Справа № 2а/2570/700/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А1479 ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дії неправомірною, -
В С Т А Н О В И В :
23.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до командира військової частини А1479 ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2), третя особа - ОСОБА_3 про визнання неправомірною дії командира військової частини А 1479 ОСОБА_2 в частині недопуску ОСОБА_1 на територію населеного пункту смт. Дружба (м. Ічня-2), Ічнянського району, Чернігівської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які проживають по АДРЕСА_1 (м. Ічня)-2. Свої вимоги мотивує тим, що 03.02.2011 року командиром військової частини А 1479 ОСОБА_2 позивача не допущено на територію житлового містечка смт. Дружба, Ічнянського району, Чернігівської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які проживають по АДРЕСА_1 (м. Ічня)-2. Вказані дії вважає неправомірними та такими, які порушують його права визначені ст.33 Конституції України.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, в яких в задоволенні вимог позивача просив відмовити, оскільки згідно п.1.1 Інструкції з організації пропускного режиму на арсеналах, базах та складах Збройних Сил України, на яких зберігається озброєння, ракети, боєприпаси і вибухові речовини, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.12.2006 року №739 пропускний режим організовується та здійснюється з метою виключення можливостей проникнення сторонніх осіб на територію арсеналів, баз та складів Збройних Сил України, на яких зберігається озброєння, ракети, боєприпаси і вибухові речовини. Організація пропускного режиму покладається на командирів військових частин. Згідно п.3.2.2. вищевказаної інструкції постійні перепустки для входу (виходу) на адміністративно-господарчу територію видаються на підставі наказу командира (начальника) військової частини військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та працівникам Збройних Сил України військової частини, а також громадянам, які проживають у військових містечках, що розташовані на адміністративно-господарчій території військової частини. Згідно рішення тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України від 21.12.2009 №12853/з та рішення начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 28.12.2007 №18633/С було встановлено перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, в який було включено військову частину А1479. На адміністративно-господарчій території військової частини А1479 знаходиться житлова зона військового містечка, тому з метою забезпечення надійної охорони об'єктів та запобігання несанкціонованого проникнення сторонніх осіб на адміністративно-господарчу територію та технічну територію здійснюється пропускний режим відповідно до Наказу Міністра оборони України від 21.12.2006 року №739. Також, зазначив, що 21 січня 2011 року на адресу військової частини А1479 надійшла телеграма на виконання вимог тимчасово виконуючого обов’язки першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 21.01.11 року №304/42т щодо антитерористичної діяльності та від 21.01.11 року №317/40т щодо забезпечення пожежної безпеки, вимог розпорядження заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20.01.11 року №340/42т щодо боротьби з корупцією, вимог розпорядження тимчасово виконуючого обв’язки першого заступника начальника озброєння Збройних Сил України від 20.01.11 року №342/168т щодо здійснення 20.01.11 року в місті Макіївка Донецької області групою невідомих терористів підривів двох вибухових пристроїв біля торгівельного центру «Голден плаза» та біля входу до управління державного підприємства «МАКІЇВУГОЛЬ», а також з метою попередження (недопущення) терористичних актів (диверсій) та випадків, які мають ознаки корупційних діянь. Вказаною телеграмою командирів військових частин зобов’язали забезпечити належний перепускний режим та максимально обмежити допуск техніки на адміністративно-господарчі і технічні території, для чого організувати ретельну перевірку 100% техніки, яка допускається на адміністративно-господарчу та технічну територію військових частин, на наявність вибухових речовин та пристроїв.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон №1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Стаття 3 Закону №1382-IV передбачає, що свобода пересування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування — право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати.
Згідно статті 12 Закону № 1382-IV свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено:
у прикордонній смузі;
на територіях військових об’єктів;
у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом;
на приватних земельних ділянках;
на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан;
на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований по АДРЕСА_2 з 04 лютого 2005 року.
Як вбачається з матеріалів справи, командиром військової частини А1479 ОСОБА_2 створено перешкоди в належному, вільному доступі позивача у житлове містечко м. Ічня-2, в якому він зареєстрований та проживає.
Вказаний факт, також підтверджено в судовому засіданні свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Судом не приймається до уваги посилання відповідача на Інструкцію з організації пропускного режиму на арсеналах, базах та складах Збройних Сил України, на яких зберігається озброєння, ракети, боєприпаси і вибухові речовини, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.12.2006 року №739 (далі – Інструкція), відповідно до якої особи, які прибули до родичів, що мешкають на адміністративно-господарчій території, допускаються за списком, що складається комендантом частини на підставі заяв родичів, що проживають на адміністративно-господарчій території, оскільки позивач зареєстрований в даному містечку та бажав пройти до житлового містечка, а не до адміністративно-господарчої території військової частини. В житловому містечку не можуть зберігатися озброєння, ракети, боєприпаси і вибухові речовини. Положення Інструкції стосуються саме пропускного режиму на арсеналах, базах та складах Збройних Сил України, на яких зберігається озброєння, ракети, боєприпаси і вибухові речовини, а не житлового містечка при військовій частині.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист військової частини А 0120 від 21.01.2011року №342/2/150т, оскільки вказаним листом вимагалось від командирів військових частин забезпечити належний перепускний режим та максимальне обмеження допуску техніки на адміністративно-господарчі та технічні території, жодного посилання щодо житлової частини в листі не наведено.
Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем його права на вільне та безперешкодне його переміщення по території житлового містечка м. Ічня -2, не спростовані відповідачем, та підтверджуються матеріалами справи, показами свідків.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до командира військової частини А1479 ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до командира військової частини А1479 ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дії неправомірною - задовольнити повністю.
Визнати неправомірною дію командира військової частини А 1479 ОСОБА_2 в частині недопуску ОСОБА_1 на територію населеного пункту смт. Дружба (м. Ічня-2), Ічнянського району, Чернігівської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які проживають по АДРЕСА_1 (м. Ічня)-2.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.