ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1177/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Дрижирук М.І.,
за участю:
представника позивача - Ковби А.М.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Пирятинського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до громадянина Грузії ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації, про примусове видворення за межі України, -
В С Т А Н О В И В:
10 лютого 2011 року Пирятинський районний відділ Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина Грузії ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації, про примусове видворення за межі України громадянина Грузії ОСОБА_2 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що громадянин Грузії ОСОБА_2 та його неповнолітня донька ОСОБА_4, відносно яких 13.01.2011 року прийняте рішення про видворення за межі України із подальшою забороною в'їзду терміном на 5 років, грубо порушують встановлені чинним законодавством правила перебування іноземців в Україні, втратили підстави для подальшого проживання в Україні, ухиляються від виїзду на батьківщину.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.
Третя особа не забезпечила явку в судове засідання свого уповноваженого представника, надала до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином Грузії, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_1, що наявна в матеріалах справи. Відповідач має неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт № НОМЕР_1.
11.01.2011 року співробітниками сектору ГІРФО Пирятинського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області проведена перевірка дотримання паспортних правил громадянами на території Сасинівської сільської ради в с. Меченках Пирятинського району в ході якої виявлено громадянина Грузії ОСОБА_2 та його неповнолітню доньку ОСОБА_4, які проживають на території Україні без реєстрації.
Згідно пояснень, відібраних Пирятинського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від ОСОБА_2, інших документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що відповідач прибув до України у 2008 році з Республіки Грузії через КПП "Дніпропетровськ" (паспорт НОМЕР_1, виданий Республікою Грузія 02.09.2008 року) спільно дружиною та неповнолітніми дітьми в приватних справах. У 2010 року його дружина та молодша дитина були депортовані на батьківщину. На час розгляду справи у суді він проживає на території України в с. Меченках, Пирятинського району Полтавської області.
31.03.1999 р. між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою Владою Грузії було підписано двосторонню угоду про безвізові поїздки громадян (набула чинності 19.07.1999 р.). Статтею 1 цієї угоди було встановлено, що громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця постійного проживання, можуть в'їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі.
Згідно п. 19 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року № 1074, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які не зазначені у пунктах 20 і 21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому МВС (п. 27 Правил).
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України від 01.12.2003 року № 1456, для продовження терміну перебування письмові звернення іноземців чи осіб без громадянства та приймаючої їх сторони не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку дії реєстрації подаються до територіальних підрозділів Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання цих осіб або безпосередньо до вказаних у пункті 14 цієї Інструкції органів залежно від їх повноважень.
З огляду на те, що відповідач до ОВС з клопотанням про продовження терміну перебування не звертався, у нього та його доньки відсутні документи, що підтверджують законність їх перебування на території України.
За допущення порушень правил перебування іноземців в Україні постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 08.11.2010 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Накладений штраф відповідачем не сплачено, виконавчий лист по постанові № 3-1188/2010, виданий 08.11.2010 року Пирятинським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в сумі 340 грн., повернено стягувачу через відсутність майна у відповідача, на яке можливо звернути стягнення.
13.01.2011 року Пирятинським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області прийнято рішення № 1 про видворення за межі України громадянина Грузії ОСОБА_2 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 із забороною подальшого в'їзду в Україну терміном на 5 років та надано термін для добровільного виїзду до 23.01.2011 року. З відповідним рішенням, відповідач ознайомлений 13.01.2011 року, що підтверджується його розпискою, копія якої наявна в матеріалах справи.
Але відповідач за межі України не виїхав, тобто не виконав добровільно вимоги рішення про видворення за межі України до 23.01.2011 року.
Отже, на даний момент ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_4 перебувають на території України незаконно.
Згідно з частиною 1 статтею 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Пунктом 44 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" від 26.12.1995 № 1074 та частиною 3 статті 32 Закону № 3929 встановлено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Частиною 5 статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до наведених норм закону видворення іноземця чи особи без громадянства обумовлюється такими обставинами:
1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України;
2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або є в наявності обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Верховною радою України 27 лютого 1991 року, Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню.
Беручи до уваги відсутність у відповідача та його доньки законних підстав перебування на території України, невиконання вимог рішення про видворення за межі території України, що свідчить про ухилення від виїзду, чим порушено вимоги статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" від 26.12.1995 № 1074, ОСОБА_2 та його неповнолітня донька ОСОБА_4 підлягають видворенню в примусовому порядку за межі України.
Відповідно до довідки Відділу міграційної служби у Полтавській області від 14.01.2011 року № 17-18/36 встановлено, що на обліках відділу міграційної служби у Полтавській області, у жодній із процедур, передбачених Законом України "Про біженців", відповідач не перебуває.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Пирятинського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до громадянина Грузії ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Пирятинської районної державної адміністрації, про примусове видворення за межі України задовольнити.
Громадян Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусово видворити за межі України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03 березня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол