ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 р.                                                                                    № 2а-11349/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді                              Ланкевича А.З.

за участі секретаря                              Гіщинської С.Я.

та представників

позивача                                                   Шпак В.В.

відповідача                                        Іськів Н.П.

                                                            Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: №0000322321/0 від 24 лютого 2010 року (№0000322321/1 від 13 травня 2010 року, №0000322321/2 від 03 серпня 2010 року, №0000322321/3 від 24 вересня 2010 року) в частині непогоджених сум; №0000332321/0 від 24 лютого 2010 року (0000332321/1 від 13 травня 2010 року, №0000332321/2 від 03 серпня 2010 року, №0000332321/3 від 24 вересня 2010 року) в частині непогоджених сум, №0000301721/0 від 25 лютого 2010 року (№0000301721/1 від 07 травня 2010 року, №0000301721/2 від 08 липня 2010 року).

Від позивача неодноразово надходили заяви про уточнення позовних вимог, згідно яких він станом на день розгляду справи просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: №0000322321/0 від 24 лютого 2010 року в частині податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 1 046 817 грн., в тому числі основний платіж в сумі 697 878 грн. та штрафні санкції в сумі 348 939 грн.; №0000332321/0 від 24 лютого 2010 року в частині податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 315 181 грн., в тому числі основний платіж в сумі 210 121 грн. та штрафні санкції в сумі 105 061 грн.; №0000301721/0 від 25 лютого 2010 року; №5723021721/3 від 28 вересня 2010 року.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2009 року складено Акт №473/23-2/30539282 від 12 лютого 2010 року і Довідку №13 від 09 лютого 2010 року. На підставі вищенаведених Акта і Довідки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0000322321/0 від 24 лютого 2010 року, №0000332321/0 від 24 лютого 2010 року, №0000301721/0 від 25 лютого 2010 року; №5723021721/3 від 28 вересня 2010 року. Стверджує, що висновки викладені в Акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та здійсненні без урахування пояснень наданих позивачем. А відтак, зазначає, що відповідачем безпідставно нараховано невизнані позивачем суми податкової заборгованості.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено Акт №473/23-2/30539282 від 12 лютого 2010 року і Довідку №13 від 09 лютого 2010 року. Пояснює, що на підставі вищенаведеного Акту та Довідки  винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає, що висновки викладені в Акті перевірки є обґрунтованими. Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні, представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представники відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечили, просять відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 21 січня по 09 лютого 2010 року на підставі направлень №31 від 21 січня 2010 року та №58 від 03 лютого 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-Львів»з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2009 року, за  результатами якої виявлено порушення вимог: п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, п…п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.7.9.3. п.7.9 ст.7, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим занижено податок на прибуток на загальну суму 708 268 грн.; п.4.2 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 214 287 грн.; п.п.«д»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.13.2.2 п.13.2 ст.13, ст.14, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», чим занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 269 854, 20 грн.; ст.3, ст.5, ст.7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», чим занижено податок з власників транспортних засобів в сумі 566, 20 грн., про що складено Акт №473/23-2/30539282 від 12 лютого 2010 року і Довідку №13 від 09 лютого 2010 року.

На підставі вищенаведених Акту перевірки та Довідки, відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: №00003222321/0 від 24 лютого 2010 року, яким позивачу визначено зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1 062 402 грн., в тому числі 708 268 грн. за основним платежем та 354  134 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000332321/0 від 24 лютого 2010 року, яким позивачу визначено зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 321 431 грн., в тому числі 214 287 грн. за основним платежем та 107 144 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000301721/0 від 25 лютого 2010 року, яким позивачу визначено зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 904 781, 30 грн., в тому числі 634 927, 10 грн. за основним платежем та 1 269 854, 20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №5723021721/3 від 28 вересня 2010 року, яким визначено зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3 809 562, 60 грн., в тому числі 1 269 854, 20 грн. за основним платежем та 2 539 708, 40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, суми визначені в таких залишилися без змін.

Стосовно висновків перевірки в частині правильності визначення позивачем сум валового доходу за перевірений період судом встановлено наступне.

В Акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включено до складу валового доходу за період  з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, дохід на суму 621 813 грн. в зв'язку з використанням не в господарській діяльності 8 955, 54 кг. шкіряного напівфабрикату загальною вартістю 621 813 грн. та відповідно в порушення вимог п.4.2. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 124 362, 53 грн.

Згідно пояснень позивача, таким зі складу в зольно-дубильний цех для переконсервації було передано отриманий від постачальників напівфабрикат загальною масою 22 090, 54 кг. На склад готової продукції після переробки даної сировини, було оприбутковано 13 135 кг. шкіряного напівфабрикату сорту AB (l шт>2,6 м.кв.). Різниця в масі між отриманою сировиною та кінцевим продуктом в кількості –8 955, 54 кг. податковим органом трактується як товар, що використано не в господарській діяльності підприємства.

Враховуючи специфіку виробництва шкіряного напівфабрикату, залежність виходу кінцевого продукту від типу шкірсировини (в залежності від тварини), вологості наданої переробку шкірсировини, стану наданої шкірсировини, погодних умов, атмосферного тиску, вологості, пори року, кількості та якості затрачених хімматеріалів та великої кількості інших як зовнішніх так і внутрішніх факторів, коливання норм виходу шкіряного напівфабрикату «Вет-блу» в залежності від вказаних умов знаходиться в межах від 55% до 85% кілограма з 1 кг наданої на переробку шкірсировини. При здійснені перевірки для огляду перевіряючим були представлені Норми витрат на виготовлення «ВЕТ-БЛУ», затвердженні директором товариства, які надають інформацію стосовно норм витрат хімматеріалів при здійсненні виробництва.

З метою раціоналізації виробничого процесу, зменшення собівартості продукції, скорочення циклу виробництва 21 грудня 2008 року було прийнято рішення та видано наказ N22112-8 від 21.12.2008 року по підприємству, яким встановлено використання нових видів хімматеріалів та випробування нової методики переконсервації шкіряного напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ», а можливі втрати вирішено віднести на собівартість виробництва шкіряного напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ»у грудні 2008 року. На виконання даного наказу передано із складу в зольно-дубильний цех на переконсервацію шкіряний напівфабрикат «ВЕТ-БЛУ» в кількості 22 100 кг.

А відтак, 23.12.2008 року шкіряний напівфабрикат «ВЕТ-БЛУ»1-2 гат. 2-8 кг. в кількості   2 098, 54 кг. та 29.12.2008 року шкіряний напівфабрикат «ВЕТ-БЛУ»сорту АВ (l ШТ.>2,6 м. кв) в кількості 19 992 кг. був  переданий на переконсервацію з використанням експериментальної технології.

Внаслідок застосування нових видів хімматеріалів та нової методики переробки, переобладнання лінії виробничого процесу, вихід готової продукції після переконсервації суттєво зменшився. На підставі проведеного дослідження було зроблено висновки та вдосконалено методику, а витрати, що мають місце при переконсервації, зведені до мінімуму.

Згідно п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті».

У відповідності до пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 вищенаведеного Закону, до валових витрат включаються: витрати, крім тих, що підлягають амортизації; пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

З вищенаведеного вбачається, що позивачем правомірно віднесено до вартості виробництва у грудні 2008 року при переконсервації втрати шкіряного напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ». Відповідно, відсутні підстави для включення до складу валового доходу суми 621 813 грн. та збільшення зобов'язань з податку на додану вартість  на суму 124 363 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено, що ТзОВ "Геос-Львів" в порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий дохід на загальну суму 461 912,00 грн.

Так, згідно пояснень позивача, таким помилково не було відображено у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року накладну від 27.02.2009 року на отримання запасів в сумі 1 084 002, 91 грн. та не відображено залишок на кінець звітного періоду по рах.23 «Незавершене виробництво»в cумі  155 308 грн.

