Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-569/2007р. Головуючий у першій
інстанції Говура О.В.
Категорія 26 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя в складі: головуючого - Клочка В.П.
суддів - Зотова B.C., Птіціної В.І.,
при секретарі - Благовідові А.В.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1. - ОСОБА_2., відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та їх представника - ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 27 грудня 2006р. по цивільній справі за позовом позивачки ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та про визнання права власності на домоволодіння, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2006р. ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом до Севастопольської міської державної адміністрації (далі СМДА), ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. і просила встановити факт прийняття нею спадщини після смерті її батька ОСОБА_7. та визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 м. Севастополя.
Вимоги мотивовані тим, що спірний будинок належав її батьку ОСОБА_7, яків помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що у спірному домоволодінні вона проживає з 1984р. та після смерті батька вона, як спадкоємець першої черги, фактично прийняла спадщину та вступила в управління і володіння спадковим майном. Інші спадкоємці першої черги - відповідачі ОСОБА_3 (дружина, син та дочка померлого ОСОБА_7.) на час смерті проживали у іншому селі та у встановлений законом строк спадщину не прийняли.
Рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 27 грудня 2006р. позов ОСОБА_1. задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить рішення суду змінити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки усі спадкоємці першої черги фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7., та саме вона фактично несла витрати на утримання спірного будинку.
Відповідачі ОСОБА_4. і ОСОБА_5. приєднались до апеляційної скарги ОСОБА_3.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явились в засідання колегії, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. та встановлюючи факт прийняття нею спадщини після смерті її батька ОСОБА_7., суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є спадкоємцем першої черги та фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця.
З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та наданими сторонами доказами, що домоволодіння АДРЕСА_1 м. Севастополя належало на праві власності ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., На момент смерті спадкодавця позивачка мешкала у вказаному домоволодінні та фактично прийняла спадщину.
Однак судова колегія не може погодитись з висновком суду про визнання за позивачкою права власності спірний будинок, оскільки таки висновки зроблені з порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено, що місцем відкриття спадщини, відповідно до ст.526 ЦК України (в редакції 1963р.) є с.Орлине в м. Севастополі, де з 1984р. та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1., спадкодавець ОСОБА_7. проживав спільно з відповідачами ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5 за адресою - АДРЕСА_1 м. Севастополя.
Дані обставини сторонами визнані, не оспорюються та відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Таким чином, відповідачі по справі ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. (дружина та діти спадкодавця), які є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7., проживали спільно з спадкодавцем на момент його смерті та відповідно до ст.54 9 ЦК України (в редакції 1963р.) фактично прийняли спадщину після його смерті у вигляді предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку та про відмову від спадщини не заявили.
Відповідно до ст.548 ЦК України (в редакції 1963р.) не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
ОСОБА_1. вимог про встановлення факту прийняття нею всієї маси спадщини не заявляла, її вимоги стосуються тільки домоволодіння АДРЕСА_1 м. Севастополя.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. і визнаючи за позивачкою право власності на спірне домоволодіння, суд першої інстанції не врахував викладені обставини, у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1. в задоволенні цій частини її вимог.
Судова колегія не може прийняти до уваги вимоги апеляційної скарги про визнання за сторонами права спільної власності на спірний будинок, оскільки такі вимоги ні позивачкою, ні відповідачами ОСОБА_3 в суді першої інстанції не заявлялись.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. в частині визнання за ній права власності на спірне домоволодіння.
Керуючись ст. 303,307,309,313,314,316 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 27 грудня 2006р. в частині задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання права власності на домоволодіння - скасувати, постановити в цій частині нове рішення.
ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині визнання права власності на домоволодіння - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.