ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2006 р. Справа № 19/7162
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Спасібухової О.Л. - представника за довіреністю від 14.01.2006р.;
від відповідача: Попова О.Л. - представника за довіреністю від 12.06.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське
підприємство по забезпеченню нафтопродуктами", м. Шепетівка
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "26" січня 2006 р. у справі № 19/7162 ( суддя Розізнана І.В. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційна
агенція "Терра", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське підприємство по забезпеченню
нафтопродуктами", м. Шепетівка
про стягнення 35 469 грн. 88 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2006р. у справі №19/7162 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційна агенція "Терра" (м. Київ) до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами" (м. Шепетівка Хмельницької області) задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 26608,36 грн. заборгованості, 6746,10 грн. інфляційних нарахувань, 2115,42 грн. 3 % річних, 354,70 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видано наказ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю з наведених у скарзі підстав.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального й процесуального права, а саме:
- судом не враховано, що у відповідача фактично відсутня позовна заява; факт її отримання не досліджено, відповідні докази не витребувано ;
- скаржник вважає, що два повідомлення позивача від 19.09.2005 р. протирічать одне одному, оскільки в одному йде мова про можливість витребування товару, а в іншому - грошових коштів;
- відповідач стверджує, що компанія "Ферройлз" передала свої права ТОВ "ЕКА "ТЕРРА" без згоди підприємства по забезпеченню нафтопродуктами, на що місцевий господарський суд не звернув уваги;
- скаржник посилається на те, що господарським судом Хмельницької області вже розглядалась справа за позовом ТОВ "Компанія "Ферройлз" до підприємства по забезпеченню нафтопродуктами про стягнення заборгованості, пені, збитків, 3 % річних.
В письмових поясненнях № юр - 18 від 20.07.2006 р., надісланих на адресу апеляційного суду, відповідач ( скаржник ) зазначає, що акт звіряння №К/3 від 01.05.2003 р. залишків по розрахункам по договору комісії №5 від 05.02.2003 р., яким підтверджено заборгованість відповідача і на якому ґрунтується оскаржене рішення, не може бути належним доказом, оскільки він ( акт ) не являється первинним документом, на що суд першої інстанції не звернув увагу; крім того, відповідним повідомленням, надісланим на адресу ТОВ "Компанії "Ферройлз" затверджувальний підпис на вищевказаному акті відкликано.
У судовому засіданні представник відповідача ( скаржника ) апеляційну скаргу підтримав.
Позивач у письмовому відзиві на скаргу та його представник у судовому засідання проти її доводів заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що 5 лютого 2003 року між ТОВ „Компанія Ферройлз" ( комітентом ) та відповідачем було укладено договір комісії № 5, відповідно до п. п.1.1.1.,1.2 якого комітент доручає, а комісіонер зобов"язується за винагороду здійснити від свого імені, але за рахунок комітента господарські операції в строк з лютого по травень 2003 р., предметом яких є реалізація належних комітенту на праві власності нафтопродуктів покупцям та забезпечення перерахування прибутку за реалізований товар на розрахунковий рахунок комітента.
Кошти, отримані від реалізації товару, комісіонер перераховує на рахунок комітента кожний тиждень ( кожну п"ятницю ) ( п.2.4. договору ).
Відповідно до актів прийому - передачі №1 від 14.02.2003 р. та №2 від 21.02.2003 р. комітент передав відповідачу товар на загальну суму 183 851 грн. 21 коп.
Звіти комісіонера №1 за лютий 2003 р., №2 за березень 2003 р., №3 за квітень 2003 р. свідчать про реалізацію нафтопродуктів відповідно на 17 325 грн. 31 коп., 41 200,00 грн. та 45 937,91 грн.
Згідно з п. 1.2. Договору та у відповідності до ч.2. ст.254 ЦК України остаточний термін виконання зобов'язань відповідача за договором сплив 31 травня 2003 року.
Під час виконання договору у відповідача виникла заборгованість по розрахункам за реалізований товар, яка на 01 травня 2003 року становила згідно з актом звірки № К/3 - 72608,36 грн.
Після підписання акту звірки відповідач повинен був перерахувати кошти на рахунок Комітента 05.05.2003р. Відповідач здійснював розрахунок поступово, та перерахував на рахунок Комітента загалом 46000 грн.
Таким чином, на день подання позову заборгованість відповідача перед Комітентом становила 26608,36 грн., що стверджується виписками банку по рахунку комітента. Отже, боржник не виконав своє зобов"язання належним чином.
27 грудня 2004 р. між Комітентом та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКА „ТЕРРА" (позивачем) було укладено договір відступлення права вимоги № УТ-2712/04 ( договір цесії ), згідно з яким до позивача переходять всі права кредитора за договором, про що відповідачу 22.09.05р. було направлено відповідне повідомлення.
Позивач, реалізувавши своє право вимоги, подав до господарського суду Хмельницької області позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по договору комісії № 5 від 05.02.03р. у сумі 26608,36 грн. та 2115,42 грн. 3 % річних за період з 05.05.03р. по 10.11.05р. та 6746,1 грн. інфляційних нарахувань за період з 05.05.03р. по 10.11.05р. нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 512-514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 517 ЦК України передбачено, що доказами прав нового кредитора є передані йому первісним кредитором документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно з 4. Прикінцевих положень Господарського кодексу України, кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, на думку судової колегії, господарський суд Хмельницької області дійшов вірного висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог, а також вірно вирішив питання розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.518 ЦК України боржник може висувати проти вимог нового кредитора лише ті заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред"явлення йому вимоги новим кредитором, або, якщо боржник виконав свій обов"язок до пред"явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в порушення приписів ст.33 ГПК України відповідачем не доведено вимоги і заперечення, які б спростовували обставини, викладені в позові, в матеріалах справи відповідні докази відсутні.
Стосовно тверджень відповідача у апеляційній скарзі щодо відсутності у нього позову слід зазначити таке.
Поштова квитанція та опис вкладення в поштове відправлення, додані до позовної заяви свідчать про відправлення відповідачеві копії позовної заяви ( саме на адресу, яку зазначено в довідці органу статистики про місцезнаходження відповідача), тобто позивачем дотримано вимоги ст.ст.56,57 ГПК України.
Чинним законодавством не передбачено надання позивачем до суду доказів отримання відповідачем копії позовної заяви.
Стосовно тверджень Відповідача про наявність двох повідомлень від компанії „Ферройлз"- одного на кошти, іншого - на залишки бензину, які, на його думку, протирічать одне одному слід вказати, що, як встановлено колегією суддів, товар був поставлений відповідачеві за договором комісії. Згідно з підписаними відповідачем актами (про наявність заборгованості по розрахунках та про залишок бензину на дату звірки), частина товару була продана, а частина залишилася, а тому відповідачеві і було направлено дві вимоги - одна стосовно заборгованності по розрахункам за проданий товар, а друга - стосовно залишків товару, що проданий не був. Предметом розглянутого позову була саме заборгованість по розрахункам за вже проданий товар. Повернення залишків товару, якого стосується друге повідомлення, не являється предметом оспорюваного позову.
Щодо тверджень про те, що компанія „Ферройлз" передала свої права ТОВ „ЕКА „Терра" без згоди відповідача, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у відповідності з п.1. ст.516 ЦК України ( як вже згадувалось раніше ) заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором комісії № 5 від 5.02.2003 р., укладеним між ТОВ „Компанія Ферройлз" та відповідачем не встановлено заборону передачі права вимоги без згоди боржника.
Матеріали справи свідчать, що про укладення договору відступлення права вимоги відповідачу було направлено відповідні повідомлення.
Посилання відповідача на те, що господарським судом Хмельницької області вже розглядалась справа за позовом ТОВ „Компанія „Ферройлз" на суму основного боргу 2325,2 грн. слід зазначити, що це інший позов про стягнення заборгованості за іншим договором.
Судова колегія вважає, що твердження відповідача у письмових поясненнях від 20.07.2006 р. про те, що акт звіряння не є первинним документом, безпідставне. Апеляційний суд розцінює його (акт) як належний доказ у розумінні ст.ст.33,34,36 ГПК України, оскільки у судовому засіданні оглядався оригінал акту, а в матеріали справи подано його копію, завірену належним чином. Слід зазначити, що цей документ підписано посадовими особами та затверджено керівниками обох сторін .
Поданий відповідачем доказ - відповідне повідомлення №юр-17 про відкликання затверджувального підпису на акті від 01 .05.2003 р. № К/3 звіряння залишків по розрахункам по договору комісії № 5 від 5 лютого 2003 р. , датовано дев"ятнадцятим липня 2006 р., тобто воно надіслано ТОВ "Компанії „Ферройлз" в період перегляду оскарженого рішення апеляційною інстанцією ( на момент розгляду справи у суді першої інстанції вказаного доказу не існувало ).
За таких обставин місцевий господарський суд правомірно посилався на вищезазначений акт як на доказ існування заборгованості.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.
На думку судової колегії, оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Підстави для скасування рішення відсутні, у зв"язку з чим його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26 січня 2006 року у справі №19/7162 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами", м. Шепетівка Хмельницької області - без задоволення.
2. Матеріали справи №19/7162 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам
4 - в наряд