ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2011 р. Справа № 2а-12950/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
представників позивача
представника відповідача Кислова М.В., Стифурака С.В.
Белінської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніс» до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об’єднаної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень (з урахуванням уточнень позовних вимог, які були прийняті судом).
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що 19 квітня 2010 року ТОВ «Юніс» отримало податкові повідомлення рішення № 0000432320/0/16307 від 15 квітня 2010 року та № 0000442320/0/16308 від 15 квітня 2010 року, які складено Нікопольською ОДПІ на підставі Акту № 701/232/24429966 від 01 квітня 2010 року про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніс» (код 24429966) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. В Акті Відповідач посилається на те, що, оскільки податкова накладна, згідно з підпунктом п.п. 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, то відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.1997 року № 799, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення. Пункт 1 Порядку № 799 встановлює, що «цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А норми статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначали порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань. Тобто, листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення відділеннями поштового зв'язку приймаються не податкові накладні, а податкові декларації, в розумінні пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Більш того, ні Закон України «Про ПДВ», ні підзаконні акти взагалі не згадують про яке-небудь документальне підтвердження отримання податкових накладних. Не дотримання Порядку не порушує порядок формування та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки коли платник податків отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він, відповідно до ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана. Згідно з висновками Відповідача, за умовою підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону № 283 до складу валового доходу платників податку на прибуток, крім іншого, включається вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки фактично не понесено витрат відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 283. Позивач не погоджується з такими висновками, оскільки при отриманні товару по договору купівлі-продажу, яким передбачено здійснення покупцем розрахунку за товар, такий товар не є безоплатно наданим. Тобто, основною ознакою безоплатно наданого товару є його надання як по договорам, так і без договорів, без умови його грошової компенсації. Оскільки договір, укладений між ТОВ «Юніс» та ПП «Гарі», передбачає вартість товару та за умови його оплати, така угода не може вважатися безоплатним наданням товару. Вищезазначене свідчить про те, що Відповідач не має права застосовувати відносно взаємовідносин, які склались між ТОВ «Юніс» та ПП «Гарі», підпункт 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А тому позивач не повинен зменшувати валові витрати на суму вартості оприбуткованих товарів. З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги такими доводами. Фахівцями Нікопольської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ „Юніс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09 та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.09 (Акт № 701/232/24429966 від 01.04.10р.). У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Юніс» включено до складу податкового періоду по ПДВ податкову окладну, отриману від ТОВ «ТД НТЗ» (код 33855978) після дати ліквідації підприємства як юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ. ТОВ «ТД НТЗ» згідно інформації комп'ютерної бази АІС «Податки», а саме ІПС «Картка платника» ДПА у Дніпропетровській області, на підставі якої було встановлено, що ТОВ «ТД НТЗ» анульовано свідоцтво платника ПДВ 09.10.2008р., знято з податкового обліку Нікопольської ОДПІ 29.10.2008р. У лютому 2009р. ТОВ «Юніс» включило до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від ТОВ «ТД НТЗ», а саме: податкова накладна № 61 від 04.09.2007 р. на суму 69646,80 грн., в тому числі ПДВ, 11607,80 грн. Вказані суми податку на додану вартість включено до реєстрів отриманих податкових накладних за січень, лютий, квітень, травень 2009 р. у сумі 149466,89 грн. Суми податкового кредиту за вищевказаними податковими накладними відображено у загальній сумі податкового кредиту звітних податкових періодів по рядку 10.1 Декларацій, при цьому в звітних місяцях відображено накладні за декілька попередніх періодів. Декларації з ПДВ було подано до Нікопольської ОДПІ без заяв зі скаргами на постачальників. Таким чином, в порушення вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168/97-ВР ТОВ «Юніс» зайво віднесено суми ПДВ з придбання товарів (робіт, послуг) по податковим накладним, які були задекларовані у наступних податкових періодах (як такі, що отримані з запізненням), без заяв зі скаргою на постачальників, які є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, та у ході проведення перевірки не надано документальне підтвердження отримання податкових накладних із запізненням, що призвело завищення податкового кредиту на загальну суму 149466,89 грн. Крім того, в ході проведення перевірки було встановлено, що станом на 31.12.2009р. ТОВ «Юніс» має криторську заборгованість перед ПП «Гарі» у сумі 17503,86 грн. Згідно бази даних платників податків, ПП «Гарі» 15.10.2009 р. ліквідовано у зв'язку із банкрутством.
