Категорія №2.11.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 січня 2011 року Справа № 2а-9325/10/1270
26 січня 2011 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді: Петросян К.Є.,
за участю секретаря: Ковіної І.В.,
сторін:
представника позивача: Мєніної Ю.В. (дов. №12-01-177/1534 від 20.10.2010),
представника відповідача: Клиновського Д.В. (дов. №19279/10/10-013 від 21.10.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
04 грудня 2010 року позивач - Державне підприємство «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль» (далі ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Луганську (далі СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2010 року №0001768012/0.
Ухвалою суду від 03 грудня 2010 року зазначений позов було залишено без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
16.12.2010 року позивачем на виконання ухвали суду від 03.12.2010 року надано копії документів, що приєднуються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів.
Ухвалою суду від 16.12.2010 року відкрито провадження по зазначеній справі.
В обґрунтування пред’явленого позову ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» послалося на наступне.
25.10.2010 року за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасної сплати ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» сум податків та зборів, співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську був складений акт №1294/08-2/00131050. Даною перевіркою встановлено порушення абз.1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість в сумі 21662,00 грн., визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 15.09.2010 року №0001688012/0 (акт від 07.09.2010 №1093/087-2/00131050).
29.10.2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, відповідно до акту перевірки №1294/08-2/00131050, було винесено податкове повідомлення-рішення №0001768012/0 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2162,20 грн.
Позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає що вони суперечать законодавству України з питань оподаткування, у зв’язку із чим податкова вимога підлягає скасуванню, з наступних підстав.
08.09.2010 року ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», не погоджуючись із фактами та даними, викладеними в акті перевірки від 07.09.2010 року №1093/08-2/00131050, подало заперечення за №10-24-179/1320 до акту перевірки до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську. На дані заперечення позивач отримав лист відповідача №1685710/08-217 від 13.09.2010 року, яким у задоволенні заперечень відмовлено.
Відповідно до п.5.2.5 Закону №2181, 23.09.2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001688012/0 від 15.09.2010 року до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, про що повідомив відповідача листом №12-01-142/1375 від 23.09.2010 року.
16.11.2010 року Луганський окружний адміністративний суд виніс постанову по справі №2а-7434/10/1270, якою задовольнив позовні вимоги ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» у повному обсязі, скасувавши податкове повідомлення-рішення №0001688012/0 від 15.09.2010 року.
На момент складання спірного податкового повідомлення-рішення №0001768012/0 від 29.10.2010 року процедура оскарження податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0001688012/0 від 15.09.2010 року не закінчилась, а отже, на думку представника позивача, податкові зобов’язання згідно п.п.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 були неузгодженими, а відповідно податковий борг у зв’язку з їх несплатою не виник.
03.11.2010 року позивач направив відповідачу скаргу на акт №1294/08-2/00131050 від 25.10.2010 року, але відповідач повернув зазначену скаргу без розгляду.
На підставі вищевикладеного, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 року №0001768012/0, яким визначено штрафні санкції на загальну суму 2162,20 грн. безпідставним, винесеним у порушення діючого законодавства України та просить суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення повністю.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, надав пояснення аналогічні пред’явленому позову, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне.
В ході проведення невиїзної документальної перевірки позивача за період з 28.09.2010 року по 30.09.2010 року (акт невиїзної документальної перевірки від 25.10.2010 №1294/08-2/00131050) встановлено порушення абз.1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року в частині несвоєчасної сплати податкових зобов’язань, визначених в податковому повідомленні-рішенні протягом граничних строків, по податку на додану вартість в сумі 21662,00 грн., в тому числі: по податковому повідомленню-рішенню від 15.09.2010 року №0001688012/0 (акт від 07.09.2010 №1093/08-2/00131050) у сумі 21662,00 грн.
При застосуванні штрафної санкції СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську виходила з наступного.
П.7.7 ст.7 Закону №2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.
У картці особового рахунку ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» з податку на додану вартість 29.09.2010 та 30.09.2010 в автоматизованому режимі нараховані штрафні санкції згідно з п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 15.09.2010 року №0001688012/0 протягом граничних строків, а саме:
- 29.09.2010 року у сумі 440,19 грн.,
- 30.09.2010 року в сумі 1726,01 грн.
Вказане рішення було винесено на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 07.09.2010 року №1093/08-2/00131050. Зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено платнику 17.09.2010 року, граничний строк сплати – 27.09.2010 року.
Загальна сума, згідно податкового повідомлення-рішення склала 34647,30 грн., в тому числі основний платіж - 23277,00 грн., штрафна санкція – 11370,30 грн. Станом на 27.09.2010 року на особовому рахунку ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» з податку на додану вартість лічилась переплата в сумі 1615,00 грн.
Сума податкового боргу склала 21622,00 грн., яка фактично сплачена 29.09.2010 року, термін затримки сплати 2 календарних дні та 30.09.2010 року – термін затримки сплати 3 календарних дні.