Відповідно до п.2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року N143, платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф. нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (N 2181). Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених   (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду. за який подається звітна декларація.

У п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що платники податку подають до податкового органу декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

Отже, платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявив помилки в показниках раніше поданої податкової декларації, повинен подати до податкового органу уточнюючі розрахунки за податкові періоди, в яких допущено помилки або відобразити уточнені показники у складі податкової декларації за наступний податковий період. Подання уточнюючих розрахунків до наступних декларацій з податку на прибуток, призведе до помилкових результатів у зв'язку з повторним включенням у розрахунок зазначених сум.

У зв'язку з самостійним виявленням помилки в показниках раніше поданої податкової декларації, 14.01.2010 року позивачем було подано Уточнювальний розрахунок податкових зобов'язань за 1 квартал 2009 року в якому було збільшено витрати на придбання (р.04.1) на 1 084 003 грн., зменшено убуток балансової вартості запасів на 626 883 грн. (р. 04.2) та збільшено приріст балансової вартості запасів на 612 428 грн. (р.01.2).

Враховуючи те, що Уточнювальний розрахунок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року поданий 14.01.2010 року, тобто вже після подання декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, та у зв'язку з тим, що відображення показників декларації з податку на прибуток ведуться наростаючим підсумком, необхідності подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року та 3 квартал 2009 року не було.

Враховуючи вищенаведене відповідачем помилково зроблено висновок про відображення нульових показників за півріччя та 3 квартали 2009 року, відповідно і про заниження валового доходу підприємства за півріччя на 396 984 грн. та 3 квартали 2009 року на 461 912 грн.

Крім цього, перевіркою встановлено, що позивачем за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, в порушення вимог п.1.25 ст.1, п.п.4.l.6 п.4.1 ст.4, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України  «Про податкування прибутку підприємств» занижено валовий дохід у 3 кварталі 2009 року в зв'язку з не включенням до валового доходу безнадійної заборгованості на загальну суму 270 000 грн.

Як зазначається в Акті перевірки станом на 30.09.2009 року обліковувалась кредиторська заборгованість за переданими ТзОВ БК «Будівельник»векселями №№377641, 377647, 377648 від 17.11.2006 pоку на загальну суму 270 000 грн.

У відповідності до п.п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

В погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія «Будівельник», яка виникла на підставі Договору підряду N0703/1 від 03 липня 2006 року та Додаткової угоди N1 від 17.06.2006 року, ТзОВ "Геос-Львів" передало прості векселі у кількості 10 штук на суму 1 165 248 грн.

Відповідно до cтаттей 11 та 12 Конвенції, якою запроваджено уніфікований закон про переказні та прості векселі від 07.06.1930 року, ратифікованої Україною 06.07.1999 року з умовою набрання чинності на території України з 06.01.2000 року, будь-який простий вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Індосамент "на пред'явника" має силу бланкового індосаменту. Бланковий індосамент, на відміну від іменного, містить тільки підпис особи, що передає вексель. Зазначення нового набувача векселя в ньому немає. Для передачі іншій особі прав,  посвідчених цінним папером на пред'явника, відповідно до п.2 ст.4 Закону  України «Про цінні папери та фондовий ринок»достатньо вручити цінний папір цій особі.

Таким чином, після передачі векселів зобов'язання ТзОВ «Геос-Львів»щодо платежу за договором підряду №20703/1 від 03.07.2006 року перед ТзОВ БК «Будівельник»принились, а у ТзОВ «Геос-Львів»виникли зобов'язанння щодо платежу за векселями, однак не перед ТзОВ БК «Будівельник», як це трактує податковий орган.

Отже, висновок податкового органу про те, що ТзОВ «Геос-Львів»не включило до складу валового доходу за 3 квартал 2009 року безнадійну заборгованість перед ТзОВ БК «Будівельник»не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки припинення зобов'язань ТзОВ «Геос-Львів»перед ТзОВ БК «Будівельник»відбулось в момент передачі позивачем векселів в погашення боргованості.

Разом з тим, скасування 31.01.2008 року державної реєстрації ТзОВ БК «Будівельник»жодним чином не впливає на виконання ТзОВ «Геос-Львів»зобов'язань за векселями №№2377641, 2377647, 2377648 від 17.11.2006 pоку та не дає підстав для розцінення заборгованості позивача за вказаними векселями в якості безнадійної, оскільки остання не підпадає під жодне з визначень п.1.25. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, враховуючи вищенаведене, у ТзОВ «Геос-Львів»були відсутні підстави для включення до валового доходу в 3 кварталі 2009 року заборгованості за векселями №№2377641, 2377647, 2377648 від 17.11.2006 pоку, а відповідно не порушено вимог 1.25 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.l ст.4, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження валового доходу в 3 кварталі 2009 року на загальну суму 270 000 грн.

Щодо висновків перевірки в частині правильності визначення позивачем суми валових витрат у перевіреному періоді судом встановлено наступне.

В Акті перевірки зазначено, що ТзОВ "Геос-Львів" в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати за І півріччя 2009 року на суму 90 435 грн. та за ІІІ квартали 2009 року на суму 624 803 грн.

Як зазначалось вище, ТзОВ «Геос-Львів»помилково не відображено у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року накладну на отримання запасів в сумі 1 084 002, 91 грн. та відображено залишок на кінець звітного періоду по рах.23 «Незавершене виробництво»в сумі 155 308 грн. У зв'язку з цим 14.01.2010 року підприємством було подано Уточнювальний розрахунок податкових зобов'язань за 1 квартал 2009 року в якому було збільшено витрати на придбання (р.04.1) на 1 084 003 грн., зменшено убуток балансової вартості запасів на 626 883 грн. (р.04.2) та збільшено приріст балансової вартості запасів на 612 428 грн. (р.01.2). 626883 + 612428 - 155308 = 1 084003. Уточнювальний розрахунок не передбачає коригування залишків запасів на початок та кінець періоду, коригуванню підлягає тільки приріст або убуток балансової вартості запасів.

Тому при виявленні помилки в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року позивачем 03.08.2009 року та 14.01.2010 року подані уточнювальні розрахунки до декларації з податку прибуток за 1 квартал 2009 року.

Отже, убуток балансової вартості запасів з врахуванням уточнень поданих до податкової декларації за 1 квартал 2009 року становить 0,00 грн. ( 795 005 (рядок 04.2 декларації за 1 кв. 2009 року - 168 122 (рядок 04.2 уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року поданий 03.08.2009 року) –626 883 (рядок 04.2 уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року поданий 14.01.2010 року), що знайшло своє відображення у декларації з податку на прибуток за 2009 рік.

Враховуючи наведене, податковим органом помилково зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат за І півріччя 2009 року на суму 690 435 грн. та за ІІІ квартали 2009 року на суму 624 803 грн., а відповідно про порушення ТзОВ «Геос-Львів»п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім цього, перевіркою встановлено, що ТзОВ «Геос-Львів»в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валові витрати на загальну суму 293 125 грн., по взаємовідносинах що виникли між ТзОВ «Геос-Львів»з ПП «Галфінпром»згідно Договору про надання послуг №0925-1 від 25.09.2008 року та ФОП ОСОБА_4, згідно Договору про надання послуг від 03.01.2008 року, а відповідно з тих самих міркувань та на підставі пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»підприємством завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 39 375 грн., по взаємовідносинах що виникли між ТзОВ «Геос-Львів»та ПП «Галфінпром».

Вказаний висновок зроблено посилаючись на неможливість встановлення економічної ефективності для підприємства та його господарської діяльності понесених витрат на маркетингові послуги згідно укладеного підприємством договору №0925-1 від 25.09.2008 року з ПП «Галфінпром»та договору б/н від 03.01.2008 року з ФОП ОСОБА_4, відсутність в Актах здачі приймання виконаних робіт до цих договорів підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції, а також те, що понесені витрати на придбання цих послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг.

Відповідно до умов згаданих Договорів виконавець, зобов'язується на завдання замовника надати наступні послуги: здійснити пошук потенційних покупців, що бажають придбати у власність шкіряний напівфабрикат «Вет-Блу».

У рамках даного Договору виконавець вчиняє наступні дії: здійснює пошук потенційного покупця;  надає замовникові консультації і рекомендації щодо умов укладання договору на відчуження товару між замовником і покупцем, пошук якого здійснений виконавцем; надає замовникові консультації і сприяє йому в переговорах з потенційними покупцями; вчиняє інші дії, необхідні для належного виконання узятих на себе зобов'язань за цим договором. А замовник, у порядку і на умовах даного Договору, зобов'язується прийняти й оплатити надані виконавцем послуги.

Отже, кінцевим результатом надання даного виду послуг виконавцем, є укладення замовником з потенційним покупцем договору, який б відповідав вимогам замовника та нормам чинного законодавства.

Для перевірки було надано угоди про надання послуг, акти, що засвідчують надання послуг, платіжні доручення про перерахування коштів виконавцю, податкові накладні. Надані маркетингові послуги були фактично спрямовані на пошук покупців шкіряного напівфабрикату, який виготовляється позивачем, які підтверджується Актами реєстрації потенційних покупців шкіряного напівфабрикату «Вет-блу», що оформленні додатками до договору та фактично є звітом про проведену роботу, та є їх невід'ємною частиною.

У відповідності до п.3.4 Договору, виконавець отримує винагороду згідно умов договору, виключно після підписання замовником договору з покупцем, який найдений виконавцем в процесі виконання Договору.

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, позивачем на час перевірки з метою підтвердження витрат понесених на маркетингові послуги, які були включені до складу валових витрат, подавались відповідні Акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг, Акти реєстрації потенційних покупців шкіряного напівфабрикату «Вет-блу»та договори, які укладені з покупцями при виконанні умов договорів про надання послуг, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи зміст п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю такого платника податку.

Оскільки результатом послуг наданих виконавцями є укладення з потенційними покупцями договорів купівлі-продажу товару, що виготовляється підприємством, то в свою чергу очевидним є наявність прямого зв'язку з використанням наданих послуг в господарській діяльності позивача.

Враховуючи вищенаведене, відповідач дійшов до помилкового висновку про відсутність первинних документів на підставі яких, можливо було б  підтвердити фактичне надання маркетингових послуг позивачу, їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції та економічну ефективність таких послуг для підприємства. А відтак, позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати щодо маркетингових послуг в розмірі 293 125 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог пп.7.9.3 п.7.9 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом завищення валових витрат на загальну суму 2 087 970 грн., в тому числі в 3 кварталі 2008 року на суму          1 306 990 грн. та в 4 кварталі 2008 року на суму 780 980 грн. у зв'язку з віднесенням до валових витрат сум, які обліковувались на балансовому рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів»у сумі 1 366 000 грн. та 788 230 грн., як нараховані відсотки по облігаціях, які випущені в обіг підприємством.

У відповідності до п.7.9.3 п.7.9 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів.

Оглянувши декларацію за 2008 рік, зокрема рядок 04.13, в якій зазначено суму валових витрат у розмірі 3 677 631 за рік, з врахуванням уточнень в сумі 26 520 (рядок 04.13 уточнений розрахунок за 4 квартал 2008 року, поданий 13.01.2010 року) та в сумі 11 607 (рядок 04.13 уточнений розрахунок за 3 квартал 2008 року, поданий 13.01.2010 року) та відкинувши суми зазначені в декларації за 1 півріччя 2008 року з врахуванням уточнень на суми 1 061 107 (рядок 04.13 основної декларації за півріччя), 2 168 041 (рядок 04.13 уточнений розрахунок за 1 квартал 2008 року, поданий 05.09.2008 року) та 26 808  (рядок 04.13 уточнений розрахунок за 2 квартал 2008 року, поданий 05.09.2008 року, судом встановлено, що сума інших валових витрат за 2 півріччя 2008 року в рядку 04.13 становить 459 802 грн.

А відтак, відповідачем неправильно визначено суми в графі 04.13 «Інші витрати»та помилково зроблено висновок про включення позивачем до валових витрат в 3 та 4 кварталах 2008 року відсотків по облігаціях.

Згідно Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року та Уточненого розрахунку до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року вбачається, що відсотки за облігаціями, відповідно до вимог пп.7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нараховані та віднесені позивачем до валових витрат в сумі 2 890 650 грн. у 1 кварталі 2008 року.

Вказаний період був охоплений плановою документальною перевіркою, результати якої формлені Актом №2821/23-209/30539282 від 07.11.2008 року, згідно висновків якого відповідачем підтверджено правильність задекларованих позивачем сум з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року.

З вищенаведеного вбачається, що ТзОВ «Геос-Львів»не включало до складу валових витрат суми процентів, нарахованих за процентними цінними паперами, емітованими товариством в 3-4 кварталах 2008 року, а висновки відповідача про віднесення до валових витрат сум, які обліковувались на балансовому рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів»відповідно за 3 квартал 2008 року на суму 1 366 000 грн. та в 4 кварталі 2008 року на суму 788 230 грн. є неправомірними.

Крім цього, перевіркою встановлено, що ТзОВ «Геос-Львів» в порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валові витрати за півріччя та 3 квартали 2009 року на загальну суму 3 680 103 грн.

У зв'язку з самостійним виявленням помилки в показниках раніше поданої податкової декларації ТзОВ «Геос-Львів» подано до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2009 року, яким було уточнено (збільшено) показники р.04.13 на суму 3 876 970 грн.

Враховуючи те, що уточнювальний розрахунок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року поданий 14.01.2010 року, тобто вже після подання декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, та у зв'язку з тим, що відображення показників декларації з податку на прибуток ведеться наростаючим підсумком, уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року та 3 квартал 2009 року не подавались.

А відтак, податковим органом у зв'язку з неправильним застосуванням норм податкового законодавства помилково зроблено висновок про необхідність подання уточнюючих розрахунків за півріччя та 3 квартали 2009 року на збільшення показника у р.04.13 на суму 3 876 978 грн. відповідно і про заниження валових витрат позивача за півріччя та 3 квартали 2009 року на загальну суму 680 103 грн.

Щодо висновків перевіряючих в частині правильності визначення позивачем сум податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Геос-Львів» в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму податкового кредиту у жовтні 2008 року на суму 62 500 грн. в зв'язку з повторним віднесенням податкової накладної №0505-02 від 05.05.2008 року на загальну суму 375 000 грн. в т.ч. ПДВ 62 500 грн. до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп.5.2.6 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулиx звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених тaкими документами у звітному податковому періоді.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що для формування податкового кредиту необхідним є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Враховуючи те, що на момент проведення планової документальної перевірки ТзОВ «Геос-Львів», за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, результати якої найшли своє відображення в Акті перевірки №2821123-209/30539282 від 17.11.2008 року, підприємство не змогло представити оригінал податкової накладної N20505-02 від 05.05.2008 року, ревізором було знято з податкового кредиту за травень 2008 року суму 62 500 грн.

Однак, віднайшовши в жовтні 2008 року оригінал податкової накладної N20505-02 від 05.05.2008 року, на загальну суму 375 000 в т.ч. ПДВ - 62 500 грн., підприємство включило її до складу податкового кредиту.

А відтак, податковий орган помилково розцінив включення ТзОВ «Геос-Львів»в жовтні 2008 року до складу податкового кредиту податкової накладної N20505-02 від 05.05.2008 року на загальну суму 375 000 грн. в т.ч. ПДВ – 62 500 грн., як повторне, оскільки, дана сума була знята з податкового кредиту, що в свою чергу не позбавляє підприємство від подальшого включення ії до податкового кредиту після усунення вказаних порушень, а саме за наявності оригіналу податкової накладної.

Щодо висновків перевірки в частині правильності визначення позивачем сум податку з доходів фізичних осіб за перевірений період суд встановив наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем встановлено те, що ТзОВ "Геос-Львів" не утримало і не перерахувало податок з доходів фізичних осіб, від наданого додаткового блага фізичній особі ОСОБА_5 у сумі 634 927, 10 грн.

Відповідач дійшов до висновку про анулювання позивачем боргу ОСОБА_5, який виник у відповідності до Договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 29.12.2008 року з врахуванням Додаткової угоди до Договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 18.02.2009 року на суму 12 628 542 грн. та Договору про надання - безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 06.03.2009 року на суму 70 000 грн.

Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пoворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не міняються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

У відповідності до Договору від 29.12.2008 року та з врахуванням Додаткової угоди від 18.02.2009 року ТзОВ «Геос-Львів»надало ОСОБА_5 грошові кошти на суму 12 628 542 грн. Поручителем позичальника за даним договором, на підставі Договору поруки від 29.12.2008 року виступило Приватне підприємство «Гаст».

Згідно ст.553 Цивільного Кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В зв'язку з неповерненням ОСОБА_5 грошових коштів у встановлені договором строки, поручитель ПП «Гаст» з врахуванням умов Додаткової угоди до Договору поруки від 23.02.2009 року погасив заборгованість ОСОБА_5 перед ТзОВ «Геос-Львів».

Статтею 556 Цивільного Кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно Повідомлення про погашення боргу від 24.02.2009 року, ОСОБА_5 була повідомлена про погашення заборгованості згідно Договору від 29.12.2008 року Приватним підприємством «Гаст»та про те, що сума коштів у розмірі 12 628 542 грн. підлягає сплаті нею на користь ПП «Гаст», до якого перейшли усі права кредитора у цьму зобов'язанні.

Ідентична ситуація має місце і за Договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 06.03.2009 року на суму 70 000 грн, який забезпечувався Договором поруки від 06.03.2009 року за участі тих самих сторін договору, розрахунок згідно якого був здійснений поручителем у відповідності до Додаткової угоди до Договору поруки від 11.03.2009 року, а ОСОБА_5 була повідомлена про погашення заборгованості, яка здійснена ПП «Гаст»на користь ТзОВ «Геос-Львів»згідно Повідомлення про погашення боргу від 12.03.2009 року.

Оскільки ТзОВ «Геос-Львів»не приймало рішення про анулювання боргу ОСОБА_5, Договір від 29.12.2008 року та Договір від 06.03.2009 року, укладені між позивачем та ОСОБА_5 припинені шляхом повного виконання; відсутні підстави вважати, що дані договори припинені шляхом прощення боргу.

Крім того, у відповідності до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Згідно п.1.1 ст.1 вищенаведеного Кодексу, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Пунктом 20.2 ст.20 вищенаведеного Закону, фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи: а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи; б) при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку - такий платник податку.

З зазначеного вище вбачається, що у позивача відсутній обов'язок з перерахування і утримання податку з доходів фізичних осіб стосовно ОСОБА_5, оскільки такий не є податковим агентом вказаної фізичної особи.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова:

№0000322321/0 від 24 лютого 2010 року в частині податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 1 046 817 (один мільйон сорок шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн., в тому числі основний платіж в сумі 697 878 (шістсот дев’яносто сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. та штрафні санкції в сумі 348 939 (триста сорок вісім тисяч дев’ятсот тридцять дев’ять) грн.;

№0000332321/0 від 24 лютого 2010 року в частині податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 315 181 грн., в тому числі основний платіж в сумі 210 121 (двісті десять тисяч сто двадцять одна) грн. та штрафні санкції в сумі 105 061 (сто п’ять тисяч шістдесят одна) грн.;

№0000301721/0 від 25 лютого 2010 року;

№5723021721/3 від 28 вересня 2010 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2011 року.

          Головуючий                                                             Ланкевич А.З.