Справа № 2-312/11

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Супрун Г.  Б. ,

при секретарях –                    Костюк А. І.,Бєлоус В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні  в м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві, про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з даним позовом, в якому просять суд постановити рішення, яким визнати за позивачами та відповідачем право власності по 1/5 за кожним в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлій ОСОБА_6 на праві власності. Мотивують позов тим, що померла ОСОБА_7, була ОСОБА_1 та ОСОБА_3 бабусею, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – матір»ю. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Заповіту померла не залишила. Позивачами було в строк подано заяву до Шостої державної Київської нотаріальної контори та з додержанням ст.1269 ЦК України. Отримати свідоцтва про право на спадщину по 1/5 кожному складно, оскільки у ОСОБА_1 відсутній оригінал свідоцтва  про народження його  батька. Оскільки відновити його не представляється можливим, відповідач бажаючи отримати більшу частку спадщини не бажає визнати ОСОБА_1 племінником, на якого поширюється право спадкування і не дає згоди на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.  

В судовому засіданні представники позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили визнати за кожним з позивачів право власності на 1/5 за кожним в порядку спадкування за законом на спадкове майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_4, та представник  ОСОБА_3 просили розглянути справу за їх відсутності, позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі.Тому суд вважає слухати справу за її відсутності.

Представник 3-ї особи Головного управління юстиції у м.Києві в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений належно, суду надані  письмові пояснення, в яких просили слухати справу за відсутності представника та поклались на розсуд суду (а.с.97-98)

Вислухавши представників позивачів, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, 1916 р.н., яка проживала в АДРЕСА_1, що належала їй на праві власності. Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на зазначену квартиру.

          У відповідності до вимог ст.1269, 1270 ЦК України позивачами з дня відкриття спадщини у визначений законом шестимісячний строк  подані заяви до Шостої Київської державної нотаріальної контори, що підтверджується копією спадкової справи №521/07.  Як вбачається з матеріалів спадкової справи, нотаріусом було призначено видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 06.12.2007р. Але в зв»язку з надходженням заяви від ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про призупинення видачі свідоцтва, свідоцтво не видане.

          Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 мала 5 дітей:  ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_5.

Сини  ОСОБА_8 (а.с.14) та  ОСОБА_14 (а.с.16) померли, (  ІНФОРМАЦІЯ_2 та   ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно  ), позивачами  по справі є їх сини  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (підтверджується свідоцтвами про народження, а.с.18, 62), тобто онуки ОСОБА_10, і мають право на спадкування за правом по представленню відповідно до ст.1266 ЦК України.  

А також позивачами виступають дві дочки померлої ОСОБА_10, які змінили прізвища  після одруження: ОСОБА_11 (а.с.9) на ОСОБА_2 (а.с.17 спадкової справи №521/07),   ОСОБА_12 (а.с.10) на ОСОБА_4 (а.с.11).  ОСОБА_5 змінила прізвище після одруження на ОСОБА_5 (а.с.3 спадкової справи №521/07)

           Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і  за законом  можуть бути фізичні особи, які є живими на            час  відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.                                                                         

          ОСОБА_1 є сином ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 12  ),  а ОСОБА_8 є сином померлої ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.132), відповідно до повідомлення Лебединського міського відділу РАЦС ГУ юстиції у Сумській області записи про народження з 1935 по 1941 р.р. збереглися частково, а запис про народження ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4) не зберігся. На підставі наявних доказів, суд вважає цей факт родинних відносин   доведеним.

Тобто в матеріалах справи є докази про родинні відносини між спадкоємцями і померлою ОСОБА_6.

Отже, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями померлої ОСОБА_7.

          Як вбачається з матеріалів справи,  наявне рішення Печерського районного суду м.Києва від 26.07.2010р., яким встановлено, що  відсутні законні підстави вважати, що син відповідачки ОСОБА_5 – ОСОБА_13, який являється онуком померлої ОСОБА_10, і є спадкоємець четвертої черги,  має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом (позивачами та відповідачки).

На підставі наведеного,  суд приходить до висновку, що спадкоємці першої черги мають рівні частки у спадщині, тобто по 1/5 частині на спадкове майно, а саме на АДРЕСА_1

А тому вимоги позивачів про визнання за ними права власності по 1/5 частки за кожним в порядку спадкування за законом є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 1218, 1220, 1222, 1266, 1267 ЦК України, ст. ст. 10,11, 60,  212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності по 1/5 за кожним в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

            Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Суддя                                                                                           Г. Б. Супрун