Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2011 року Справа № 2а-772/11/1270
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора міста Стаханова в інтересах Стахановської об’єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області до Колективного підприємства ресторан «Україна» про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
20 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора міста Стаханова в інтересах Стахановської об’єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області до Колективного підприємства ресторан «Україна» про стягнення заборгованості.
У позові зазначено, що КП ресторан «Україна» перебуває на податковому обліку в Стахановській ОДПІ в Луганській області. Станом на 20.01.2011 року підприємство має податкову заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за землю в сумі 20 917,96 грн.
Оскільки відповідач не сплатив суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковим органом були відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ прийняті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, але вони не призвели до позитивних наслідків, тому позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути суму податкового боргу у розмірі 20 917,96 грн.
Представник прокурора та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні зазначеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі - Закон №2181), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
У відповідності зі ст.1 №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Підпунктом 5.1 ст.5 Закону №2181 визначено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня погашення такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Судом встановлено, що станом на 01.10.2010 р відповідач - Колективне підприємство ресторан «Україна» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради від 15.06.1995 року за № 92к..
За відповідачем виник податковий борг перед бюджетом у сумі 20 917,96 грн. по сплаті орендної плати за землю.
У зв’язку з несплатою податкового боргу на адресу відповідача були надіслані перша (від 23 серпня 2007 № 1/237) та друга (від 30 жовтня 2007 № 2/285) податкові вимоги (а.с.6-7).
Податкові вимоги були надіслани на адресу відповідача, 30.08.2007 та 03.11.2007 рр. вимоги були вручені уповноваженій особі, що в свою чергу відповідно до вимог Закону №2181 свідчить, що податкові вимоги важаються узгодженими. Податковий борг відповідачем не сплачено.
З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Прокурора міста Стаханова в інтересах Стахановської об’єднаної Державної податкової інспекції в Луганській області до Колективного підприємства ресторан «Україна» про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Колективного підприємства ресторан «Україна» (94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Кірова, 13, ідент. код 19073757) на користь Державного бюджету податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 20917,96 грн. (двадцять тисяч дев’ятсот сімнадцять гривень дев’яносто шість копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2011 року.
СуддяК.Є. Петросян