Калинівський районний суд Вінницької області

2-а-108/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10.02.2011   року   суддя  Калинівського районного суду Вінницької області  Павленко І.  В.

при секретарі Жовта Світлана. Вікторівна.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Калинівського району Вінницької області про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що постановою серія АВ 1 №046185  від 10.01.2011 року, винесеною начальником Калинівського ВДАІ Сиротою В.О., на нього було накладено адміністративне стягнення по ст.140 ч.1 КУпАП у виді сплати штрафу у розмірі 1020 грн., за те, що він 29.11.2010 року не вжив заходів щодо ліквідації недоліків ямковості, відсітність ТЗОДР в стані утримання залізничних переїздів.

Вважає дії начальника Калинівського ВДАІ Сироти В.О. про накладення на нього адмінстягнення протиправними, а постанову такою, що не відповідає вимогам КУпАП, тому звертається до суду з даним позовом.

         В судовому  засіданні позивач позовні вимоги  підтримав.  Просив суд визнати дії начальника Калинівського ВДАІ Сироти В.О. про притягнення його до адмінвідповідальності за ст.140 ч.1 КУпАП протиправними та скасувати постанову серія  АВ 1 №046185  від 10.01.2011 року про накладення на нього штрафу в сумі 1020 грн.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, хоч належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання, про що свідчить розписка про вручення  судової повістки.   

        Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що постановою серія АВ 1 №046185  від 10.01.2011 року, винесеною начальником Калинівського ВДАІ Сиротою В.О., на позивача було накладено адміністративне стягнення по ст.140 ч.1 КУпАП у виді сплати штрафу у розмірі 1020 грн., за те, що він 29.11.2010 року не вжив заходів щодо ліквідації недоліків ямковості, відсітність ТЗОДР в стані утримання залізничних переїздів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Вина, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України) .

У відповідності до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного  і об’єктивного дослідження всіх обставин в їх сукупності.  

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушення інакше  як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст.7 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у визначених цією статтею розмірах.

Шляхові майстри дистанцій колії до категорії посадових (службових) осіб не відносяться, оскільки жодних організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов'язків не виконують.

Таким чином, складення на  позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 140 КУпАП є незаконним.

Щодо змісту самої постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ABl №046185 від 10.01.11 р. варто зазначити наступне.

У постанові начальником ВДАІ Калиівського району зазначено, що позивач перебуваючи на посаді майстра  не вжив заходів щодо ліквідації недоліків ямковості, відсутність  ДЗОДР в стані утримання залізничних переїздів.

Проте наведене твердження начальника ВДАІ є необгрунтованим.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України «Про дорожній рух» обов'язки стосовно утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, покладені на відповідальних за це посадових осіб. Позивач такою відповідальною посадовою особою не являється.

Стверджуючи про наявність «ямковості» та «вибоїн», інспектор не врахував положення пп. 3.1.1 п. 3.1 ДСТУ 3587-97, де зазначені максимально допустимі показники пошкоджень проїжджої частини дорожнього покриття (площа ямковості в м.2, максимальна глибина окремих вибоїн в см.).

Отже, зазначені в протоколі допущені позивачем, на думку начальника ВДАІ, порушення (п. 3 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух» і ДСТУ 3587-97) носять загальний, некоректний характер.

Крім того, відповідно до п. 2.12 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003р. № 1217, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2003р. № 974/8295 (із змінами та доповненнями), яка була чинна на момент складання цього протоколу, при складенні протоколу щодо правопорушень, передбачених, ст. 140 КУпАП, до якого необхідно долучати детальний акт довільної форми (з відповідними замірами та схемою). Проте, такий акт начальником ДАІ фактично складений не був і як доказ у справі про адміністративне правопорушення відсутній.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, пп. 2.11.1, 2.11.2, п. 2.11 Інструкції з оформленням працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009р.№ 77, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 за № 374/16390, який набрав чинності з 18.05.2009 (з дня опублікування в офіційному віснику України, 2009, № 34), орган (посадова особа) під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи та чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Будь-які докази про вчинення правопорушення  ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ч.1, ч.2,  ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.   

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, не довів правомірність свого рішення.

При винесенні даної постанови  не були враховані вимоги ст.268 КУпАП, що визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: її право на юридичну допомогу, збір і надання доказів. В даному випадку позивач був позбавлений вказаних засобів захисту, наданих йому законодавством при винесенні оскаржуваної постанови.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а у відповідності із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, дані вимоги закону також були проігноровані начальника Калинівського ВДАІ    при винесенні постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 18, 102, 159-162, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії начальника Калинівського ВДАІ Сироти В.О. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.140 ч.1 КУпАП протиправними.

Постанову АВ 1 №046185  від 10.01.2011 року  про накладення штрафу в сумі 1020 грн. на  ОСОБА_1 скасувати.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя:І. В. Павленко