Судове рішення #13645843

    


Справа № 11-43/11Головуючий у 1-й інстанції  Очеретяний Є.В.

Категорія - ч.2 ст. 271 КК України  Доповідач - Подковський О.А.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


23 лютого 2011 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого –Подковського О.А. ;     

суддів –Максимовича Ю.А., Демченко О.В.;

прокурора –Сеник Н.В.;    

засудженого –ОСОБА_1;

захисника –ОСОБА_2 ,

потерпілих –ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника   ОСОБА_11, засудженого ОСОБА_1, Тернопільського транспортного прокурора, потерпілої ОСОБА_12,  потерпілого ОСОБА_10  на вирок Тернопільського міськрайонного суду  від 12 листопада 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тернополя, освіта вища, приватний підприємець, громадянин України, одружений, не судимий, проживає в АДРЕСА_1,

засуджений за ч.2 ст. 271 КК України на 6 років позбавлення волі, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю пов'язаною з наданням послуг з внутрішніх перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування строком на 2 роки.

Строк відбуття покарання засудженому рахується з  моменту затримання з 12 листопада 2010 року.

Також, постановою Тернопільського міськрайонного суду від 8 червня 2010 року кримінальну справу стосовно ОСОБА_13 провадженням закрито на підставі п.8 ст. 6 КПК України, у зв’язку із його смертю.

         Згідно вироку суду, ОСОБА_1, як автомобільний перевізник, громадянин –суб’єкт підприємницької діяльності, приватний підприємець, який діяв на підставі ліцензії серії НОМЕР_2 з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), яка була видана Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 11.07.2005 року з терміном дії до 11.07.2010 року, з 06 лютого 2009 року прийняв на роботу, виключно по усній домовленості водієм належного йому автобуса марки ПАЗ-32053 номерний знак НОМЕР_1 фізичну особу –ОСОБА_13, якому доручив перевезення названим автобусом пасажирів за належним йому маршрутом “Тернопіль-Скоморохи”.

Не оформивши водія ОСОБА_13 належним чином на роботу, засуджений ОСОБА_1 порушивши вимоги ст. 24 «Укладення трудового договору»та ст. 24-1 «Реєстрація трудового договору»Кодексу законів про працю України, не провівши йому інструктажі і стажування, чим порушив вимоги ст. 18 Закону України «Про охорону праці»- «…працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії…»та вимоги п.п. 6.1: «…працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці…»; п.п.6.3 «…вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу...»; п.п.6.4 «…первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з новоприйнятим працівником (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю… »; п.п.7.1 «новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін…»; та п.п.7.3 «…допуск до стажування (дублювання) оформляється наказом. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання)»«Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці 26 січня 2005 року за № 15 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511, допустив ОСОБА_13 до керування рейсовим автобусом приміського сполучення марки «ПАЗ-32053»державний номерний знак НОМЕР_1 по маршруту «Тернопіль –Скоморохи»з 06 лютого 2009 року.

Водій ОСОБА_13 виконував за даним маршрутом перевезення пасажирів на автобусі, що належав засудженому ОСОБА_1 - 06, 07, 09, 13 лютого 2009 року.

Порушуючи вищевказані норми Закону та піднормативні акти, а також вимоги ст. 21 Закону України “Про автомобільний транспорт ” , засуджений ОСОБА_1, як автомобільний перевізник –суб’єкт підприємницької діяльності - приватний підприємець, не забезпечив належне зберігання автобуса марки ПАЗ-32053 державний номерний знак НОМЕР_1 у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони, порушив заборону власникам транспортних засобів зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками, зранку, 14 лютого 2009 року в черговий раз надав водієві ОСОБА_13 належний йому на праві особистої власності для перевезення пасажирів названий вище автобус та дозволив здійснити виїзд на маршрут “Тернопіль-Скоморохи” із місця свого проживання, АДРЕСА_2 у відповідності до маршрутного листа № 142846.

ОСОБА_13, з ранку 14 лютого 2009 року виїхав ввіреним йому в управління  автобусом від свого місця проживання, прибув на центральний автовокзал м. Тернополя, де о 5 год. 33 хв. пройшов медичний огляд та о 6 год. 04 хв. технічний огляд ввіреного йому ОСОБА_1 всупереч існуючого законодавства автотранспорту (автобуса марки ПАЗ-32053 номерний знак НОМЕР_1), після чого заїхав названим автобусом на приміський автовокзал м. Тернополя.

Не провівши реєстрацію в диспетчера автостанції маршруту, на якому повинен був здійснювати пасажирські перевезення - “Тернопіль-Скоморохи”, ОСОБА_13, провів посадку пасажирів, після чого о 9 год. 20 хв. із приміської автостанції м. Тернополя виїхав із пасажирами в салоні на маршрут “Тернопіль - Скоморохи”, де в порушенні вимог п.п.20.2, 20.3, 20.5 (в.г.) Правил дорожнього руху, маючи в салоні автобуса близько 25 пасажирів при під’їзді до залізничного переїзду, що розташований на 16 км. ПК-9 залізничного перегону “Велика Березовиця –Острів –Прошова”, віднесеного по класифікації до 4 категорії, обладнаного світловою та звуковою сигналізацією, проігнорував забороняючі сигнали автоматичної переїзної світлової та звукової сигналізації і не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. “Проїзд без зупинки заборонено”, допустив о 9 год. 45 хв. дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинуло 5 чоловік, а саме:

ОСОБА_13, водій вказаного автобуса, смерть якого, згідно висновку судово-медичної експертизи трупа №117-112 від 12 березня 2009 року настала внаслідок механічної асфіксії обумовленої стисненням грудей та живота, що підтверджується виявленням при судово-медичному дослідженні трупа потерпілого наступних морфологічних змін: різко виражених трупних плям, вираженої синюшності шкірних покровів голови і шиї, внутрішньо-шкірних крововиливів на обличчі, крововиливів у сполученні оболонки повік, під зовнішню оболонку серця та у легеневу плевру, переповненням кров’ю правої половини серця –так  званого “асфіктичного типу серця”, гострої емфіземи легень із розвитком їх кармінового набряку венозного повнокрів’я внутрішніх органів, рідкого стану крові, а також даними мікроскопічного дослідження;

ОСОБА_15, смерть якого, згідно висновку судово-медичної експертизи трупа №121-114 від 13 березня 2009 року настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами у речовину, над і під оболонкою головного мозку. Це підтверджується характером виявлених при розтині трупа ушкоджень голови, а також результатом мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів (субарахноїдальний крововилив в головний мозок, множинні крововиливи в сіру та білу речовину півкуль, між крововиливами ділянки згущення та розрідження, деформації та дезорієнтації нейронів, клітини-тіні, нерівномірний набряк мозку);

ОСОБА_16, смерть якої, згідно висновку судово-медичної експертизи трупа №120-115 від 13 березня 2009 року настала внаслідок асфіксії від стисненням грудей та живота. Даний висновок стосовно смерті підтверджується сукупністю встановлених при розтині її трупа: видових ознак –різка синюшність грудей, шиї і обличчя, з численними точковими та дрібно-вогнищевими крововиливами в шкіру і сполучні оболонки очей –“екхімотична маска”; різке повнокров’я системи верхньої порожнистої вени з утворенням “кармінового набряку” легень; загально-асфіктичних проявів –добре виражені трупні плями, крововиливи під легеневу плевру, переповнення рідкою кров’ю правої половини серця –“асфіктичний тип” серця; а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів (гостра емфізема ателектази, дистелектази, набряк легень на тлі повнокрів’я судинного русла, крововиливів);

ОСОБА_17, смерть якої, згідно висновку судово-медичної експертизи трупа №119-110 від 13 березня 2009 року настала внаслідок асфіксії від стисненням грудей та живота. Даний висновок стосовно смерті підтверджується сукупністю встановлених при розтині її трупа: видових ознак –різка синюшність грудей, шиї і обличчя, з численними точковими та дрібно-вогнищевими крововиливами в шкіру і сполучні оболонки очей –“екхімотична маска”; різке повнокров’я системи верхньої порожнистої вени з утворенням “кармінового набряку” легень; загально-асфіктичних проявів –добре виражені трупні плями, крововиливи під легеневу плевру, переповнення рідкою кров’ю правої половини серця –“асфіктичний тип” серця; а також даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів (гостра емфізема легень, ателектази, дистелектази);

ОСОБА_18, смерть якої, згідно висновку судово-медичної експертизи трупа №118-113 від 12 березня 2009 року настала внаслідок механічної асфіксії обумовленої стисненням грудей та живота, що підтверджується виявленням при судово-медичному дослідженні трупа потерпілої наступних морфологічних змін: різко виражених трупних плям, вираженої синюшності шкірних покровів голови і шиї, внутрішньо-шкірних крововиливів на обличчі, крововиливів у сполученні оболонки повік, під  зовнішню оболонку серця та у легеневу плевру, переповненням кров’ю правої половини серця –так  званого “асфіктичного типу серця”, гострої емфіземи легень із розвитком їх кармінового набряку венозного повнокрів’я внутрішніх органів, рідкого стану крові, а також даними мікроскопічного дослідження;

Крім цього,  13 пасажирів вказаного вище автобуса отримали тілесні ушкодження, а саме:

ОСОБА_19, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 853 від 6 травня 2009 року виявлено: закриту черепно-мозкову травму у вигляді підшкірного крововиливу в правій лобно-скроневій ділянці та забою головного мозку, що підтверджено об’єктивною симптоматикою такого виду травми голови та під час оперативного втручання  16 лютого 2009 року –накладання двобічних фрезових отворів та ревізія субдурального простору в лобно-скроневих ділянках; закриту травму грудей у вигляді синців їх передньої поверхні, переломів 3-7-го правих ребер із зміщенням, ушкодженнями тканини правої легені, її колапсом та виливом крові у плевральну порожнину (з приводу травми грудей 14 лютого 2009 року була проведена операція –“бокова торакотомія, ліквідація гемотораксу і зашивання ран правої легені, остеосинтез переломів ребер”. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, незадовго до вступу ОСОБА_19 на стаціонарне лікування. Встановлені у гр. ОСОБА_19 тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння належать до тяжких.

ОСОБА_10, в якого згідно висновку судово-медичної експертизи № 850 від 30 квітня 2009 року виявлено: закриту поєднану травму грудей і живота у вигляді перелому 7-го правого ребра, “лінійних розривів” діафрагмальної та вісцеральної поверхонь правої долі печінки, відриву ложа жовчного міхура та закриті уламкові переломи кісток правої гомілки. Це підтверджується наведеними даними клінічного обстеження та результатами апаратно-інструментальних досліджень, зокрема, ультразвуковим обстеженням і рентгенографією. У зв’язку із травмою живота 14 лютого 2009 року була проведена операція –верхньо-серединна лапаротомія з холецистектомією  (видалення жовчного міхура) та ушиваннями лінійних розривів правої долі печінки. З приводу переломів гомілкових кісток того ж дня було проведене оперативне втручання –відкрита репозиція (співставлення) уламків переломів із металоостеосинтезом. Вищенаведені тілесні ушкодження утворилися в результаті дії тупих предметів, незадовго до госпіталізації ОСОБА_10, про що свідчить відсутність рентгенологічних ознак зрощення переломів, наявність кровотечі із ушкоджень печінки та “свіжої крові” у черевній порожнині. Встановлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких;

ОСОБА_20, в якого згідно висновку судово-медичної експертизи № 838 від 7 травня 2009 року виявлено: рану потиличної ділянки та закритий перелом середньої третини правої малогомілкової кістки. Дані тілесні ушкодження з огляду на вид (перелом) та описання рани як “забійно-рвана” утворилися від дії тупих предметів, незадовго до госпіталізації. Зазначені у гр-на ОСОБА_20 травматичні пошкодження за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

ОСОБА_6, в якого згідно висновку судово-медичної експертизи № 839 від 7 травня 2009 року виявлено: синець лівої лобно-скроневої ділянки та закритий крайовий перелом вінцевого паростка лівої ліктьової кістки, який підтверджений рентгенологічно. Встановлені у гр-на ОСОБА_6 ушкодження за ознакою тривалого

( більше 21 доби) розладу здоров’я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

