Справа №2-2180/06р. Справа №2-263/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

3 квітня 2007 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі           - Барило О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс" про стягнення заробітної плати та оплати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

2 червня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс" про поновлення на роботі, задоволенні грошових вимог, відшкодуванні моральної шкоди. Просив суд поновити його на посаді майстра-приймальника СТО. Стягнути з приватної фірми на його користь невиплачену заробітну плату в розмірі 2530 грн., оплату за час вимушеного прогулу з 17.05.2006 року в розмірі 590 грн. 85 коп. Відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000 грн., зумовлену моральними стражданнями, непередбаченими витратами на лікування, витратами юридично-консультаційного характеру. Також просив судові витрати покласти на відповідача.

6 листопада 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням до відповідача приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс" зі зміною позовних вимог. Просив суд стягнути на його користь розмір відшкодування невиплаченої заробітної плати та за час вимушеного прогулу з 13.04.2006 року по 28.11.2006 року з приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс" в розмірі 7422 грн. 84 коп. з розрахунку денного заробітку 46 грн. 98 коп. Прийняти його відмову в позові про поновлення на роботі на приватній фірмі "Полтава-мотор-сервіс", де керівництвом свідомо порушуються норми чинного законодавства. Інші позовні вимоги залишаються незмінними.

14 грудня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням до відповідача приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс", в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13.04.2006 року по 19.12.2006 року в сумі 8174 грн. 16 коп.

10 січня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням до відповідача приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс", в якому просив суд дослідити інформацію направленого відповідачем на його адресу листа вихідний №111 від 22.05.2006 року для вирішення питання по суті. Стягнути на його користь з відповідача невиплачену заробітну плату та за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2006 року по даний час в сумі 8832 грн. 24 коп. з розрахунку денного заробітку 46 грн. 98 коп.

20 лютого 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням до відповідача приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс", в якому просив суд поновити його на роботі майстром-приймальником СТО приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс", стягнути з приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс" на його користь невиплачену заробітну плату та за час вимушеного прогулу в сумі 10150 грн. 29 коп.

В судовому засіданні позивач просив суд поновити його на роботі майстром-приймальником СТО приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс", стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату та за час вимушеного прогулу в сумі 10150 грн. 29 коп., відшкодувати моральну шкоду в сумі 1000 грн.

2

Представник приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс" Бойко CO. з позовом не згодна, просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити за безпідставністю.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, але надав заяву, в якій просив суд слухати справу у його відсутності.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутності третьої особи ОСОБА_2

Суд, заслухавши сторони, допитавши в якості свідків ОСОБА_3.,ОСОБА_4., ОСОБА_5., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.

Ухвалою Київського районного суду М.Полтави від 28.11.2006 року прийнята відмова від позову ОСОБА_1 в частині поновлення його роботі на посаді майстра-приймальника СТО ПФ "Полтава-мотор-сервіс".

Так, судом встановлено, що по рекомендації Полтавської агенції з працевлаштування "Моя робота", на підставі рекламної інформації та укладеного договору з агенцією №123 від 10.04.2006 року ОСОБА_1 отримав направлення на роботу директором СТО в приватну фірму "Полтава-мотор-сервіс". 13 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до приватного фірми "Полтава-мотор-сервіс" з проханням прийняти його на посаду майстра-приймальника СТО. Приватна фірма "Полтава-мотор-сервіс" погодилась прийняти позивача на посаду майстра-приймальника СТО. Позивачу було надано для ознайомлення "Посадову інструкцію майстра-приймальника ПФ "Полтавамоторсервіс", а також було запропоновано ознайомитися з самою системою роботи, вивчити специфіку роботи, надати своє бачення покращення даної роботи. Періодично ОСОБА_1 з"являвся на підприємство, щоб вивчити роботу, був присутній при виконанні робіт підрозділом СТО, приймав участь на оперативних нарадах. Але з заявою про прийняття на роботу ОСОБА_1 до відповідача не звертався, про що свідчить журнал обліку вхідної кореспонденції (а.с.84-87). Наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду майстра-приймальника СТО ПФ "Полтава-мотор-сервіс" на підприємстві відсутній. Отже, трудовий договір з ОСОБА_1           ПФ "Полтава-мотор-сервіс" не укладався.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов"язковим.

В судовому засіданні встановлено і цього не заперечував ОСОБА_1, що на момент влаштування на роботу в приватну фірму "Полтава-мотор-сервіс" трудова книжка позивача знаходилась у нього вдома. В зв"язку з цим, відповідач був позбавлений можливості прийняти ОСОБА_1 на ПФ "Полтава-мотор-сервіс" за основним місцем роботи, а працювати за сумісництвом позивач відмовився.

Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється на пізніше п"яти днів після прийняття на роботу. Але в своїй заяві від 17.05.2006 року (а.с.17) до адміністрації фірми позивач стверджує, що його трудова книжка знаходиться на попередньому підприємстві.

3

Судом оцінюються критично пояснення позивача, що він працював на підприємстві з 13.04.2006 року по 16.05.2006 року та ним було виконано 72 години ремонтно-слюсарських робіт по автомобілю Нью Гранд Вітара, що відповідно розцінок по підприємству підлягає оплаті в сумі 1530 гри.

Згідно заказ-наряду на проведення робіт (надання послуг) №002317 від 9.04.2006 року ремонтно-слюсарські роботи по автомобілю Нью Гранд Вітара (а.с.119) з 9.04.2006 року по 6.06.2006 року виконував ОСОБА_6., загальна кількість погодинної праці по даному автомобілю складає 100 годин.

Статтею 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результата його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Судом встановлено, що позивач ніякої роботи на підприємстві не виконував. Отже, й заробітна плата йому не нараховувалась і не виплачувалась. В матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу моральної шкоди приватним підприємством "Полтава-мотор-сервіс". Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заробітної плати та оплати за час вимушеного прогулу в сумі 10150 грн. 29 коп., 1000 грн. моральної шкоди відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 21, 24, 48, 94 КЗпП України, ст.ст.4-14,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватної фірми "Полтава-мотор-сервіс" про стягнення заробітної плати та оплати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.