ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/895/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Задерей І.В.
за участю :
позивача : ОСОБА_1
представника відповідача : Горбенка К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: громадянина Уганди ОСОБА_1
до: Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов громадянина Уганди ОСОБА_1 до Ленінського райвідділу Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області про скасування рішення від 31.01.2011 року про видворення за межі України.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що у позивач відрахований з числа студентів ВНМУ ім. Пирогова, в звязку з несвоєчасною проплатою за навчання, а тому підстави, що дають право перебувати на території України відсутні. Проте, це не відповідає дійсності, оскільки, позивач здійснив проплату за навчання та отримав попередню згоду деканату Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова стосовно поновлення на навчанні.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
31 січня 2011 року інспектором СГІРФО Ленінського РВ ВМУ МВС України у Вінницькій області прийнято рішення, затверджене Начальником Ленінського РВ ВМУ МВС України у Вінницькій області, про видворення за межі України громадянина Уганди ОСОБА_1 та заборону подальшого в’їзду в Україну терміном на 1 рік, мотивоване, зокрема, тим, що ОСОБА_1 прибув в Україну в 2007 році на підставі запрошення на навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова. Однак, 21.01.2011 р. відрахований з числа студентів. Термін дії реєстрації закінчився 1.08.2010 року. Стосовно його продовження в ОВС не звертався.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про його скасування, вважаючи його таким, що порушує її права, свободи та інтереси.
Визначаючись щодо позовних вимог виходить з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” ( Закон №3929), відповідно до статті 1 якого іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах, умови яких встановлюються спеціальним законодавством про статус іноземців та осіб без громадянства, перебувають в Україні, наділені такими ж правами та обов’язками, як і громадяни України. Наведене положення кореспондує положенню спеціального закону.
Зокрема, згідно із статтею 2 Закону №3929, іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, а в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства, яка поділяється на загальну та спеціальну.
Так, у випадках, коли іноземець чи особа без громадянства після закінчення строку перебування в Україні або після відмови у продовженні такого строку без поважних причин не виїхали з України, такі особи можуть бути визнані незаконними мігрантами і щодо них відповідно до статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” може бути прийнято рішення про видворення за межі України.
Статтею 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
А саме, це: якщо іноземець чи особа без громадянства вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного їм покарання чи виконання адміністративного стягнення; якщо їх дії грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства; якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
За сукупністю наведених обстави, суд дійшов висновку, що станом на 31.01.2011 року у відповідача були підстави для прийняття рішення про видворення позивача за межі України.
Разом з тим, при вирішені даного спору, суд виходить з наступного.
Пунктом 8 статті 3 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Зміст позову - це вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Право на захист —це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносинах.
Завдання правосуддя це розгляд та вирішення правового спору, захист порушених суб’єктивних прав, свобод чи інтересів особи.
Ознакою спору є мета його учасників - доведення правомірності своїх інтересів, їх захист усупереч інтересам протилежної сторони. Особа-позивач очікує на захист своїх суб’єктивних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з листа Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова громадянин Уганди ОСОБА_1 погасив заборгованість за навчання та вразі скасування рішення начальника РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 31.01.2011 року, ректор Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова погоджується поновити в списках студентів громадянина Уганди ОСОБА_1.
Таким чином, станом на день розгляду даної справи ОСОБА_1 має підстави перебувати на території України, а існування рішення про видворення за межі України, яке має бути виконано, як таке, що є чинним –порушить його право на освіту та, відповідно, свободи та інтереси.
Враховуючи викладене та завдання адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення про видворення за межі України, з метою усунення перешкод у реалізації права позивача на навчання.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення Ленінського районного відділу Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області від 31.01.2011 р. про видворення за межі України громадянина Уганди ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3,40 грн.(три гривні 40 копійок), сплачених згідно квитанції № 101766.538.1 від 23.02.2010 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна