Справа №  2-а-156/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2011 року, Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді                                                                                                       Стамбула М.І.,

при секретареві                                                                                                             Ігнатенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області,   про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на той факт, що 06.12.2010 року відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КпАП України, відповідно до якого остання, 06.12.2010року, керуючи автомобілем «Ваз» д/н: НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Московська проїхала перехрестя на заборонений сигнал світлофору, своїми діями позивач порушила «Правила дорожнього руху України» - порушила правила проїзду перехрестя. Внаслідок чого, 06.12.2010 року постановою посадової особи ДАІ, її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00грн. Вважає, що постанову було винесено необґрунтовано, оскільки правопорушення не було належним чином зафіксовано, крім того інспектором порушено порядок провадження по адміністративній справі передбачений КпАП України. Посадовою особою при складанні постанови не було враховано всі суттєві обставини події, в зв’язку з чим просить суд, скасувати постанову ВЕ № 303850 від 06.12.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги при цьому додала, що розгляд справи про адміністративне правопорушення не проводився, крім того інспектором ДПС не були з’ясовані обставини скоєння правопорушення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки в судове засідання не повідомив, на адресу суду не надано заперечень на позов.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками  для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія): з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення: своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України – завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних, управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України – до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що згідно протоколу ВЕ1 № 170697, 06.12.2010 року ОСОБА_1 біля 10-32год., керуючи автомобілем «Ваз» д/н: НОМЕР_1 м. Миколаєві по вул. Московська на перехресті з пр.. Леніна проїхала перехрестя не зупинившись перед дорожнім знаком 5.62 (Місце зупинки) та на заборонений сигнал світлофору, своїми діями позивач порушила п.16.8 «Правил дорожнього руху України» - порушила правила проїзду перехрестя.

Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехрестя – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судом встановлено, що за вищевказане правопорушення інспектором згідно постанови ВЕ№ 303850 від 06.12.2010 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміром 425,00грн.

Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що інспектором при винесенні штрафу не було враховано.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що в порушення ст.ст.278,279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення не проводився. В порушення ст.280 КУпАП, обставини скоєння правопорушення інспектором ДПС не були з’ясовані.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні не доведено правомірності дій посадової особи ДАІ, зважаючи на те, що справа розглядалась з порушенням ст.ст.33, 222, 268, 278, 279, 280 КпАП України, у зв’язку з чим позивач був позбавлений права на захист та беручи до уваги факт відсутності доказів наявності порушення у діях позивача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись  ст.ст.22, 33, 34, 287, 288 КпАП України, ст.ст.70, 71, 158 – 163, 171-2, КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови – задовольнити.

Постанову ВЕ № 303850 від 06.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425,00грн. – скасувати.  

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                          М. І. Стамбула