Справа №2003/2-а-269/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області під головуванням судді
Мороза О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
В С Т А Н О В И В :
23 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інвалідом 3 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідач, в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховує йому пенсію яка не відповідає вимогам Закону. Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він отримав відмову. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії в розмірах, передбачених ст.50, ч. 4 ст.54, ст.67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.54, ст.67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 30 грудня 2010 року по 3 групі інвалідності в розмірі 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та провести виплату нарахованих сум з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін чинного законодавства.
Ухвалою судді від 24 лютого 2011 року позов прийнято до розгляду в порядку скороченого провадження, оскільки позивачем пред’явлено вимогу, передбачену п.3 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), а позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.
Ухвала суду про відкриття скороченого провадження по даній справі надіслана сторонам, яким запропоновано в десятиденний строк з дня одержання вищезазначеної ухвали надати заперечення проти позову та додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.
Ухвала одержана відповідачем та 01.03.2011 року до канцелярії суду надійшли письмові заперечення проти позову.
Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали (фотокопії довідки Сер МСЕ №019994 про встановлення 3 групи інвалідності, посвідчення серії НОМЕР_1 про віднесення до 1 категорії постраждавши від Чорнобильської катастрофи, експертного висновку №579 від 25.08.1982 року про наявні захворювання що пов’язані з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідки Центрального архіву Міністерства оборони
України від 31.10. 1993 року про виїзди на ЧАЕС та сумарну кількість отриманої радіації, листів відповідача з розрахунком нарахованого та виплаченого підвищення до
пенсії), а також заперечення відповідача на позов, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Позивач є інвалідом 3 групи, йому була призначена відповідна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи, є особою, що віднесена до 1 категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
07.12.2010 р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області з заявою про перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Своїм листом від 10.12.2010 р. №2202 Х-14 у перерахунку призначених пенсій УПФУ відмовило з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно - забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року.
У відповідності з ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до наведеної ст.54 названого закону, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 відсотків мінімальної пенсії; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд не вважає перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. А відсутність іншого визначення мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону.
Враховуючи те, що мінімальний розмір пенсії за віком, згідно частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” ( набрав чинності з 01 січня 2004 року) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розрахунок державної пенсії позивачу повинен здійснюватися із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений у Законі України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України у редакції Закону України від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.15 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними, є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, суд вважає, що на момент звернення позивача із заявою до УПФ про перерахунок пенсії були чинні статті 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають виплату інвалідам 3 групи основної та додаткової пенсії в розмірі відповідно 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 50% мінімальної пенсії за віком які і підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність дій Управління пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківській області щодо відмови позивачу в нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і вважає за необхідне для поновлення порушеного права позивача зобов’язати відповідача провести відповідні нарахування і виплати за період з 30 грудня 2010 року по 02 березня 2011 року, тобто по день винесення постанови, враховуючи виплачені суми.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача цей висновок суду не спростовують, оскільки ним не надано до суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Щодо вимог позивача про виплату підвищення до пенсії і в подальшому, то вони задоволенню не підлягають оскільки відсутні підстави для зобов’язання відповідача на вчинення таких дій у майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 19, ст. 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 183-2 КАС України, на підставі ст.ст.50,54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону України від 05.10. 2006 року №231-У, ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області щодо відмови позивачу у перерахунку основної пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50 та 54, п.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи відповідно із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 50% мінімальної пенсії за віком за період з 30 грудня 2010 року по 02 березня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум. Судові витрати віднести за рахунок держави.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: