ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 р. Справа № 36032/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                          Попка Я.С.

суддів                                                               Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про стягнення допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй як дитині війни підвищення до пенсії з 01.03.2008 року по 01.03.2009 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з березня 2008 року по березень 2009 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалася на те, що маючи статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, недивлячись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, не виплачує їй підвищення до пенсії, заборгувавши позивачу в такий спосіб 2017,33 грн.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області провести нарахування та виплату з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що підвищення до пенсії позивачу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2008 році повинно виплачуватися

___________________________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Вознюк Р.В.    ряд. ст. зв. № 10.3.1         суддя-доповідач Попко Я.С.                  справа № 2-а-130/09/2209                                                                                         справа № 36032/09/9104.doc

відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки окремі положення статтей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги, визнано неконституційними (рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року). Після прийняття Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу повинно нараховуватись та виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії, визначене зазначеною нормою Закону в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Таким чином, позивач має право на виплату недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Суд першої інстанції зазначає, що норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», якими призупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визнані Конституційним Судом України в установленому законом порядку неконституційними, а тому у 2009 році відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог діючого на цей момент бюджетного законодавства.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.  

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов’язані з підвищенням розміру пенсії чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», слід вирішувати шляхом внесення змін до цього Закону. Законодавством не визначено, які органи  повинні виплачувати підвищення розміру пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати даний розмір.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197  КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Що стосується дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2008 році то положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, вони  визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Враховуючи, що на 2009 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася, а відтак, позивач саме з 22.05.2008 року по 01.03.2009 року, згідно позовних вимог, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як дитина війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вказане Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» було встановлено підвищення до пенсії дітям війни в таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 1 липня – 48,2 грн., з 1 жовтня – 49,8 грн. Однак вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, в зв'язку з чим підлягають застосуванню вимоги положень закону. Крім того, відповідно до ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що приймаючи Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» держава в особі Верховної Ради України в межах повноважень, передбачених ст. 95 Конституції України, визначила видатки на загальносуспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування. Зокрема, п. 12 ст. 71, з врахуванням ст. 11 Закону, зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, як зазначено вище, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

З врахуванням зазначеної вище позиції Європейського суду з прав людини, посилання відповідача на відсутність відповідних асигнувань з державного бюджету України на дані виплати колегія суддів не приймає.

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Оскільки функцію з призначення, нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм  матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-                                                                                                                                                                                                                                                                    

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2009 року у справі № 2-а-130/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 1 березня 2009 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 1 березня 2009 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                                Я.С. Попко

Судді                                                                                                      Т.В. Онишкевич

                                                                                                               В.П. Сапіга