ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 лютого 2011 року 16:50 № 2а-13822/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. при секретарі Рагімовій Н.А., за участю представників сторін:
від позивача: Опалько Л.В. (довіреність № 387/10 від 07.12.2009 р.), Чорногорця Є.А. (довіреність № 317/10 від 16.12.2010 р.),
від відповідача: Скорика О.В. (довіреність № 5278/9/10-214 від 09.09.2010 р.), Фесюнова О.В. (довіреність № 6890/9/10-214 від 17.11.2010 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2009 року № 0003292202/0, від 15 лютого 2010 року № 0003292202/1, від 27 квітня 2010 року № 0003292202/2, від 05 липня 2010 року № 0003292202/3,-
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(далі –позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі –відповідач, ДПІ в Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2009 року № 0003292202/0, від 15 лютого 2010 року № 0003292202/1, від 27 квітня 2010 року № 0003292202/2, від 05 липня 2010 року № 0003292202/3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно донараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки виплата коштів на користь нерезидента за виконані роботи не вважається доходом нерезидента у розумінні статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, позивач зазначав, що відповідачем було допущено порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, яке полягало в тому, що у акті перевірки відсутні підписи працівників державної податкової служби, які здійснювали перевірку відокремлених підрозділів позивача, крім того, позивачу не було надано довідки з окремих питань стосовно перевірки відокремлених підрозділів позивача, а також у в акті перевірки відсутні посилання на дані обліку платника податків.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною перевіркою було встановлено виплату відокремленим підрозділом позивача –Рівнеською АЕС доходу з джерелом його походження на території України на користь уповноваженої особи нерезидента Німеччини фірми “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” за 2007 рік у сумі 8 038 600,10 гривень. При цьому, на порушення п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Рівнеською АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом»під час виплати вказаного доходу не було утримано та сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків у сумі 1 205 790,02 грн., що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 2017/23-08/24584661 від 20.11.2000 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).
03 грудня 2009 року ДПІ в Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003292202/0, яким, на підставі вказаного Акту перевірки, нараховано позивачу податкове зобов’язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб»у розмірі 3 617 370,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 411 580,00 грн. за порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
За результатами оскарження прийнятих рішень в адміністративному порядку скарги позивача були залишені без задоволення, а відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 15.02.2010 р. № 0003292202/1, від 27.04.2010 р. № 0003292202/2, від 05.07.2010 р. № 0003292202/3, якими суми податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій не змінено.
Зміст порушення, що призвело до визначення вказаних вище сум податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), викладено у розділі 3.6.10 Акту перевірки та полягає в тому, що відокремленим підрозділом позивача –Рівненською АЕС не було утримано та сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків під час виплати на користь нерезидента (фірми “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh”) доходу з джерелом походження на території України.
Щодо суті виявленого під час перевірки порушення судом встановлено наступне.
07 серпня 1996 року між відокремленим підрозділом «Рівненська АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»(далі –Рівненська АЕС) та фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” (юридична особа за законодавством Німеччини) було укладено контракт № 69916/019, відповідно до якого фірма “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” зобов’язувалась провести роботи з очистки азбестобетонних пластин градирень № 3-4 енергоблока № 3 Рівенської АЕС.
10 жовтня 1996 року між Рівненською АЕС та фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” було підписано Додаток № 1 до контракту № 69916/019 від 07.08.1996 р., відповідно до якого Рівненська АЕС доручала, а фірма “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” зобов’язувалась виконати роботи з очистки градирні № 2 енергоблоку № 2 Рівненської АЕС.
Вартість виконаних робіт, послуг та поставок необхідних витратних матеріалів та обладнання, відповідно до додатку № 1, складає 896 000 доларів США.
07 лютого 1997 року між Рівненською АЕС та фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” було підписано Додаток № 2 до контракту № 69916/019 від 07.08.1996 р., відповідно до якого Рівненська АЕС доручала, а фірма “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” зобов’язувалась виконати роботи з очистки азбестобетонних пластин градирні № 1 енергоблоку № 1 Рівненської АЕС.
Згідно умов контракту № 69916/019 від 07.08.1996 р. та Додатків № 1 та № 2 до нього фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” було виконано роботи з очистки азбестобетонних пластин градирні № 1 на енергоблоці № 1 та градирні № 2 на енергоблоці № 2 Рівненської АЕС, про що складено акти виконаних робіт від 03.12.1996 р. та від 06.05.1997 р., на загальну суму 1 592 000 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, виконані роботи було оплачено позивачем частково –у розмірі 198 доларів США, шляхом оплати проживання представника фірми-нерезидента у готелі.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 квітня 2002 року (справа АС № 388у/2001) було зобов’язано ДП «НАЕК «Енергоатом»сплатити на користь фірми “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” заборгованість по оплаті вартості виконаних робіт у розмірі 1 591 802 доларів США та 21 751,63 долари США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2002 року було визнано та дозволено виконання на території України вищевказане рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26.04.2002 р.
Відповідно до укладеного між нерезидентом - фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” та ТОВ «Компанія енергетична гільдія»договору доручення від 21.11.2007 р. № 12-07, ТОВ «Компанія енергетична гільдія»доручалось здійснювати від імені фірми “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” будь-які юридичні дії з представлення інтересів останньої та отримання від ДП «НАЕК «Енергоатом»грошових коштів по контракту № 69916/019 від 07.08.1996 р.
07 грудня 2007 року між ДП «НАЕК «Енергоатом»та фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” в особі повіреного ТОВ «Компанія енергетична гільдія»було укладено договір № 2119/10-НАЕК про заміну первісного зобов’язання, відповідно до якого грошові зобов’язання ДП «НАЕК «Енергоатом», встановлені вищевказаним рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26.04.2002 р., припиняються шляхом їх заміни новим зобов’язанням.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору грошові зобов’язання ДП «НАЕК «Енергоатом»перед фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” у розмірі 1 591 802 дол. США погашаються у гривневому еквіваленті за діючим на момент підписання договору курсом НБУ (що становить 8 148 445,83 грн.) шляхом перерахування боржником грошових коштів на банківський рахунок повіреного (ТОВ «Компанія енергетична гільдія») протягом 14 днів з моменту укладання договору.
10 грудня 2007 року Рівненською АЕС на підставі платіжного доручення № 3266 було сплачено на користь ТОВ «Компанія енергетична гільдія»грошові кошти у розмірі 6280000,00 грн.
12 грудня 2007 року Рівненською АЕС на підставі платіжного доручення № 3295 було сплачено на користь ТОВ «Компанія енергетична гільдія»грошові кошти у розмірі 1868445,83 грн.
Як вбачається з вказаних платіжних доручень, грошові кошти були сплачені Рівненською АЕС в рахунок погашення зобов’язань згідно рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України № АС388у/2001 від 26.04.2002, контракту № 69916/019 від 07.08.1996 р. та договору 2119/10-НАЕК про заміну первісного зобов’язання від 07.12.2007 р.
Загальний розмір сплачених грошових коштів становив 8 038 600,10 гривень.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, при перерахуванні вказаних грошових коштів Рівненською АЕС не було утримано та сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента у розмірі 15 відсотків від суми платежу.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Порядок оподаткування доходів нерезидентів, отриманих на території України, встановлений статтею Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94-ВР).
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закон № 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
В частині другій цього пункту наведено перелік доходів, що розуміються для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом походження з України.
Згідно з вищезазначеною правовою нормою для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:
а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;
в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";
г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);
д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;
є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;
з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);
ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;
й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Отже, вищевказаною правовою нормою визначено підстави отримання коштів, які слід розуміти доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, для цілей цієї статті. Тобто прямою нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено чіткий перелік джерел доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню.
Таким чином, доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, для цілей статті 13.1 слід вважати доходи від конкретного переліку робіт та послуг: послуги типу "інжиніринг" (п.п. «в»), брокерські, комісійні або агентські послуги (п.п. «з») тощо.
При цьому, підпунктом «й»пункту 13.1 статті 13 Закону № 334/94-ВР визначено, що для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що підпунктом «й»з кола оподатковуваних доходів нерезидента виключено доходи останнього у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва).
Аналогічна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.07.2007 р. по справі № 29/136 а (номер у ЄДРСР 864094).
Судом встановлено, що відповідно до умов контракту № 69916/019 від 07 серпня 1996 року та доповнень № 1 від 10 жовтня 1996 року а № 2 від 07 лютого 1997 року до нього фірма “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” виконала роботи з очистки азбестобетонних пластин градирні № 1 на енергоблоці № 1 та градирні № 2 на енергоблоці № 2 відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»на суму у розмірі 1 592 000 доларів США.
Заборгованість за виконання вказаних робіт у розмірі 8 038 600,10 грн. і була сплачена в періоді, що перевірявся, відокремленим підрозділом позивача - Рівненською АЕС на користь нерезидента - фірми “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” в особі представника ТОВ «Компанія енергетична гільдія»відповідно до платіжних доручень № 3266 від 10.12.2007 р. та № 3295 від 12.12.2007 р.
Тобто, у даному випадку, узгоджена винагорода виступає як вид компенсації вартості робіт, виконаних нерезидентом (виконавцем) резиденту (замовнику), а не є доходом від здійснення господарської діяльності, при тому, що господарська діяльність в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР повинна бути регулярною, постійною та суттєвою. Проте, податковим органом не доведено факту ведення нерезидентом - фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” регулярної, постійної та суттєвої господарської діяльності по виконанню даного виду робіт на території України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доходи, отримані нерезидентом - фірмою “Mashintorg Maschinenhandels Gmbh” за контрактом № 69916/019 від 07.08.1996 р. та Додатків № 1 та № 2 до нього, укладеними з позивачем, не є доходами від здійснення будь-якого з видів діяльності, передбачених пп. «а»-«ї»п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та в силу п.п. «й»п.13.1 ст. 13 вказаного Закону не підлягають оподаткуванню податком на репатріацію за ставкою 15%, оскільки такі доходи є виручкою (вартістю) виконаних нерезидентами робіт, які не відносяться до жодного виду оподатковуваних доходів за п.п. «а»- «ї»п. 13.1 ст. 13 Закону № 334/94-ВР.
Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем всупереч вимогам законодавства та підлягають скасуванню.
Стосовно посилання позивача на порушення, допущені під час складання Акту перевірки, зокрема, відсутність у Акті підписів працівників державної податкової служби, які здійснювали перевірку відокремлених підрозділів позивача, відсутність довідок з окремих питань та відсутність посилання в Акті перевірки на дані обліку платника податків, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.2, 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (далі- Порядок оформлення перевірок), акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, та посадовими особами підприємства.
При цьому, відповідно до п. 2.1.5 зазначеного Порядку у вступній частині акта документальної перевірки зазначаються посади, назва структурного підрозділу, назва органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що проводять перевірку.
Як вбачається зі змісту Акта перевірки, він був підписаний усіма посадовими особами відповідача, які проводили перевірку та вказані у вступній частині Акта. Підписання Акта перевірки посадовими особами, які проводили перевірку відокремлених підрозділами нормами зазначеного Порядку не вимагається.
Відповідно до абз. п. 1.20 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355, органи ДПС, на обліку в яких перебувають філії та відокремлені підрозділи (незалежно від форми сплати податків) або юридична особа перебуває на обліку як платник окремих податків і зборів, забезпечують проведення перевірок відокремлених підрозділів такого платника податків або перевірки з питань дотримання цим платником податків вимог законодавства щодо повноти та своєчасності сплати окремих податків і зборів, на обліку щодо сплати яких він перебуває у такому органі ДПС. Ці ж органи ДПС забезпечують своєчасне інформування і надання матеріалів такої перевірки до закінчення перевірки платника податків - юридичної особи органу ДПС, що проводить його перевірку, у визначений цим органом термін.
Таким чином, особи, які проводять перевірку відокремлених підрозділів юридичної особи, складають, підписують та надають органу ДПС, що проводить перевірку юридичної особи, матеріали проведеної ними перевірки. Підписання загального (зведеного) акту перевірки такими особами не вимагається.
Стосовно посилання представників позивача на неправомірність складення акту, а не довідки, за результатами проведення перевірки відокремленого підрозділу, суд зазначає, що відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення перевірок за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Таким чином, довідка відповідно до вказаного Порядку складається у випадку відсутності порушень, а в данному випадку при перевірці Рівненської АЕС було виявлено порушення податкового законодавства, відтак податковим органом правомірно було складено акт про результати такої перевірки.
Крім того, Акт перевірки, в частині, що стосується факту порушення податкового законодавства, яке є предметом дослідження у даній справі, містить посилання на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів.
Відтак, твердження позивача про порушення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва порядку складання Акту перевірки є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, складених за результатами проведення такої перевірки.
Щодо застосування належного способу захисту порушених прав позивача, а саме, стосовно вимоги позивача про визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень недійсними, суд зазначає, що вимога про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним тощо є (як зазначено, зокрема, у листі ВАСУ від 27.07.2010 р. № 1145/11/13-10) різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.
Відтак, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає повноваженням суду, передбаченим ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідає фактичним обставинам справи та відновлює порушене право позивача, а саме: визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки орган державної податкової служби не довів законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.
Керуючись вимогами ст. ст. ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 03 грудня 2009 року № 0003292202/0, від 15 лютого 2010 року № 0003292202/1, від 27 квітня 2010 року № 0003292202/2, від 05 липня 2010 року № 0003292202/3.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Патратій
Повний текст постанови складено та підписано: 28 лютого 2011 року.