16.02.2011
Справа № 22ц-242/11р. Головуючий в 1-й інстанції
Мусулевський Я.А.
Категорія 5 Доповідач –Колісниченко А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого Колісниченка А.Г.,
суддів Вербицької Л.І.,
Капітан І.А.,
при секретарі Ільченко К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 27 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 27 липня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 38 від 31.03.2010 року. У користування ОСОБА_4 виділено жилу кімнату площею 17,3 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м., загальною площею 18,2 кв.м.; ОСОБА_3 виділено жилу кімнату площею 12,0 кв.м., кладову площею 0,4 кв.м., загальною площею 12,4 кв.м. В спільне користування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виділено коридор площею 7,6 кв.м., ванну площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1,0 кв.м., кухню площею 6,6 кв.м., загальною площею 17,8 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 50,70 грн. –судового збору, 60 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 600 грн. в рахунок частини витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи та 595,2 грн. –витрат за надання правової допомоги. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
У судовому засіданні, апелянт наполягав на задоволенні апеляції, посилаючись на те, що судом вже розглядалась справа між тими ж сторонами з того ж предмету та з тих же підстав, а також судом допущено порушення процесуального права.
Представник позивача, у судовому засіданні, проти задоволення апеляції заперечував, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах визначених цивільно-процесуальним законом, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 03.04.2008 року належить Ѕ частина квартири АДРЕСА_1. Власником іншої Ѕ частини квартири є ОСОБА_3.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови № 7 від 04.10.1991 року із наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок»якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
З висновку експерта № 38 від 31.03.2010 року вбачається, що виділ та поділ спірної квартири є неможливим. На розгляд суду експертом запропоновано один варіант визначення порядку користування квартирою, згідно з яким одному із співвласників пропонувалось надати у користування жилу кімнату площею 17,3 кв.м, балкон площею 0,9 кв.м, загальною площею 18,2 кв.м, а іншому - жилу кімнату площею 12,0 кв.м кладову площею 0,4 кв.м, загальною площею 12,4 кв.м. Коридор площею 7,6 кв.м, ванну площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1,0 кв.м, кухню площею 6,6 кв.м пропонувалось залишити у спільному користуванні сторін.
Також судом першої інстанції встановлено, що позивачка має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_5 2006 року народження, а відповідач ОСОБА_3 мешкає сам. Враховуючи все наведене колегія суддів вважає правильним та погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо визначення порядку користування квартирою, а також вважає правильним конкретний варіант такого користування, обраний судом.
Доводи апелянта щодо того, що справа між тими ж сторонами і з того ж предмету вже розглядалась судом, колегія суддів перевірила та відхиляє, оскільки такі доводи доказами не підтверджуються. З матеріалів справи вбачається, що судом розглядався позов попередньої власниці Ѕ частини квартири ОСОБА_6 про виділ частки квартири, а також позови ОСОБА_4, заявлені нею з іншого предмету та підстав(а.с.24,61-62,78).
Доводи щодо порушення норм процесуального права також на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються матеріалами справи (а.с.57,59).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим та таким, що скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 27 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Колісниченко А.Г.
судді Вербицька Л.І.
Капітан І.А.