З огляду на вищевикладене, на підставі п.1 та 4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завідуючим сектору перевірок платників податків Ткаченко А.О. та головним державним податковим ревізором Станіславюком О.Ю. була проведена невиїзна документальна перевірка ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» з питання своєчасності сплати сум податку на додану вартість за період з 28.09.2010 року по 30.09.2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 25.10.2010 року №1294/08-2/00131050 винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 року №0001768012/0 на загальну суму 2166,20 грн., яке вручено платнику 08.11.2010 року. Граничний строк сплати – 18.11.2010 року.
На підставі викладеного, просив суд у задоволенні позовних вимог ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» відмовити за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Згідно ст.ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функції та повною мірою використовувати надані їм права.
Судом встановлено, що ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», ідентифікаційний код 00131050, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.06.1998 за №1 383 120 0000 000976 (а.с .30, 35-36), перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Луганську і є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №16033487 НБ №413024 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 14.07.1997 (а.с. 37).
Фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську 25.10.2010 року за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасної сплати ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» сум податків та зборів був складений акт №1294/08-2/00131050 (а.с. 22-25).
Даною перевіркою встановлено порушення абз.1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість в сумі 21662,00 грн., визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 15.09.2010 року №0001688012/0 (акт від 07.09.2010 №1093/087-2/00131050).
29.10.2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, відповідно до акту перевірки №1294/08-2/00131050, ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» було винесено податкове повідомлення-рішення №0001768012/0 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2166,20 грн. (а.с. 26).
Суд вважає безпідставним та необґрунтованим визначення відповідачем штрафних (фінансових) санкцій позивачу, та відповідно податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 29 вересня 2010 року № 0001768012/0 таким, що суперечить чинному законодавству, виходячи з наступного.
Згідно із п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також
пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податківнайого адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п.п. 5.2.2 Закону №2181).
Відповідно до п.п. 5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону №2181 Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
П.п. 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181 визначено, що при звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2010 СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» з питань повноти обчислена податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року. За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт за №1093/08-2/00131050 від 07.09.2010 року. відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушенні ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість «Про податок на додану вартість», п.п. 5.9.1, п.5.9, п.5.10, ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 23277 грн., у тому числі за квітень 2010 року на 20595 грн., за травень 2010 року на 2682 грн. (а.с. 7-12).
08.09.2010 року ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 07.09.2010 року №1093/08-2/00131050, подало заперечення за №10-24-179/1320 до акту перевірки до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську (а.с. 13-14).
На дані заперечення позивач отримав лист відповідача №1685710/08-217 від 13.09.2010 року, яким у задоволенні заперечень відмовлено (а.с. 15-17).
На підставі акту перевірки від 07.09.2010 року №1093/08-2/00131050, відповідачем 15.09.2010 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0001688012/0 (отримано позивачем 17.09.2010 року), яким ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 34647,30 грн. (а.с.18). Станом на 27.09.2010 року на особовому рахунку ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» з податку на додану вартість лічилась переплата у сумі 1615,00 грн. Таким чином, сума податкового зобов’язання склала 21662,00 грн.
Відповідно до вимог п.5.2.5 Закону №2181, 23.09.2010 року позивач оскаржив у судовому порядку до Луганського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення №0001688012/0 від 15.09.2010 року, про що повідомив відповідача листом №12-01-142/1375 від 23.09.2010 року (а.с. 73).
Таким чином, на момент складання спірного податкового повідомлення-рішення №0001768012/0 від 29.10.2010 року процедура оскарження податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0001688012/0 від 15.09.2010 року не закінчилась, відповідно податкові зобов’язання згідно п.п.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 вважаються неузгодженими.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо неправомірності визначення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську зобов’язання ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» суми штрафу у розмірі 10% у сумі 2166,20 грн. (а.с. 26).
Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує також і ту обставину, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 року по адміністративній справі №2а-7434/10/1270, визнано незаконною та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську №0001688012/0 від 15.09.2010 року щодо визначення ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» суми податкового зобов’язання у розмірі 34647,30 грн., в тому числі за основним платежем – 23277,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 11370,30 грн. (а.с. 65-70). Постанова суду набрала законної сили.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в
адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача стосовно того, що позивачем шляхом сплати визначеної суми штрафу фактично визнано правомірність податкового повідомлення-рішення №0001688012/0 від 15.09.2010 року, оскільки як зазначила у судовому засіданні представник позивача це є помилкою бухгалтерії, що в свою чергу, на думку суду, не може слугувати доказом правомірності прийнятого рішення.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з огляду на наступне.
Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.
Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
У справах щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання його не чинним.
Тобто, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розв’язання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 року №0001768012/00 є протиправним, у зв’язку із чим підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з квитанції №4463 від 26.11.2010 (а.с. 2), позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн., який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 31 січня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Луганську від 29.10.2010 року №0001768012/00.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль» (93403, м.Сєвєродонецьк-3, код ЄДРПОУ 00131050) судові витрати у розмірі 3,40 (три гривні 40 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 31 січня 2011 року.
СуддяК.Є. Петросян