ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10 лютого 2011 року 13:25 № 2а-918/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції Голосіївського району м.Києва
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 25 091,38 гривень,-
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості у розмірі 25 091,38 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 25 січня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі була направлена ФОП ОСОБА_1 за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв’язку з поверненням поштового відправлення з незалежних від суду причин, ухвала відповідно до ч. 3 ст. 167 КАС України вважається врученою відповідачу.
У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.
Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 21 березня 1996 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з 07.05.1996 р., що підтверджується довідкою форми 4-ОПП від 17.01.2011 р.
Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість у розмірі 25 091,38 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:
- податкового повідомлення-рішення від 21.08.2010 р. № 0001851740/0, яким відповідачу було нараховане податкове зобов’язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 32 826,50 грн., в тому числі 20 411,00 грн. основного платежу та 12 415,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- податкового повідомлення-рішення від 21.08.2010 р. № 0001861740/0, яким відповідачу було нараховано податкове зобов’язання за платежем «податок на доходи від підприємницької діяльності»у розмірі 1142,95 грн.;
- самостійно поданого податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища № 332258 від 28.01.2009 р. за 2008 рік, в якому відповідачу самостійно визначено суму податкового зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 60 грн.
Вказані вище податкові повідомлення-рішення було отримано відповідачем 21.08.2010 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи корінці податкових-повідомлень рішень.
Нараховані штрафні (фінансові) санкції були частково погашені відповідачем –у розмірі 8 878,07 гривень за рахунок існуючої переплати.
Згідно повідомлення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва форми 10-ОПП від 08.12.2010 року № 19-0161131 сума податкового боргу відповідача, що підлягає сплаті до бюджету, становить 25 091,38 грн.
Враховуючи те, що податкові зобов’язання та штрафні (фінансові) санкції були застосовані до відповідача у серпні 2010 року, коли був чинним Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.
Пункт 1.11 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ визначає, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору.
Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.
Доказів оскарження вищевказаних повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.
Таким чином, виходячи з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобов’язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та податковою декларацією є узгодженими, відповідно, у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень та з дня подання відповідної податкової декларації. При цьому, податкові зобов’язання, самостійно визначені в податковій декларації, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають ( п. 5.1. Закону № 2181).
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 зазначеної статті, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки вищевказані податкові зобов’язання та сума штрафних (фінансових) санкцій не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, вказана сума набула статусу податкового боргу.
Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).
Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/3287 від 02.09.2010 р. на суму 25091,38 грн. та другу податкову вимогу № 2/4836 від 18.11.2010 на суму 25091,38 грн., які були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 25 091,38 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса, 03118, АДРЕСА_1, з рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання постанови суду) заборгованість у розмірі 25 091,38 гривень (двадцять п’ять тисяч дев’яносто одна гривня 38 коп.) на користь Державного бюджету України (з яких 1142,95 грн. по податку з доходів фізичних осіб підлягають перерахуванню на р/р № 33214801700002; 23 935,55 грн. по податку на додану вартість на р/р 31117029700002; 13,43 грн. по збору на забруднення навколишнього природного середовища на р/р 33116330700002; банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019).
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Патратій