ОСОБА_21, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 856 від 8 травня 2009 року виявлено: закриту черепно-мозкову травму у вигляді “забійної рани” лівої половини потиличної ділянки та неврологічних проявів, котрі відповідають забою головного мозку (позитивні симптоми Седана та Гуревича-Манна, позитивні координаційні проби, пожвавлення рефлексів), прояви забою м’яких тканин перенісся, синці передньої поверхні грудної клітки, вивих акроміального кінця лівої ключиці. Заподіяні гр-ці ОСОБА_21 тілесні ушкодження належать до середньої тяжкості за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров’я;

ОСОБА_22, в якого згідно висновку судово-медичної експертизи № 842 від 7 травня 2009 року виявлено: садно чола, кистей рук та передньої поверхні лівої гомілки, травма голови супроводжувалася неврологічними симптомами черепно-мозкової травми із струсом головного мозку (горизонтальний ністагм, пожвавлення рефлексів, асиметрія міміки). Окрім того, у ОСОБА_22 діагностовано закриту травму тазу у вигляді перелому верхньої гілки правої  кістки. Дані тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_22 незадовго до вступу на стаціонарне лікування, в результаті дії тупих предметів. Тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_22 за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я належать до середньої тяжкості;

ОСОБА_4, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 843 від 30 квітня 2009 року виявлено: поєднану закриту травму грудей і тазу у вигляді переломів ключиць,   які підтверджені вивченням рентгенограм, а також садно правої вушної раковини. З приводу переломів ключиць 18 лютого 2009 року були проведені оперативні втручання –відкриті репозиції (співставлення) уламків переломів ключиць із металоостеосинтезом. Вищевказані тілесні ушкодження утворились в результаті дії тупих предметів, незадовго до госпіталізації ОСОБА_4, про що свідчить відсутність рентгенологічних ознак зрощення переломів. Встановлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я відноситься до середньої тяжкості;

ОСОБА_23, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 854 від 5 травня 2009 року виявлено: розрив правого акроміально-ключичного зчленування, який виник незадовго до госпіталізації. Вид вказаного ушкодження вказує на дію тупого предмету. Зазначена у гр-ки ОСОБА_23 травма у вигляді розриву акроміально-ключичного зчленування за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

ОСОБА_3, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 845 від 8 травня 2009 року виявлено: закриту травму грудей у вигляді компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця, синця передньої поверхні грудей та перелому тіла грудної клітки у його проекції, синці підборіддя, правого стегна і лівої гомілки. Заподіяні гр-ці ОСОБА_3 тілесні ушкодження за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я належать до середньої тяжкості;

ОСОБА_5, в якого згідно висновку судово-медичної експертизи № 846 від 7 травня 2009 року виявлено: рану правої брови, садно правої половини чола та синець повік правого ока, травма голови супроводжувалась неврологічними симптомами черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку  , закрита травма грудного відділу хребта із забоєм спинного мозку, що супроводжувалося нижнім пара парезом. Тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_5 потягнули за собою тривалий (більше 21 доби) розлад здоров’я і за цією ознакою відносяться до середньої тяжкості;

ОСОБА_24, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 849 від 7 травня 2009 року, виявлено: черепно-мозкову травму із струсом головного мозку, що підтверджується неврологічними симптомами такого виду травми (  зниження конвергенції, позитивні координаційні проби та симптом орального автоматизму), перелом 5-го правого ребра (діагностований при рентгенографії із цифровою обробкою зображення від 16 лютого 2009 року), садна чола, перенісся, синець повік правого ока, садно і синець на тильній поверхні лівої кисті, синець правого стегна. Заподіяні ОСОБА_24 тілесні ушкодження за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я належать до середньої тяжкості;

ОСОБА_7, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 847 від 8 травня 2009 року виявлено: закриту травму правої половини грудей у вигляді переломів 4-7-го правих ребер та забою легені, яка також супроводжувалася підшкірною емфіземою. Зазначена у гр-ки ОСОБА_7 травма грудей за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

ОСОБА_25, в якої згідно висновку судово-медичної експертизи № 844 від 7 травня 2009 року виявлено: травму голови у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку (пожвавлення рефлексів та горизонтальний установчий ністагм) та забою верхньої губи (її різкий набряк та синюшність), закриту травму грудного і поперекового відділів хребта у вигляді компресійних переломів тіл 10-го грудного та 1-го і 2-го поперекових хребців. Зазначені у неповнолітньої ОСОБА_25 тілесні ушкодження за ознакою тривалого (більше 21 доби) розладу здоров’я належать до середньої тяжкості.

Таким чином, засуджений ОСОБА_1, громадянин –суб’єкт підприємницької діяльності-приватний підприємець проявляючи повну бездіяльність, грубо порушуючи  вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, перелічені вище норми Закону та піднормативні акти, не передбачивши наслідків щодо можливої загибелі людей та інших тяжких наслідків, хоча повинен був та міг їх передбачити, в порушенні вимог законодавства про охорону праці, допустив до керування належним йому, автобусом, як суб’єкту підприємницької діяльності, що надає послуги по внутрішніх перевезеннях пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) –водія ОСОБА_13, не провівши йому стажування, навчання, інструктажів  та іншого, передбаченого чинним законодавством, що і послужило причинно-наслідковим зв’язком у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, та призвело до загибелі 5 людей (пасажирів і водія), а також до інших тяжких наслідків –зокрема спричинення 2 пасажирам тяжких тілесних ушкоджень та 11 пасажирам –середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В апеляціях:

- Тернопільський транспортний прокурор просить вирок суду скасувати у зв’язку із його м’якістю, оскільки вважає, що належним чином при призначенні покарання не враховано суспільну тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину.

В зміненій апеляції прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки  суддя Очеретяний Є.В. не мав право розглядати справу , оскільки давав згоду на проведення ряду слідчих дій під час досудового розслідування кримінальної справи;

- захисник засудженого ОСОБА_26 та сам засуджений ОСОБА_1 просять вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, замінивши ОСОБА_1 запобіжний захід з арешту на підпису про невиїзд , або ж перекваліфікувати дії засудженого на ч. 1 ст. 172 КК України.

Вважають, що в ході як судового так і досудового слідства по справі допущено всі, перелічені у ст. 367 КПК України порушення: однобічність та неповноту, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, неправильне застосування кримінального закону, призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Так, в постанові про порушення кримінальної справи та постанові про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1 наявні розбіжності в кількості потерпілих внаслідок злочину. В першому випадку таких осіб – 17, в другому 13. Безпідставно не визнано потерпілими тих осіб, яким спричинені легкі тілесні ушкодження, так як склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України охоплює заподіяння будь-якої шкоди здоров’ю. А саме не визнано потерпілими ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30

Крім того, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 271 КК України, є причинний зв’язок між допущеними порушеннями і наслідками що настали. Причиною ж настання дорожньо-транспортної пригоди , яка мала місце 14 лютого 2009 року,  є порушення водієм ОСОБА_13 ПДР України. Однак, будь-яка норма ПДР України, яка б зобов’язувала власника транспортного засобу –перевізника ОСОБА_1 проводити із водієм ОСОБА_13 інструктаж щодо неналежного знання останнім ПДР України  - відсутня.

З метою забезпечення організації роботи по забезпеченню безпеки дорожнього руху між перевізником ОСОБА_1 та ПП „Автопасаж” укладено договір, відповідно до якого саме на ПП „Автопасаж” покладено обов’язки проводити періодичні інструктажі водіїв  з дотримання вимог транспортного законодавства щодо безпеки руху, охорони праці та пожежної безпеки, виходу водіїв зі складних аварійної ситуації, а також забезпечення „перевізника” –тобто ОСОБА_1 необхідною документацією (дозволом на перевезення, розкладом руху, таблицею вартості проїзду, дорожнім листом, випискою з правил перевезень, схемою маршруту і т.д.) А з огляду на те, що на ПП „Автопасаж” не було власного диспетчера, ОСОБА_1 був позбавлений можливості вчасно повідомити ПП „Автопасаж” про зміну водія. Разом з тим, обов’язок по проведенню первинного інструктажу та стажування лежить на інженерові з техніки безпеки ПП „Автопасаж”.

Крім того, механік ВАТ „Тернопільавтотранс” ОСОБА_31 безпідставно випустив 14 лютого 2009 року на маршрут автобус під керуванням ОСОБА_13, не з»ясувавши, хто і на якій підставі керує вказаним транспортним засобом, а також не пересвідчився, що шляховий лист не підписаний перевізником ОСОБА_1 і на ньому відсутня печатка перевізника та інші обов’язкові реквізити.

Не відповідають дійсності  висновки суду про порушення ОСОБА_1 Кодексу про працю України в частині не оформлення ОСОБА_13 на роботу. Так, згідно ст. 24 КзпУ трудовий договір вважається укладеним і тоді , коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Зареєструвати ОСОБА_13 у державній службі зайнятості ОСОБА_1 не встиг з огляду на те, що у нього після ДТП вже були вилучені всі документи.

 В змінах до апеляції захисник ОСОБА_2 , яку підтримав засуджений, просить   вирок скасувати , а справу направити на додаткове розслідування. Вважає , що суддя  не мав право розглядати справу , оскільки давав згоду на проведення слідчих дій . Крім того , на думку автора, органами слідства невірно кваліфіковано дії засудженого за ст.271 КК України ,   його дії можуть бути кваліфіковані лише за ст.367 КК України , як халатність;

- потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 просять вирок суду скасувати у зв’язку із його м’якістю, та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 суворіше покарання, оскільки останній не відшкодував завданих їм збитків.

Заслухавши засудженого та його захисника,прокурора, які підтримали подані апеляції і крім того прокурор вважає, що із врахуванням всіх обставин справи слід  залишити ОСОБА_1 під вартою ,потерпілих ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_6,ОСОБА_7, які вважають вирок незаконним в зв’язку із суворістю призначеного покарання, ОСОБА_5,ОСОБА_9, ОСОБА_10, які покладаються на думку суду, ОСОБА_8 , який просить направити кримінальну справу на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг , колегія суддів вважає, що вирок слід скасувати з наступних міркувань.

Так, у  відповідності до вимог ч.2 п.2 ст.370 КПК України вирок в усякому разі належить скасувати , якщо він винесений незаконним складом суду.

Як встановлено , 18 березня 2009 року суддя Тернопільського міськрайонного суду,який розглядав справу по першій інстанції,  розглядав подання транспортного прокурора про надання дозволу на проведення виїмки інформації по даній кримінальній справі. При цьому як слідує , із постанови ним дано аналіз доказів . Зокрема вказано, що згідно показів потерпілих , перед відправленням водій ОСОБА_13 телефонував невстановленій особі і просив його підмінити, оскільки погано себе почуває. Не дивлячись на поганий стан здоров»я , він поїхав в рейс. Крім того , в постанові викладено в повному об’ємі обставини скоєння ДТП, в тому числі і порушення допущенні ОСОБА_1

Також , ним розглядалося подання транспортного прокурора про надання дозволу на проведення позапланової перевірки в ході розслідування вказаної кримінальної справи. При цьому в постанові викладено  обставини скоєння  ДТП, порушення з боку ОСОБА_1

Таким чином , суддя , що розглядав справу по першій інстанції, під час проведення досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення виїмок , позапланових перевірок  та висловлював свою думку щодо доказів по справі, в зв’язку з чим у відповідності до ст.54  ч.1 п.2-1 КПК України він не мав права брати участь у розгляді  кримінальної справи, на що не звернули увагу ні прокурор , який брав участі в розгляді справи , ні професійний захисник в суді першої інстанції.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ч.2 п.2 ст.370 КПК України вирок та постанову суду про закриття кримінальної справи слід скасувати, а  кримінальну справу направити на новий судовий  розгляд.

Запобіжний захід –тримання під вартою ОСОБА_1 із врахуванням всіх матеріалів справи , відомостей про особу  слід залишити без змін.

         Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

         Апеляції  захисника засудженого ОСОБА_11 з доповненнями захисника засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1,   потерпілої ОСОБА_12,  потерпілого ОСОБА_10задовольнити частково. Апеляцію Тернопільського транспортного прокурора задовольнити.

         Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2010 року стосовно ОСОБА_1 та постанову Тернопільського міськрайонного    суду  від 8 червня 2010 року стосовно ОСОБА_13   скасувати , а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

         Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній – тримання під вартою.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.А. Подковський


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація