Справа №-2-694

2007 рік

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

07.05.2007 року                                                                                м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді                                                                Ю.А.Степаненко

при секретарі                                                                         М.О.Васюковій

разглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1до   ОСОБА_2,   Відділу державної виконавчої служби Василівського районного  управління юстиції, ОСОБА_3, про виключення майна з акту опису та арешту , та визнання права власності на майно ,-

ВСТАНОВИВ:

В позові вказано, що 21.05.2005 року державним виконавцем Державної виконавчої служби, Василівського району, Запорізької області Самойленко Наталією Володимирівною, за адресою: АДРЕСА_1був складений акт опису і арешту майна серія АА № 845028 на підставі ст. 55 Закону України « По виконавче провадження», а саме : щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1355 від 04.08.2003 року виданого Василівським районим судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2на користь ОСОБА_3солідарно - 4865,25 грн., яке полягає у накладені арешту.

Згідно акту опису і арешту, було описане наступне майно:

1.                     Стінка «Свалява» коричневого кольору та тумба під телевізор - 500 грн.

2.                     Телевізор кольоровий - 500 грн.

3.                     Два крісла - 140 грн.

4.                     Килим настінний 2x3м -70 грн.

5.                     Палас 3x4,5 (зеленого кольору) - 100 грн.

6.                     Шафа (прихожа) 200 грн.

7.                     Журнальний столик -50 грн.

8.                     Люстра -45 грн.

9.                     Диван - 150 грн.

10.                 Пральна машина «Волга» -150 грн.

11.                 Люстра -30 грн.

12.                 Карниз (горіхового кольору) - 25 грн.

13.                 Тюль (білого кольору в полоску) - 20 грн.

14.                 Тюль (білого кольору в полоску) -20 грн.

15.                 Штори (бежево-золотистого кольору)- 35 грн.

16.                 Пилосос « Чайка» -100 грн.

17.                 Кухонний стіл-20 грн. Всього майна описано на 2085 грн.

Позивачка вказує на те, що власником всього описаного в акті опису та арешту майна являється вона, оскільки всі речі були набуті нею самостійно задовго до повноліття її сина ОСОБА_2. При складанні акту опису та арешту майна позивачка в усній формі повідомила державного виконавця про те, що в її квартирі майна, яке підлягає опису та арешту і належить її сину немає.

Позивачка просить суд, виключити вказане майно з акту опису та арешту, а також визнати за нею право власності на нього.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позові, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачки в особі ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3. позовні вимоги визнав у повному обсязі, не

 

заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що все те майно, яке було описано, не може належите сину позивачки, оскільки на момент його набуття, ОСОБА_2 був неповнолітнім, а тому не міг його придбати.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, але надав суду заяву з проханням справу розглядати у його відсутності, позов визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції в особі Сухової Н.В. не заперечує проти задоволення позову, але пояснила, що позивачка до теперішнього часу не оскаржила Акт опису та арешту.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі слудуючого:

Як було встановлено в судовому засіданні і як видно із матеріалів справи, 21.08.1999 року позивачка придбала АДРЕСА_1, Запорізької області, що підтверджується договором купівлі - продажу, копія якого є в матеріалах справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1у неї народився син - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого є в матеріалах справи.

У вказаній квартирі позивачка проживала разом зі своїм сином, але на теперішній час, у зв"язку з його навчанням та проживанням у м.Луганські, проживає одна, що підтверджується поясненнями позивачки та довідкою, копія якої є в матеріалах справи.

На виконання виконавчого листа № 2-1355 виданого 04.08.2003 року Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів, 21.02.2005 року державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, копія акту є в матеріалах справи.

Як було встановлено в судовому засіданні, вказане в цьому акті майно, було придбано позивачкою в 90-х роках, тобто в період, коли її син був неповнолітнім та не мав можливості придбати майно, яке було описане та арештоване.

Згідно п.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», виконанню підлягають, в тому числі й рішення судів у цивільних справах.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень суду покладається на Державну виконавчу службу.

Права та обов'язки державного виконавця під час виконання рішення суду передбачені в ст.5 Закону, в якій вказано, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.3 ст.7 Закону, дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Згідно п.1 ч.1 ст.18 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.18-1 Закону, виконавчим документом є, в тому числі, виконавчий лист, що видається судом на підставі рішення суду.

Згідно ч.1 ст.20 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно ч.1 ст.21 Закону, виконавчі листи пред'являються до виконання протягом трьох років.

Згідно ст.24 Закону, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягнення з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих

 

дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночано з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно п.7 ч.1 ст.34 Закону, виконавче провадження підлягає обов"язковому зупиненню у випадку подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту.

Згідно ст.59 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і звільнення майна з-під арешту.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, судом встановлено, що майно, яке було включено державним виконавцем в акт опису та арешту, який є предметом позову, належить на праві власності позивачці та не належить відповідачу ОСОБА_2, а тому воно має бути виключено з цього акту та визнано право власності позивачки на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року зі змінами, Інструкцією про проведення виконавчих дій, зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України 15.12.1999 року зі змінами, , ст.ст.10, 11, 58, 59, 60,64, 88,208, 209,212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції, ОСОБА_3, про виключення майна з акту опису та арешту , та визнання права власності на майно, -задовольнити.

Виключити з акту опису та арешту від 21.02.2005 року , складеного державним виконавцем Державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Самойленко Н.В. все майно, яке до нього увійшло, а саме: Стінку «Свалява» коричневого кольору та тумба під телевізор, телевізор кольоровий, два крісла, килим настінний 2x3м, палас 3x4,5 (зеленого кольору), шафу ( прихожу), журнальний столик, люстру, диван, пральну машину «Волга», люстру, карниз (горіхового кольору), тюль (білого кольору в полоску) дві штуки, штори

 

(бежево-золотистого кольору), пилосос « Чайка», кухонний стіл.

Визнати право власності на вказане майно, а саме: Стінку «Свалява» коричневого кольору та тумба під телевізор, телевізор кольоровий, два крісла, килим настінний 2x3м, палас 3x4,5 (зеленого кольору), шафу ( прихожу), журнальний столик, люстру, диван, пральну машину «Волга», люстру, карниз (горіхового кольору), тюль (білого кольору в полоску) дві штуки, штори (бежево-золотистого кольору), пилосос « Чайка», кухонний стіл за ОСОБА_1

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.