Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 -410/ 2007р. Головуючий у 1 інстанції: Прокопчук Т.С.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кримської О.М.
Суддів : Каракуші К.В. Маловічко С.В.
При секретарі: Петровій О.Б.
З участю представника відповідача: Булейко А.А., Шахматова Ю.Ю. представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Концерну " Міські теплові мережі" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Концерну " Міські теплові мережі" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
У позові зазначив, що він є власником квартириАДРЕСА_1
01.08.2002 року між ним та Концерном " Міські теплові мережі" в особі КП " Теплові мережі Ленінського району" укладено договір № 1021 про надання населенню послуг по теплопостачанню.
06.09.2006 року при проведенні відповідачем гідравлічних іспитів опалювальної системи під високим тиском, в квартирі позивача виник прорив будинкової лінії опалювальної системи - розрив радіатора , внаслідок затоки води із опалювальної системи належна позивачу квартира та майно, яке знаходилось в ній було, пошкоджено.
Згідно висновку спеціаліста № 0148 від 20.10.2005 року вартість відновлювального ремонту квартири, будматеріалів становить 3834 грн.60 коп.
Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 2000 грн.
Згодом позивач уточнив свої позовні вимоги в цій частині та просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 3834 грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн, судові витрати по проведенню оцінки вартості відновлювальних робіт квартири в сумі 180 грн,, витрати по
2
оплаті послуг адвоката - 1000грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь ОСОБА_1у відшкодування матеріальної шкоди суму 3834 грн. 60 коп., у відшкодування
моральної шкоди суму 3000 грн., судові витрати - 180 грн., витрати на допомогу адвоката
1000 грн.,а в цілому-8014 грн. 60 коп.
В іншій частині позову відмовлено за необгрунтованністю.
Стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь держави судові витрати по оплаті державного мита 59 грн. 50 коп., по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в суді - 30 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, Концерн "Міські теплові мережі" подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права , просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. та стягнути з ОСОБА_1. на користь Концерну "Міські теплові мережі" судові витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за подання апеляційної скарги .
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1
01.08.2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання населенню послуг з теплопостачання , згідно якого як споживач так і виконавець взяли на себе ряд зобов'язань по належному виконанню умов Договору.
06.09.2005 року відповідачем - філією Концерну теплових мереж у Ленінському району проводились гідравлічні іспити.
Згідно акту, складеному, мешканцями будинку АДРЕСА_1, у квартирі НОМЕР_1 поАДРЕСА_1 відбувся розрив радіатора, внаслідок чого пошкоджено майно, належне ОСОБА_1. (а.с. 13).
Згідно висновку спеціаліста від 20.10.2005 року ( а.с.14-16) матеріальна шкода складає -3834,60 грн.
09.09.2005 року мешканці будинку звернулись до філіалу Концерну " Міські теплові мереж" з листом, в якому повідомили про розрив радіатора в квартирі НОМЕР_1 та затоплення у зв'язку з цим інших квартир. Однак відповідач не прийняв своєчасно можливі заходи щодо перевірки викладених у листі обставин.
Проте, у листі-відповіді філіала Концерну " Міські теплові мережі" Ленінського району та акту від 20.02.2006 року, складенного представниками ФК "МТМ" Ленінського району ( а.с.47) відповідач визнавав , що причиною розриву радіатора у квартирі позивача було саме несвоєчасне встановлення заглушок на тепловому вводі до їх будинку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Посилання апелянта на те , що розрив радіатора стався внаслідок переобладання позивачем опалювальної системи, є необґрунтованими, оскільки допустимих доказів того, що споживачем було здійснено переобладнання опалювальної системи, при якому було порушенно технічні нормативи для даного типу будинку або встановлено радіатор з забороненого до використання матеріалу, не надав.
3
Крім того, на теперішній час , відповідач не вжив будь-яких заходів щодо перевірки на предмет відповідності встановлення заміненого чугунного радіатора на алюмінієвий технічним нормативам та належного його використання .
Посилання апелянта на те, що споживачі без дозволу компетентних органів втручались у внутрішньобудинкову систему, що також могло б призвести на розриву радіатора, ґрунтуються на припущеннях, доказів на підтвердження цих обставин, відповідачем також не надано. Клопотання про проведення експертизи щодо встановлення причини розриву радіатора, відповідач не заявляв, будь-який доказів, які б доводили іншу причину виникнення розриву радіатора суду не надано.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року № 630 передбачено, що послуги надаються споживачам безперебійно, за винятком перерв на проведення в установленому порядку ремонтних і профілактичних робіт виконавцем за графіком, погодженим, виконавчими органами сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями.
У разі планування перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити про це споживача через засоби масової інформації, а також письмово не пізніше ніж за 10 днів до її настання. У повідомленні зазначаються причини та час перерви в наданні відповідних послуг.
Доводи апелянта про те, що вони належним чином повідомили власників будинку через одного із мешканців квартири -ОСОБА_3 про проведення гідравлічних робіт та вручили йому техприпис, є необґрунтованим.
Виходячи зі змісту п. 12.1 Договорів, укладених з кожним власником квартир будинку АДРЕСА_1, для постійного зв'язку з енергопостачальною організацією та узгодження всіх питань, пов'язаних з виконанням умов договору, постачальник повинен звертатись до кожного з споживачів, які зазначені у договорах як відповідальні особи за теплове господарство в межах будинку.
Отже, про гідравлічні іспити у відповідності до названого пункту договору мали бути повідомлені всі власники квартир.
Таким чином, своєчасно та належним чином не сповістивши споживачів про дату проведення гідравлічних іспитів, відповідач позбавив можливості мешканців будинку вжити заходи до закриття заглушки, що було причиною розриву радіатора в квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1
На думку колегія суддів, відповідач, повинен був почати проводити гідравлічні іспити за наявності безпірних даних про виконання техприпису.
За таких обставин, колегія судців вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно
дослідив обставини справи та прийшов до правильного висновку щодо обгрунтованності
позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення матерільної шкоди.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої діями іншої особи, яка порушила її права, якщо ця особа не доведе, що моральна шкода спричинена не з її вини. При цьому за змістом даної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна.
Факт ушкодження майна безперечно спричиняє моральну шкоду. Необхідність вирішення питання щодо ремонту пошкодженого майна безумовно потребує витрат часу.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також інших обставин , які мають істотне значення.
Отже, з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження наявності моральної шкоди , зважаючи на те , що спричинено шкоду не навмисними діями, колегія суддів вважає, що справедливим та розумним буде стягнути моральну шкоду з відповідача на користь позивача у розмірі 1000 грн.
4
Постановою № 590 від 27.04.2006 року " Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ , і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено, що витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення - не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи та відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що позовні вимоги щодо компенсації витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведенністю, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з постановлениям нового про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Концерну " Міські теплові мережі" - задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2006 року по даній справі в частині стягнення витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката та моральної шкоди - скасувати та постановити в цій частині нове рішення наступного змісту:
"Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" на користь ОСОБА_1- моральну шкоду у розмірі 1000 грн..
В задоволенні позовних вимог про стягнення витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката - відмовити."
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців,