ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 год. 30 хв. 25 лютого 2011 р. м. Чернівці Справа №2а-2470/164/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання – Дячука Д.А.;
з участю:
представника позивача –Чмоли І.І.;
відповідача – не з`явився ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку,-
ВСТАНОВИВ :
В поданому до суду адміністративному позові Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі –позивач) просив суд стягнути з ОСОБА_2 (далі –відповідач) заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 4337,56 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі –4337,56 грн., дана сума є узгодженою.
Окрім того, позивач, керуючись п.п. 1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181 винесено рішення №96 від 22.11.2010 року про стягнення коштів.
Представник позивача в судовому засідання адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив стягнути з відповідача податковий борг.
Відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, представника в судове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.
Таким чином відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Письмові заперечення відповідач на позов не подав.
Судом встановлені такі обставини та правовідносини.
Відповідач, 28.12.2005 року зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради року за №20380170000008302, як приватний підприємець (а.с. 6) та взятий на облік, як платник податків у ДПІ в м. Чернівці 12.02.2002 року за № 10813 (а.с. 5).
Згідно заяви відповідача, з 01.01.2010 року він перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, окрім того відповідачем у вказаній заяві зазначено, що ним використовується наймана праця 2 (двох) чоловік, з якими укладено трудові угоди, зареєстровані в установленому порядку. (а.с. 7).
Рішенням 10 сесії V скликання Чернівецької міської ради №186 від 20.12.2006 року встановлено розміри ставок єдиного податку для фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, для підприємницької діяльності з надання торгівельних послуг встановлено ставку в 200 грн.
Відповідно до ч.4 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`ктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998року (далі Указ Президента України № № 727/98) у разі коли платник єдиного податку використовує найману працю або за участю членів його сім`ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Станом на 13.12.2010 року, відповідно до розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності за період з лютого по грудень 2010 року у сумі 4337,56 грн. (а.с. 4).
Для забезпечення примусового виконання податкових зобов'язань в межах вимог ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, ДПІ у м. Чернівці на адресу відповідача були надіслані: корінець першої податкової вимоги від 27.01.2010 р. №1/561 на суму 337,56 грн., та другої податкової вимоги від 26.04.2010 р. №2/2499 на суму 1537,56 грн.. (а.с.8).
Проте, конверт був повернутий відправнику, оскільки відповідач не знаходиться за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою. Про вжиття всіх необхідних заходів для вручення відповідачу вище вказаних корінців податкових вимог, позивач склав акт №45 від 24.03.2010 року про невстановлення місцезнаходження платника (а.с. 8)
22.11.2010 року органами податкової служби винесено рішення №96 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (зворотній бік а.с.8).
На момент розгляду справи в суді вказана заборгованість не сплачена та не оскаржена.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Згідно з вимогами ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” одним із обов’язків платників податків є обов’язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.
У відповідності до пункту 2 Указу Президента України № 727/98 суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Держаного казначейства України.
Відповідно до ч.4 п. 2 Указу Президента України № 727/98 у разі коли платник єдиного податку використовує найману працю або за участю членів його сім`ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
У відповідності до пункту 5 Указу Президента України №727/98, суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обов’язок по сплаті єдиного податку, і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу.
Тому суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, а позов як обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного податку у сумі 4337 грн. (чотири тисячі триста тридцять сім) 56 коп. до відповідного бюджету.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 02 березня 2011року.
Суддя В.О. Григораш