ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 р. Справа № 2а/0470/713/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 3482,79 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та єдиного податку у загальній сумі 3482,79 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 3187,50 грн., яка є несплаченою. Крім того, відповідач має податковий борг з єдиного податку в сумі 295,29 грн., який виник внаслідок не сплати до бюджету у встановлені строки в повному обсязі суми єдиного податку, що є порушенням вимог п. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", ч. 6 ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.02.2011 року, 14.02.2011р. надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки та ухвали про відкриття провадження на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.02.2011р. Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.
За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.
Відповідач - суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 19.03.2007р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Відповідач перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.
27.07.2010р. уповноваженими особами Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно правових актів була проведена перевірка господарської одиниці кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровська обл., в якому здійснює підприємницьку діяльність суб’єкт господарювання ОСОБА_2.
За результатами даної перевірки складено акт № 205/04/17/23/НОМЕР_1 від 27.07.2010р. щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
В ході перевірки виявлено наступні порушення:
- проведення розрахункової операції без застосування РРО, КОРО і РК на суму 76,00 грн.;
- не ведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 1403,75 грн.
Зазначені дії відповідача порушують положення п.п. 1, 2, 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
п. 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
п. 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
п) 12 вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 6 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Відповідачем зазначені вимоги законодавства не були виконані.
Статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, зокрема, у таких розмірах - у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі Акту перевірки дотримання законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 205/04/17/23/НОМЕР_1 від 27.07.2010р. та на виконання наведених законодавчих норм у відношенні відповідача було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій № 0002712306 від 02.08.2010р., яким застосовано штрафні санкції на суму 3187,50 грн., яке було направлено відповідачу по пошті.
За порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України. Згідно зі статтею 25 цього Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Згідно пункту 10 Порядку, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкції стягується на підставі рішення суду.
Зазначене рішення у встановленому порядку відповідачем не оскаржувалось, а тому на дату розгляду справи є чинним.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій становить 3187,50 грн.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р., платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 4.1.4.Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (зі змінами та доповненнями) фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для фізичних осіб – підприємців встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до ч.6 ст. 2 Указу Президента України, суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного казначейства України.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Відповідач відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування поставлений на облік у Солонянському відділенні Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області як платник єдиного податку та особисто під підпис отримав свідоцтво платника єдиного податку. Ставка єдиного податку за вказаним відповідачем видом діяльності («роздрібна торгівля») встановлена Рішенням сесії Широчанської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 15.10.2008р. і складає 100 грн. на місяць.
Відповідач за зазначений період не сплачував у повному обсязі єдиний податок, що призвело до утворення у нього заборгованості зі сплати єдиного податку у загальній сумі 295,79 грн. (з урахуванням часткової сплати у сумі 300 грн.).
Згідно пп.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, суми заборгованості з єдиного податку, є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платник податків і зборів зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Згідно із ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №746/99 від 28.06.1999р. суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-XII завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Такими чином, сума заборгованості відповідача станом на 04.11.2010р. складає: зі сплати штрафних (фінансових) санкцій - 3187,50 грн., зі сплати єдиного податку – 295,79 грн., що підтверджується Довідкою про стан заборгованості перед бюджетом.
За даних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими письмовими доказами.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі державного казначейства у Солоннському районі Дніпропетровської області суму заборгованості у розмірі: 3187 (три тисячі сто вісімдесят сім) грн. 50 коп. на р/р 31118104700305, код платежу 21080900, 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 29 коп. на р/р 34211379700324, код платежу 16050201, одержувач ГУДК в Дніпропетровській області, банк одержувача УДК у Солонянському районі, код казначейства 23929804.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В Ільков