   відповідно  до законодавства  визначаються залежно  від  розміру  мінімальної  заробітної плати, в абсолютних  сумах  у межах  асигнувань, передбачених  за  відповідними бюджетними програмами, а тому при визначенні  розміру  щорічної допомоги позивачу в сумі 100  грн.  він  діяв  правомірно,  є необґрунтованими.   

Конституційний Суд України у своєму  рішенні   за №26-рп/08 від  27.11.2008 р.  зазначив,   що закон  про  державний бюджет  не  може вносити   зміни  до чинних  законів, зупиняти  чи скасовувати   або встановлювати   інше правове  регулювання  правовідносин, які  є предметом інших  законів.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.   

Відповідно до ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності тощо.   

Виходячи з вищевикладеного, право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, визначеному ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправно обмежується діями відповідачів по нарахуванню та виплаті допомоги у значно меншому, ніж це встановлено законом, розмірі, а тому  позовні  вимоги  підлягають задоволенню.   

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163,183-2 КАС України, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною  відмову Управління праці та соціального  захисту населення Святошинської районної  у місті Києві державної адміністрації в проведенні  перерахунку ОСОБА_1  щорічної  допомоги на  оздоровлення, передбаченої  статтею  48  Закону  України «Про статус  і соціальний          захист громадян,які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління праці та соціального  захисту населення Святошинської районної  у місті Києві державної адміністрації  здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на  оздоровлення  відповідно  до  ст. 48 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»у розмірі  5 мінімальних  заробітних  плат за  2010  рік, з урахуванням  вже проведеної виплати.

Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню  та здійсненню соціальних виплат  забезпечити виплату ОСОБА_1  щорічної  допомоги на оздоровлення  за 2010  рік у розмірі  5 мінімальних  заробітних плат з урахуванням проведеної виплати.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду подається  протягом  десяти  днів з  дня отримання  її копії. Копія апеляційної скарги  одночасно  надсилається особою,  яка її  подає,  до суду  апеляційної інстанції.

Суддя: