ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.02.11 р.                                                                                    Справа № 25/19пд                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області

про  зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” внести зміни в договір № 12/359 від 14.08.2006 на поставку електричної енергії, запропоновані ФОП ОСОБА_1 листом від 13.12.2010

За участю представників  сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – підприємець (свідоцтво про реєстрацію від 24.03.2005 серії НОМЕР_2), ОСОБА_2 – представник;

від відповідача:  Позднякова І.О. – юрисконсульт (довіреність № 133-11 „Д” від 30.12.2010)

                          В судовому засіданні 08.02.2011 було

                    оголошено перерву до 22.02.2011 до

                    10год.30хв.

Позивач – фізична особа – підприємець ОСОБА_1 смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області про зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” внести зміни в договір № 12/359 від 14.08.2006 на поставку електричної енергії, запропоновані ФОП ОСОБА_1 листом від 13.12.2010, а саме:

- в п. 2.3.3. договору виключити фразу: „а також рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання”;

- п. 2 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору про постачання електричної енергії № 12/359 від 14.08.2006 викласти в наступній редакції:

„Оплата електричної енергії, що відпускається споживачу, здійснюється споживачем один раз на місяць, за фактично відпущену електричну енергію, не пізніше останнього розрахункового дня місяця.”

           В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії 12/359 від 14.08.2006 та  Додатки № 1, № 2, № 3, № 5, № 6, № 7, № 8, № 11 до договору про постачання електричної енергії 12/359 від 14.08.2006, акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, лист за вих. № 768 від 12.05.1997, лист про внесення змін та доповнень в договір № 12/359 на поставку електричної енергії з доказами про його направлення відповідачу (квитанцією (фіскальним чеком) № 5811 від 13.12.2010 та повідомлення про вручення поштового відправлення).

          В поясненнях (вих. № б/н від 07.02.2011) позивач позовні вимоги підтримав та зазначив про те,  що відповідач виставляє рахунку на попередню оплату на два місяці вперед та у випадку їх  несплати приймає заходи по відключення від електропостачання.  Розмір попередньої оплати складає 10372,00грн. та більше. Таким чином, щомісячна попередня оплата становить понад 20000,00грн., що негативно впливає на підприємницьку діяльність. В підтвердження викладених в поясненні обставин надав  копії повідомлень про припинення подачі електроенергії, копії рахунків.

          У відзиві на позовну заяву (вих. № 03юр-626/11 від 04.02.2010) відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог ст. 188 ГКУ та ст. ст. 651, 652, 654 ЦКУ не направлена відповідачу пропозиція про зміну умов діючого договору, та не доведено, в чому полягають істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору.

          В судовому засіданні 08.02.2011 було оголошено перерву до 22.02.2011 до 10год.30хв. для надання позивачем документально підтверджених пояснень на заперечення відповідача.

          22.02.2011 судове засідання було продовжено.

          У відзиві на позовну заяву (вих. № б/н від 22.02.2011) відповідач наголосив на тому, що  вимоги ВАТ „Донецькобленерго”, якими воно керувалося при укладенні договору щодо оплати вартості обсягу електроенергії до початку розрахункового періоду є такими, що відповідають чинному законодавству України. Також, позивачем не доведено істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору чи істотного порушення відповідачем договору або інших умов, які спричинили необхідність внесення змін в односторонньому або судовому порядку у діючий договір.

          В поясненнях від 21.02.2011 позивач зазначив про те, що у зв’язку із значним підвищенням тарифу на оплату електроенергії і виникла необхідність внести зміни в діючий договір.

          Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

Частини 1, 4 ст. 275 Господарського кодексу України передбачають, за     договором     енергопостачання    енергопостачальне підприємство (енергопостачальник)  відпускає  електричну  енергію, пару,  гарячу  і  перегріту  воду  (далі  -  енергію)  споживачеві (абоненту),  який  зобов'язаний  оплатити  прийняту   енергію   та дотримуватися  передбаченого  договором режиму її використання,  а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного  обладнання, що ним використовується.

Відпуск  енергії  без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Виробники і постачальники енергії,  що займають монопольне становище,   зокрема  суб'єкти  природних  монополій,  зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів,  які  мають технічні засоби для одержання енергії.  Розбіжності,  що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

14.08.2006 між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”  в особі  Приазовських електричних мереж (Енергопостачальна організація) та  фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 12/359, відповідно до якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору.

Пунктом 2.3.3. зазначеного договору  визначено зобов’язання Споживача, зокрема, оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії   згідно із умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а також оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання.

