ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 лютого 2011 року 12:09 № 2а-13078/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗакритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний –судноремонтний завод»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
провизнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2010р. №0001332305,
за участю:
позивача –Чуєв С.В.
відповідач –Циганкова В.О.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний –судноремонтний завод»(далі по тексту –позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 30.03.2010р. №0001332305.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем з порушенням норм чинного законодавства винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято на підставі чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено перевірку Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний –судноремонтний завод»за результатами якої 15.03.2010р. складено акт №48/23-611/03149949 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р. (далі по тексту –Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення, зокрема: п. 1 та п. 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) в наслідок чого підприємством проведено розрахункових операцій без застосування РРО на загальну суму 2 717 138,9грн.
На підставі Акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2010р. №0001332305, яким на підставі п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 585 694,50грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене рішення залишено без змін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави для притягнення ЗАТ «Київський суднобудівний –судноремонтний завод»до відповідальності у вигляді штрафу, у зв’язку з пропуском строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, оскільки як зазначено в Акті перевірки позивач реалізував квартиру №34, за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська 70, 3 квітня 2008 року, строк для притягнення до відповідальності якого закінчується 3 квітня 2009 року.
Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що по-перше, позивач є підприємством громадського харчування; по-друге, відповідачем не пропущений строк застосування ЗАТ «Київський суднобудівний –судноремонтний завод» штрафних (фінансових) санкцій, оскільки позивачем вчинено триваюче, систематичне непроведення готівкових розрахунків при реалізації товарів і послуг через зареєстровані, опломбовані у вставленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Актом перевірки встановлено, що в період з 01.10.2006р. по 01.11.2008р. ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»здійснювало діяльність у сфері громадського харчування у приміщенні їдальні за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8. Діяльність у сфері громадського харчування (код за КВЕД 55.51.0-діяльність їдалень) здійснювалась відповідно до уставу товариства. Для здійснення діяльності у сфері громадського харчування товариством був зареєстрований у період з 08.11.2005р. по 04.11.2008р. у ДПІ у Подільському районі м. Києва РРО Silex 6004 заводський № ЛР 046004814, реєстраційний №2656003269.
Готівкові кошти, отримані від діяльності у сфері громадського харчування після зняття фіскальних звітних чеків вилучались з касової скриньки РРО і вносились до каси підприємства.
Таким чином є підстави вважати, що ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»є підприємством громадського харчування.
В порушення п. 1, п. 2 статті 3, статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідно записів у касових книгах та картки рахунку синтетичного та аналітичного обліку 301 товариством 03.04.2009р. були реалізовані за готівковий розрахунок без застосування РРО та видачі розрахункових документів квартира АДРЕСА_1 за ціною 1556496,4грн. (договір купівлі - продажу від 03.04.2008р. за реєстраційним №1410 з гр. ОСОБА_3) та гаражний боксНОМЕР_1 в підземному гаражі, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ціною 224311,2грн. (договір купівлі –продажу від 03.04.2008р. за реєстраційним №1412 з гр. ОСОБА_3), які не є продукцією власного виробництва. Всього реалізовано продукції не власного виробництва на загальну суму 1780817,6грн. вищезгадані квартира та гаражний бокс обліковувались на рахунку синтетичного та аналітичного обліку 282. до складу основних фондів вищезгадані квартира та гаражний бокс не відносились і не амортизовувались. На рахунках синтетичного та аналітичного обліку 100 та 115 не обліковувались.
Відповідно до п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно з статтею 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд звертає увагу на те, що за своєю суттю штрафні (фінансові) санкції є адміністративно-господарською санкцією, оскільки є заходом майнового характеру, який застосовується органом державної влади за порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, встановлені статтею 238 Господарського кодексу України. А відтак, стягнення штрафних (фінансових) санкцій, як застосування до суб’єкта господарювання адміністративно-господарської санкції, тобто притягнення до відповідальності за вчинене правопорушення в сфері господарської діяльності, можливе в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.
Днем вчинення порушення ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»є наступний день за днем внесення до каси готівкових коштів громадянином ОСОБА_3 за придбані ним квартиру та гаражний бокс (03.04.2008р.) –4 квітня 2008 року.
Таким чином, відповідач застосував до позивача адміністративно-господарські санкції після спливу строків, передбачених для можливого їх застосування.
З огляду на викладене, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 585 694,50грн. (2 717 138,90грн.*5) на підставі спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій від 30.03.2010р. №0001332305 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний –судноремонтний завод»підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв’язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення з бюджету судового збору, суд не присуджує понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний –судноремонтний завод» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2010р. №0001332305.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 02.03.2011р.
Суддя В.В. Амельохін