СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

12 вересня 2006 року

Справа № 2-25/9307-2006А

                                                             м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Градової О.Г.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Козлова Н.А., довіреність № 11-11 від 11.11.2005,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 22 - 24 травня 2006 року по справі № 2-25/9307-2006А

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Орбіта-1" (вул. Революції, 43,Євпаторія,97416)

до           Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм.Ульянова, 2/40,Євпаторія,97416)

   

про визнання нечинним рішення та спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про визнання нечинним  рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку за 10-типроцентною ставкою та про спонукання відповідача видати позивачу таке свідоцтво строком дії з 1 квітня 2006 року.

Позов обґрунтовано тим, що не має перешкод для видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку за 10-типроцентною ставкою, у тому числі у позивача не має непогашених податкових боргів, а визначені податковим органом податкові зобов’язання з податку на прибуток та прибутковому податку з громадян є неузгодженими через оскарження у судовому порядку, інші штрафні санкції і пеня не відповідають поняттю податкового зобов’язання, а тому їх несплата не є підставою для відмови податковим органом у видачі свідоцтва.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач листом від 28 березня 2006 року відмовив позивачу у видачі свідоцтва  про право сплати єдиного податку за 10-типроцентною ставкою з тих підстав, що позивач має несплачені податкові зобов’язання, однак позивач у судовому порядку оскаржив податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та прибутковому податку з громадян, інших податкових зобов’язань позивач не має.

Постановою місцевого господарського суду позов задоволено. Визнано  протиправним та нечинним рішення податкового органу про відмову у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку. На відповідача покладено обов’язок видати позивачу свідоцтво з 1 квітня 2006 року. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір –3,40грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не мав несплачених податкових боргів, тому що податкові зобов’язання з податку на прибуток та прибутковому податку з громадян неузгоджені через судове оскарження, а інші нарахування не є податковими зобов’язаннями і податковими боргами.

Не погодившись з постановою , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити, тому що вона прийнята з порушенням норм матеріального права.

З заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що позивач не згодний з її доводами, так як не мав податкових боргів, визначені податковим органом податкові зобов’язання є неузгодженими, інші нарахування (пеня і штрафні санкції, збір на розвиток рекреаційного комплексу АРК) не є податковими зобов’язаннями.

Розпорядженням заступника голови суду судді Шевченко Н.М. і Волков К.В. замінені на суддів Голика В.С. і Фенько Т.П.

Ухвалою апеляційного господарського суду у зв’язку з реорганізацією відповідача здійснена зміна Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на Державну податкову інспекцію в місті Євпаторія Автономної Республіки Крим (а.с. 81).

У судовому засіданні 29 серпня 2006 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. У судове засідання 12 вересня 2006 року представник відповідача не з’явився, його явка не була визнана судом обов’язковою; представник позивача –підтримав доводи заперечення на апеляційну скаргу.

На підставі статті 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с.86-128), розглянув справу і встановив  наступне.

15 березня 2006 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу свідоцтва на право сплати єдиного податку за 10-типроцентною ставкою з 1 квітня 2006 року (а.с. 11-12).

28 березня 2006 року відповідач відмовив позивачу у видачі такого свідоцтва тому, що позивач станом на 15 березня 2006 року має податкові борги з:

1) податку на прибуток –19.304,83грн.,

2) податку з доходів фізичних осіб –19.445,49грн.,

3) штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування –30.123,03грн.,

4) пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД –20.049,36грн.,

5) збору на розвиток рекреаційного комплексу АРК –0,96грн. (а.с. 16).

Дійсно, відповідно до статті 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (у редакції Указу №746/99 від 28 червня 1999 року зі змінами на час подання заяви) для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Як вбачається з письмових доказів, станом на 15 і 28 березня 2006 року позивачем були не сплачені визначені відповідачем  податкові зобов’язання:   

1) 3 серпня 2005 року податковим повідомленням-рішенням №0003012301\0 податок на прибуток підприємств у сумі 17.700грн., штрафні санкції –6.120грн., усього 23.820грн. (а.с. 25, 96-97),

2) 3 серпня 2005 року податковим повідомленням-рішенням №0001921701\0 податок з доходів фізичних осіб у сумі 12.963,66грн., штрафні санкції –6.481,83грн., усього 19.445,49грн. (а.с. 101).

З копії позову, судових ухвал, витягів з карток особових рахунків вбачається, що ці податкові повідомлення-рішення були оскаржені у адміністративному і судовому порядку :

1)          18 серпня 2005 року рішенням відповідача скарга платника податків на вказані податкові повідомлення-рішення залишена без задоволення, ці податкові повідомлення-рішення –без змін (а.с. 17), але через закінчення строку сплати податкових зобов’язань відповідачем 2 вересня 2005 року прийняти податкові повідомлення-рішення №0003012301\1 і №0001921701\1 (а.с. ),

2)          28 жовтня 2005 року рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим скарга платника податків залишена без розгляду у зв’язку з пропуском строку її подачі (а.с. 17), а тому відповідачем 28 жовтня 2005 року прийняти податкові повідомлення-рішення №0003012301\2 і №0001921701\2 (а.с. 25),

3)          14 листопада 2005 року позивач подав до господарського суду Автономної Республіки Крим позов про визнання недійсними вказаних податкових повідомлень-рішень, який прийнятий до провадження –справа №2-5\331-2006А (головуючий суддя Гаврилюк М.П.), 21 березня 2006 року ухвалою по справі призначена судова експертиза  (а.с. 17-19, 22, 120).

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N2181-III від 21 грудня 2000 року (зі змінами, далі Закон України N2181-III) у платника податків виникає зобов’язання самостійно погасити суму податкового зобов’язання після закінчення апеляційного узгодження, таке зобов’язання повинно бути погашено протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Стосовно підпункту 5.2.4 того ж Закону  днем узгодження податкового зобов'язання та днем закінчення процедури адміністративного оскарження є день отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню; однак при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача з заявою про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку (15 березня 2006 року) у позивача не настав строк сплати зобов’язань по вказаним податковим повідомленням-рішенням через  їх оскарження (14 листопада 2005 року) у судовому порядку. А тому вимагати у позивача попередньо сплатити  такі платежі для отримання свідоцтва про сплату єдиного податку відповідач не мав права.     

Також апеляційний господарський суд згодний з висновками суду першої інстанції про те, що наявність несплачених позивачем штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, збору на розвиток рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим не є перешкодою у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку.

Такі зобов’язання не є податками чи обов’язковими зобов’язаннями тому, що не відповідають поняттям податків і обов’язкових платежів,  наданих у статтях 1, 14-15  Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції Закону України №77\97-ВР 5 від 18 лютого 1997 року, зі змінами), і пункту 1.2 Закону України №2181-Ш.

У зв’язку з чим, апеляційний господарський суд вважає,  що позовні вимоги обґрунтовані і правильно задоволені судом першої інстанції, порушень норм матеріального права місцевим господарським судом не допущено, підстав для скасування (зміни) судового рішення не має,  апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 24, 195, 199, 200,  205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22-24 травня 2006 року у справі № 2-25/9307-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                        О.Г. Градова

Судді                                                                      В.С. Голик

                                                                      Т.П. Фенько