ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/850/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.
за участю представників сторін:
позивача : Федорченко Р.О.
відповідача : Якимчук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за поданням: державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: приватного підприємства "Беркут-транс"
про: стягнення коштів за податковим боргом
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2011 року о 17 год. 52хв. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) до приватного підприємства «Беркут-транс» (далі – ПП «Беркут-транс») про стягнення коштів за податковим боргом по податку на прибуток.
Подання мотивоване тим, що станом на 21.02.2011 року ПП «Беркут-транс» має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток у сумі 15610,00 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок подання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік №9006916562 на суму 15610,00 грн. основного платежу. Оскільки, ПП «Беркут-транс» в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не сплатило у повному розмірі суму податкового зобов'язання у строки визначені ПК України, ДПІ у м. Вінниці, керуючись п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України та ч. 1 ст. 183-3 КАС України, звернулась до суду з вказаним поданням.
Представник позивача, пославшись на обставини, викладені в поданні, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача заявлені вимоги не визнала, подавши до суду письмові заперечення в яких зазначила, що податковий борг в сумі 15610,00 грн. відповідно до поданої декларації за 2010 рік у підприємства відсутній у зв’язку зі сплатою. В підтвердження надані платіжні доручення про сплату податку на прибуток №2207 від 04.02.11 р. та №2239 від 18.02.11 р. Однак податковим органом самостійно змінено призначення платежу, та погашено податковий борг за попередні періоди, що утворився станом на 14.12.2010 року щодо наявності якого підприємством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року. А відтак між сторонами існує спір про право і підстав для задоволення подання ДПІ у м. Вінниці немає. Просила відмовити у задоволенні вимог позивача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
ПП «Беркут-транс» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Вінниці.
Заборгованість, яка є предметом адміністративного подання, виникла у відповідача в результаті поданої декларації з податку на прибуток підприємства №9006916562 від 09.02.2011 року за 2010 рік на суму 15610,00 грн.
На думку податкової, дане зобов’язання виконано не було, а тому ДПІ у м. Вінниці, керуючись п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України та ч. 1 ст. 183-3 КАС України, звернулась до суду з вказаним поданням.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом. Разом із тим, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Судом встановлено, що 09.02.2011 року ПП «Беркут-транс», на виконання вказаних вище норм, подано до органів державної податкової служби України декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік №9006916562, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 15610,00 грн. (а.с.7-8).
Відповідно до пп. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).
Так, згідно пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Поряд з тим, пп. 4.1 п. 4 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592, визначено, що декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік ПП «Беркут-транс» подана у межах строку, визначеного нормативними актами - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), тобто 09.02.2011 року.
Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В узгодження з наведеними положеннями законодавства, ПП «Беркут-транс» згідно наданих суду платіжних доручень №2207 від 04.02.11 р. та №2239 від 18.02.11 р. перераховано кошти до Державного бюджету за призначенням платежу – податок на прибуток за 4 квартал 2010 року в загальній сумі 17800,00 грн.
Таким чином, ПП «Беркут-транс» перераховано кошти до Державного бюджету на підставі поданої податкової декларації за призначенням платежу – податок на прибуток 2010 рік, що слугувало підставою для заявлення подання про стягнення коштів за податковим боргом, а відтак судом не вбачаються підстави для його задоволення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). Сторонами такого провадження, як випливає з частини сьомої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є заявник (орган державної податкової служби, що вніс подання), та відповідач - платник податків, стосовно якого таке подання внесено.
Як вбачається із матеріалів подання, письмових заперечень, та пояснень представників сторін, в даному випадку існує спір про право.
Кошти підприємства, які сплачені по податку на прибуток за 4 квартал 2010 року, податковим органом самостійно спрямовані на погашення податкового боргу за попередні періоди, що утворився станом на 14.12.2010 року. З даного приводу відповідач надав докази, що всі рішення позивача оскаржені в судовому порядку, а саме підприємством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року.
Отже, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Аналогічна позиція висловлена і ВАСУ у своєму листі від 02.02.2011 року №149/11/13-11.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем кошти по податку на прибуток за 4 кв. 2010 рік сплачено, повідомлені ним обставини є достатніми для висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання ДПІ у м. Вінниці.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 183-3, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні подання державної податкової інспекції у м. Вінниці до приватного підприємства "Беркут-транс" про стягнення коштів за податковим боргом - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: