ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 року                                    Справа №  18/208-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),          

суддів: Герасименко І.М., Сизько І.А.

при секретарі: Савіні В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Корсунь А.В., наказ №23/03-1к  від 23.03.10р.,  директор; Островерх О.К., довіреність  від 21.07.10р.;

від відповідача:  не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010р. у справі №18/208-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський м’ясокомбінат", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до  фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Жовті Води, Дніпропетровська область

про  стягнення 120 112грн.35 коп.

ВСТАНОВИВ:  

- рішенням  господарського  суду Дніпропетровської області від 14.10.2010р. у справі №18/208-10 (суддя Петрова В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Дніпровський м"ясокомбінат" задоволено, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто 120 112грн.35коп. заборгованості;  

- не погодившись з прийнятим рішенням, приватний підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та припинити провадження у справі;

- у поданій скарзі йдеться про  порушення позивачем встановленого договором поставки №29/9 від 24.09.2009р. досудового порядку врегулювання спору внаслідок ненадання ним належних доказів направлення підприємцю претензії  від 28.12.2009р., про те, що на даний час є рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська, який в межах своєї компетенції вирішив спір за позовною вимогою по сплаті зазначеної суми боргу на користь позивача і вимоги позивачів в цих справах є однорідними, а також про невірне визначення позивачем спеціального статусу відповідача, у зв”язку з чим приватний підприємець не є належним відповідачем по справі;

- 01.02.2011р. представник скаржника в судове засідання не з’явився, на адресу апеляційного суду скаржник направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку з неможливістю забезпечити явку представника;

- клопотання скаржника задоволено апеляційним судом, розгляд скарги відкладено;

- 22.02.2011р. представник скаржника також не з’явився на виклик в засідання апеляційного суду, скаржником направлено клопотання про відкладення розгляду справи, неможливість прийняття участі в засіданні внаслідок погіршення стану здоров’я;

- клопотання скаржника задоволенню не підлягає у зв”язку із закінченням двомісячного строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ст.102 Господарського процесуального кодексу України;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2009р. ТОВ"Дніпровський м"ясокомбінат" (постачальником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупцем) укладено договір №24/9, на підставі якого постачальник зобов’язався поставити у власність покупця товар, а покупець –прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору умови поставки визначені як EXW –склад постачальника.

Згідно з п.5.1 договору покупець зобов’язаний провести оплату за поставлений товар протягом семи банківських днів з моменту поставки .

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 150112грн.35коп., що підтверджується видатковими  накладними №24/9-1 від 24.09.2009р. та №20/10-1 від 20.10.2009р..

Зобов’язання по оплаті отриманого товару виконані відповідачем частково.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 120112грн.35коп.

Докази погашення вказаної суми заборгованості в матеріалах справи відсутні та в процесі розгляду справи місцевим господарським і апеляційним судами не надані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язань не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов’язань по договору №24/9 від 24.09.2009р. в частині оплати вартості отриманого товару та ненадання ним належних доказів, які б спростовували таке невиконання, господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 №15-рп/2002 обрання певного засобу правового  захисту, у тому числі, і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов’язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Стосовно посилань на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 11.02.2011р. (а.с.31-33), яким з підприємця стягнуто відповідну суму боргу слід зазначити, що вказане рішення скасовано рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.08.2010р. по справі №22ц-4770/10.

Вказаним рішенням суду громадянину ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3.(а.с.87).

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :          

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010р. у справі №18/208-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

  Головуючий                                                                                          І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                       І.М.Герасименко                            

  Суддя                                                                                                      І.А.Сизько

                                                                                                                               Повна постанова складена 28.02.2011р