Справа №2а-829/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 березня 2011 року м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Яніна І.А.,
при секретарі Саттаровій Е.Е.,
за участю представника позивача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Бахчисарайському районі АРК про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за підставами, викладеними у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона 2 вересня 2010 року звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки з 23 вересня 1983 року по 2 квітня 2001 року працювала на різних посадах у Бахчисарайському психоневрологічному інтернаті. 2 квітня 2001 року вона була звільнена з роботи із переводом у Бахчисарайський психоневрологічний інтернат №2, який з 11 січня 2006 року був перейменований у Кримську Республіканську установу «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат», де позивач досі працює, але рішенням відповідача №9401 від 1 листопада 2010 року в зарахуванні до стажу роботи період її праці в Бахчисарайському психоневрологічному інтернаті з 23 вересня 1983 року по 2 квітня 2001 року їй було відмовлено, оскільки довідки, які уточнюють особовий характер роботи, видаються правонаступником, а Кримська Республіканська установа «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат»не є правонаступником Бахчисарайського психоневрологічного інтернату. Крім того, період роботи з 5 лютого 2002 року по 31 серпня 2010 року відповідачем також не враховано до пільгового стажу, оскільки за результатами проведеної атестації посада старшої медичної сестри (сестри) не атестована. Позивач вважав, що зазначені дії відповідача є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити, пославшись на обставини, викладені у адміністративному позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи відповідач сповіщався належним чином, при цьому до суду надійшли письмові заперечення відповідача щодо позовних вимог з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника відповідача, із яких вбачається, що посилаючись на п.2 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.20 Постанови Кабінету Міністрів України №637, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки довідки, які уточнюють особовий характер роботи видаються правонаступником, а Кримська Республіканська установа «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат»не є правонаступником Бахчисарайського психоневрологічного інтернату, у зв’язку із чим періоди роботи з 23 вересня 1983 року по 3 травня 1993 року, а також з 3 травня 1993 року по 2 квітня 2001 року не можуть бути зарахованими до пільгового стажу.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані позивачем та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.
У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач з 23 вересня 1983 року по 2 квітня 2001 року працювала на різних посадах у Бахчисарайському психоневрологічному інтернаті. З 2 квітня 2001 року вона була звільнена переводом у Бахчисарайський психоневрологічний інтернат №2. 11 січня 2006 року Бахчисарайський психоневрологічний інтернат № 2 був перейменований у Кримську Республіканську установу «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат», в якій позивач досі працює.
Із наданих суду доказів, вбачається, що позивач 2 вересня 2010 року звернулася до УПФУ в Бахчисарайському районі АРК із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач виходив з того, що періоди роботи позивача з 23 вересня 1983 року по 3 травня 1993 року, з 3 травня 1993 року по 2 квітня 2001 року не можуть бути зарахованими до пільгового стажу, оскільки згідно до п.20 Постанови КМУ України №637 довідки, які уточнюють особливий характер праці, видаються правонаступником, при цьому Кримська Республіканська установа «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат»не є правонаступником Бахчисарайського психоневрологічного інтернату. Крім того, період роботи з 5 лютого 2002 року по 31 серпня 2010 року зарахувати до пільгового стажу неможливо, оскільки відповідними наказами за результатами проведеної атестації посада старшої медичної сестри (сестри) не атестована (а.с.9).
Проте, таке рішення відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У відповідності до пункту «б»частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі –«Закон № 1788-XII») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це положення відтворене в пункті 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Факт того, що позивач дійсно з 23 вересня 1983 року по 2 квітня 2001 року працювала у Бахчисарайському психоневрологічному інтернаті, а з 2 квітня 2001року по теперішній час вона працює у Кримській Республіканській установі «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат»підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці (а.с.11-13).
Архів Бахчисарайського психоневрологічного інтернату згідно з наказом Міністерства праці та соціального захисту в Автономній Республіці Крим №196 від 2 вересня 2003 року про передачу архіву Бахчисарайського психоневрологічного інтернату знаходиться у Кримській Республіканській установі «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат».
Обставини праці позивача у Бахчисарайському психоневрологічному інтернаті та Кримській республіканській установі «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат»підтверджені довідками Кримської Республіканської установи «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат»про підтвердження трудового стажу та заробітної плати.
Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки дані записів зроблених в трудовій книжці позивача є підставою для зарахування періоду роботи на посаді старшої медичної сестри (сестри) в загальний трудовий стаж та призначення пенсії на пільгових умовах.
Посилання відповідача на те, що така робота не підтверджена результатами атестації робочих місць, як на підставу для відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, є хибним.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Відповідно до пунктів 1, 2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
На виконання свого обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, передбаченого ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності вимагання від позивача документів, які уточнюють особливий характер праці, а також про результати атестації робочих місць.
За таких обставин, суд вважає, що позивач з часу звернення до відповідача, тобто з 2 вересня 2010 року, має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки вона досягла віку і має трудовий стаж, які визначені у даній нормі Закону, що підтверджується її трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.7,8,9,10,11,71,86,94,158-163,167 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати противоправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі №9401 від 1 листопада 2010 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК призначити ОСОБА_2 з 2 вересня 2010 року пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням періоду роботи з 23 вересня 1983 року по 3 травня 1993 року, з 3 травня 1993 року по 2 квітня 2001 року, з 5 лютого 2002 року по 31 серпня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя: