Справа №2-3860/07/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2007 р.                                                                          м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Толкаченко О.О.

при секретарі: Червінській І.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 - дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі - продажу двокімнатної АДРЕСА_1, загальною площею 51,5 кв.м, жилою площею 28,5 кв.м., яка складається з: 1-коридору, 2-ванна, 3-санвузол , 4-кухня, 5-житлова, 6-житлова, 7-лоджія в м. Білгород-Дністровський Одеської області дійсним, вказуючи, що договір купівлі - продажу укладений 11 травня 1999 року між ними та відповідачами в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі не був нотаріально посвідчений, що призвело до його нікчемності, хоча всі істотні умови угоди з обох сторін були виконані повністю та належним чином. До теперішнього часу відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення зазначеного договору, що спричинило порушенню майнових прав позивачів, які вони мають намір на даний час реалізувати, у зв'язку з чим звертаються до суду. В ході попереднього засідання позивачі повністю підтвердили позовні вимоги та повторили обставини зазначені в позовній заяві.

Відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4 надали на адресу суду письмову заяву, в якій просять справу розглянути в їх відсутність, з позовом погодилися, заперечень проти позову не мають, пояснили, що дійсно 11 травня 1999 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі - продажу, який не був нотаріально засвідчений, хоча спору щодо виконання істотних умов за договором не має, оскільки ними було передано спірне майно у власність позивачам, за яке вони отримала від позивачів гроші.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне:

11 травня 1999 року між позивачами та відповідачами в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі-продажу № 2240/Б АДРЕСА_1, загальною площею 51,5 кв.м, жилою площею 28,5 кв.м., яка складається з: 1-коридору, 2-ванна, 3-санвузол , 4-кухня, 5-житлова, 6-житлова, 7-лоджія, яка належала відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації державного жилого фонду виконкому міської ради народних депутатів по розпорядженню № 72-4971/64г-354 від 28.07.1993 року, який не було нотаріально посвідчено. При цьому всі істотні умови по договору було виконано. У зв'язку з тривалою відсутністю відповідачів договір нотаріально не посвідчено до теперішнього часу.

2

У умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

Після укладення договору, позивачами була повністю прийнята у своє володіння та розпорядження квартира, у яку вони переїхали жити, оформили технічну документацію на своє ім'я та прописались за адресою розташування квартири. Прийняття до свого володіння та розпорядження позивачем придбаної двокімнатної квартири являється складовою права власності, на яке позивачі мають право як суб'єкти права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 12 п.2 Закону України «Про власність» громадянин здобуває право власності на майно отримане унаслідок висновку інших договорів, не заборонених законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, які підтверджуються письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання дійсним договір купівлі-продажу № 2240/Б двокімнатної АДРЕСА_1, загальною площею 51,5 кв.м, жилою площею 28,5 кв.м., яка складається з: 1-коридору, 2-ванна, 3-санвузол , 4-кухня, 5-житлова, 6-житлова, 7-лоджія, являють обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209, 218 ч. 2, 220 ч.2, 317, 318, 325, 334, 657 ЦК Україна, ст. 12 п.2 Закону України «Про власність», ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу № 2240/Б двокімнатної АДРЕСА_1, загальною площею 51,5 кв.м, жилою площею 28,5 кв.м., яка складається з: 1-коридору, 2-ванна, 3-санвузол , 4-кухня, 5-житлова, 6-житлова, 7-лоджія, укладений 11 травня 1999 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності в рівних долях на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,5 кв.м, жилою площею 28,5 кв.м., яка складається з: 1-коридору, 2-ванна, 3-санвузол , 4-кухня, 5-житлова, 6-житлова, 7-лоджія.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.ї\