          Відповідно до п. 2 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору про постачання електричної енергії 12/359 від 14.08.2006 Сторони домовились,  оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем двома платежами:

перший  платіж – самостійно до початку розрахункового періоду  у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період;

другий платіж – в термін 5 операційних днів з дня отримання остаточного розрахунку, але не пізніше остаточного розрахункового дня місяця. Величина  коштів, яка має бути сплачена споживачем, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. Період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу календарного місяця. Розмір другого платежу визначається за різницею остаточного розрахунку та першого платежу.

Стаття 188 Господарського кодексу України визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.

Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У   разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо  судовим  рішенням  договір  змінено  або  розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним  рішенням,  якщо  іншого   строку   набрання   чинності   не встановлено за рішенням суду.

          У відповідності із положеннями ст. 188 Господарського кодексу України фізична особа – підприємець ОСОБА_1 13.12.2010р. направив на адресу відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”  лист „Про внесення змін та доповнень в договір № 12/359 на поставку електричної енергії”, в якому пропонував в п. 2.3.3. договору виключити фразу: „а також рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання”;  п. 2 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору про постачання електричної енергії № 12/359 від 14.08.2006 викласти в наступній редакції: „Оплата електричної енергії, що відпускається споживачу, здійснюється споживачем один раз на місяць, за фактично відпущену електричну енергію, не пізніше останнього розрахункового дня місяця.”.

Відповідач залишив зазначений лист без відповіді.

Підставою для звернення позивача до відповідача з пропозицією внести зміни в діючий договір послужили наступні обставини.

Щодо внесення змін в п. 2.3.3. договору, то згідно п. 4.3. Правил користування електричною енергією гранична величина споживання електричної потужності визначається окремо для кожного об’єкта споживача з приєднаною потужністю150кВт і більше з середньомісячним споживанням 50000кВт*год та більше (за підсумками минулого року). Об’єкти ФОП ОСОБА_1 мають встановлену потужність 76,74кВт та щомісячне споживання електричної енергії не перевищує 30000кВт*год. У зв’язку з чим виникає необхідність внесення в договір змін та доповнень, які виключають застосування штрафних санкцій за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, тому як в даному випадку споживання та використання зазначених величин не лімітується та повинно оплачуватись по факту.

По п. 2 Додатку № 5 до договору позивач звертає увагу на те, що у порівнянні з 2006р. (на момент укладення основного договору) вартість електроенергії збільшилась в 3,3 рази, що є суттєвою та істотною умовою, які послужили причиною внесення змін у договір.

          Дослідивши умови діючого договору, розглянувши пропозиції позивача стосовно внесення змін в основний договір, суд дійшов наступного висновку.

          Пункт 2.3.3. договору визначає обов’язок споживача (позивача) оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії   згідно із умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а також оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання.

Згідно п. 6.14. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами) – далі Правила, перевищення договірної величини споживання  електричної енергії  визначається  під  час  підбиття підсумків розрахункового періоду на основі  підтверджених  сторонами  даних  розрахункового обліку   електричної   енергії   або   акта  прийняття-передавання електричної енергії.

              Період підбиття    підсумків    розрахункового   періоду   та повідомлення споживача  про   їх   результати   розпочинається   з 3 робочого   дня  і  має  не  перевищувати  10  робочих  днів  від останнього  дня  періоду  для  здійснення  споживачем  остаточного розрахунку.

Пункт 6.15. Правил закріплює, перевищення  договірної величини електричної потужності фіксується  протягом  розрахункового  періоду  в  години  контролю максимуму   навантаження   та   оформляється   актом   з  контролю електричної потужності.

Обсяг   перевищення   договірних   величин   споживання електричної    енергії   та/або   величини   потужності   протягом розрахункового  періоду  оплачується   споживачами   постачальнику електричної   енергії   за   регульованим  тарифом  відповідно  до законодавства України та договору.

              Визначені відповідно   до   законодавства   України  вартість різниці  між  обсягом  фактично  спожитої   величини   і   обсягом договірної величини електричної енергії,  а також вартість різниці між найбільшою величиною  споживаної  електричної  потужності,  що зафіксована  протягом  розрахункового  періоду  в  години контролю максимуму  навантаження,   та   договірною   граничною   величиною електричної   потужності  зараховуються  на  поточний  рахунок  із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (п. 6.16. Правил).

У   разі  перевищення  договірної  величини  споживання електричної  енергії  за  розрахунковий  період  споживачем,  який розраховується  за тарифами,  диференційованими за періодами часу, або  якщо  відповідно   до   договору   для   споживача   протягом розрахункового   періоду   змінювався   тариф,   він   за  обсягом перевищення сплачує на поточний  рахунок  із  спеціальним  режимом використання  постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість  різниці  між  фактично  спожитим  та  договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

              Середньозважений тариф розраховується як частка  від  ділення всієї   нарахованої   за   розрахунковий  період  суми  оплати  за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період (п. 6.17. Правил).

Таким чином, п. 2.3.3. договору в частині обов’язку позивача оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання кореспондується з зазначеними положеннями Правил.

Тому, виключати з п. 2.3.3. договору фразу про обов’язок позивача оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання є недоцільним та таким, що не має під собою обґрунтованого, правового підгрунття.

До того ж, перевищення договірної величини потужності та електроспоживання фіксується в актах, які підписуються обома сторонами. І у випадку незгоди з нарахованими сумами на підставі даних, зафіксованих в актах, сторона має право звернутись до суду за захистом свого порушеного права та інтересу.

Відносно спірного п. 2 Додатку № 5 до договору.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

 Статтею 627 Цивільного кодексу України також встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до абзаців 1, 2, 5 п. 6.6 Правил, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

               Споживачі за   взаємною    згодою    сторін    (постачальника електричної   енергії  та  споживача)  можуть  здійснювати  оплату вартості   обсягу   електричної   енергії  плановими  платежами  з наступним  перерахунком  або  оплатою,  що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

              Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для  розрахунку  плати  за  спожиту  електричну енергію,  форма та порядок  оплати,   терміни   здійснення   планових   платежів   та остаточного  розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Отже,  законодавцем встановлені альтернативні засоби  розрахунків між сторонами за спожиту електроенергію, зокрема, оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Таким чином, редакція п. 2 Додатку № 5 до договору, запропонована позивачем, не суперечить наведеним вимогам діючого законодавства та, зокрема,  узгоджується із змістом п.6.6 Правил та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України.

Також, слід звернути увагу на причини та обставини, на які посилається позивач, та які послужили підставою для внесення змін в п. 2 Додатку № 5 до договору.

          По-перше, як зазначалося вище, у порівнянні з 2006р., коли укладався договір, тарифи на оплату електроенергії значно підвищились (майже в 3,3 рази).

          По-друге, як вбачається з рахунків, виставлених відповідачем позивачу на оплату електроенергії, відповідач просить здійснити попередню оплату за електроенергію за два місяці наперед.

          Доходна та витратні частини  господарської діяльності позивача не дозволяють виконати вимоги відповідача по попередній оплаті електроенергії по діючим на даний момент тарифам, що підтверджується кошторисом витрат та декларацією про доходи.

          Частина 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначає, зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

              У відповідності до ст.  652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

Якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання,   договір   може   бути   розірваний,   а  з  підстав, встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті,  -  змінений   за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане;

2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна  договору  у  зв'язку  з  істотною  зміною  обставин допускається   за   рішенням  суду  у  виняткових  випадках,  коли розірвання договору суперечить суспільним  інтересам  або  потягне для  сторін  шкоду,  яка  значно перевищує затрати,  необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

          Обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо внесення змін в п. 2 Додатку № 5 до договору, з огляду на положення ст. 652 Цивільного кодексу України, є істотними, оскільки збільшення цін на електроенергію, юридичний статус позивача, його доходи та витрати від господарської діяльності позбавляють позивача можливості належним чином виконувати зобов’язання за договором  по оплаті електроенергії на умовах, узгоджених раніше.

Запропонована позивачем редакція п. 2 Додатку № 5 до договору цілком направлена  на належне виконання умов договору щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги з постачання електроенергії та ставить в вигідне положення не тільки позивача, а й відповідача, тому як гарантує оплату електроенергії.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що  вимога позивача про внесення змін в п. 2 Додатку № 5 до діючого договору є обґрунтованою, доцільною та такою, що відповідає приписам законодавства в сфері енергетики.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Заперечення відповідача, викладені у відзивах на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються викладеним.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Згідно ст. ст. 6, 16, 627, 628, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 179, 180, 188, 275, 276, 277 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), керуючись  ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 смт. Мангуш Першотравневого району  Донецької області до  відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області про зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” внести зміни в договір № 12359 від 14.08.2006 на поставку електричної енергії, запропоновані ПП ОСОБА_1 листом від 13.12.2010, задовольнити частково.

Пункт 2.3.3. договору про постачання електричної енергії № 12/359 від 14.08.2006 залишити без змін в редакції Постачальника (відповідача), а саме:

„Оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії   згідно із умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а також оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання.”.

Пункт 2 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору про постачання електричної енергії № 12/359 від 14.08.2006 викласти в редакції, запропонованій Споживачем –  ФОП ОСОБА_1, а саме:

„Оплата електричної енергії, що відпускається споживачу, здійснюється споживачем один раз на місяць, за фактично відпущену електричну енергію, не пізніше останнього розрахункового дня місяця.”.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті  держмита в сумі  42грн.50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118грн.00коп.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 22.02.2011р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2011р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27