Справа №2-1099/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2007 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі           - Барило О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

7  лютого 2007 року позивачка приватний підприємець ОСОБА_1

звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення

завданої майнової шкоди. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь

завдану майнову шкоду в сумі 3841 грн., витрати по сплаті державного мита та за

інформаційно-технічне забезпечення.

8    судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3. позов підтримала,

просила його задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2. з позовом згодна. Суду пояснила, що дійсно працювала у позивача найманим продавцем та взяла з каси 3841 грн. Зобов»язувалась повернути дані гроші, але в зв»язку з тяжким матеріальним становищем в сім»ї одразу повернути всю суму не в змозі.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_3., відповідача ОСОБА_2., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 працювала у відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 найманим працівником-продавцем на підставі трудового договору між працівником і фізичною особою від 2 травня 2005 року (ах. 8). Приватним підприємцем ОСОБА_1 з ОСОБА_2 також було укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 2 травня 2005 року (а.с.13). Станом на 1.06.2006 року за результатами переобліку виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 3841 грн. в магазині по АДРЕСА_1 у ОСОБА_2. Наказом №24 від 14.06.2006 року «Про звільнення працівника з роботи» (а.с.11) було наказано стягнути з найманого працівника-продавця магазину поАДРЕСА_1- ОСОБА_2 нестачу в сумі 3841 грн. При несплаті нестачі в сумі 3841 грн. звільнити найманого працівника-продавця магазину по АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 по пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України, за винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності та дії якого дають підстави для втрати довіри до нього з боку ІШ ОСОБА_1

В судовому засіданні встановлено, що на даний час відповідачка ОСОБА_2 звільнена за п. 2 ч.1 статті 41 КЗпП України з посади працівника-продавця магазину по АДРЕСА_1, але нестача в сумі 3841 грн. нею не повернута.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2

Таким чином, позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню. З відповідача ОСОБА_2 на користь приватного підприємця ОСОБА_1 необхідно стягнути завдану майнову шкоду в сумі 3841 грн. Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачене нею державне мито в сумі 51 грн. (а.с.1) та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.2).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.134 КЗпП України, ст.1166 ЦК України, ст.ст.4-14,213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Полтавського району, Полтавської області, іден. номер не встановлено, не працює на користь приватного підприємця ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 3841 грн., сплаченого нею 51 грн. державного мита та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 3922 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.