Вищезазначені обставини виключають можливість здійснення ТОВ «Юніс» компенсації ПП «Гарі» вартості отриманих товарів, а тому такі товари відповідають наведеному у п. 1.23 ст. 1 Закону № 283/97-ВР визначенню терміна «безоплатно надані товари», що є підставою для включення їх вартості до складу валового доходу підприємства. З огляду на наведене, в акті перевірки відповідачем зроблено обґрунтований висновок про порушення ТОВ «Юніс» вказаних норм Закону № 283 за фактами невключення у 4 кварталі 2009 р. до складу валового доходу вартості безоплатно отриманих товарів в сумі 17503,86 грн. та не виключення зі складу валових витрат вартості оприбуткованих товарів в сумі 14586,55 гривень.
У зв'язку з викладеним, Нікопольська ОДПІ вважає, що перевірка від 01.04.2010р. є законною, податкові повідомлення-рішення № 0000432320/2 від 04.08.2010 р., № 0000872320/2 від 04.08.2010 р. повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.90 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №509) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 509 податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог законодавства уповноваженими особами Нікопольської об’єднаної податкової інспекції 01.04.2010 року проведено планову виїзну перевірку позивача, про що складено акт № 701/233/24429966 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства».
Перевірку проведено за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009 року.
У акті перевірки були зафіксовані наступні порушення, зокрема:
- п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 149466,89 грн., у тому числі: січень 2009 р. - 2644,83 грн.; лютий 2009 р. - 103327,53 грн.; квітень 2009 р. - 22,37 грн.; травень 2009 р. - 23113,90 грн.; липень 2009 р. - 18508,84 грн.; серпень 2009 р. - 1849,42 грн.;
- п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.1.5, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 8022,60 грн. за 4 квартал 2009 року.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000872320/2 від 04.08.2010р., яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 149466,89 грн. та застосовано (фінансові) санкції у розмірі 74733,45 грн. та № 0000432320/2 від 04.08.2010р. донараховано податок на прибуток у розмірі 8022,60 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1604,52 гривень.
Позивачем було використано процедуру апеляційного узгодження нарахованого податковим органом податкового зобов’язання та оскаржено вищезазначені податкові повідомлення-рішення до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції та до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (скарги від 29.04.2010р. та від 28.05.2010р.).
За результатами розгляду вищезазначених скарг були прийняті такі рішення:
- рішенням про результати розгляду первинної скарги Нікопольська ОДПІ залишила податкові повідомлення рішення № 0000432320/0/16307 від 15 квітня 2010 року та № 0000442320/0/16308 від 15 квітня 2010 року без змін;
- рішенням ДПА у Дніпропетровській області скасувало податкове повідомлення рішення Нікопольської ОДПІ від 15.04.2010 року № 0000442320/0/16308 (від 18.05.2010 року № 0000442320/1/20546) - в частині 50841, 27 грн. податкового зобов'язання ТОВ «Юніс» з податку на додану вартість, в іншій частині - 224200, 34 грн. (основний платіж - 149466, 89 грн. штрафна (фінансова) санкція - 74 733, 45 грн.) залишає вказане податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу ТОВ «Юніс» на це рішення задовольнило частково; крім того, ДПА у Дніпропетровській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДШ від 15.04.2010 року № 0000432320/0/16307 (від 18.05.2010 року № 0000432320/1/20545) про визначення податкового зобов'язання товариства з податку на прибуток в сумі 9627,12 грн. (основний платіж - 8022,60 грн. штрафні (фінансові) санкції - 1604, 52 грн.), а скаргу ТОВ «Юніс» на це рішення - без задоволення.
У процесі розгляду справи судом було встановлено таке.
Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно підпункту 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалися дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно підпункту 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна складалися у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
У ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Юніс» в порушення п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які було отримано несвоєчасно (після закінчення звітного періоду).
Також у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Юніс» включено до складу податкового періоду по ПДВ податкову окладну, отриману від ТОВ «ТД НТЗ» (код 33855978) після дати ліквідації підприємства як юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ.
ТОВ «ТД НТЗ» згідно інформації комп'ютерної бази АІС «Податки», а саме ІПС «Картка платника» ДПА у Дніпропетровській області, на підставі якої було встановлено, що ТОВ «ТД НТЗ» анульовано свідоцтво платника ПДВ 09.10.2008р., знято з податкового обліку Нікопольської ОДПІ 29.10.2008 року.
У лютому 2009р. ТОВ «Юніс» включило до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від ТОВ «ТД НТЗ», а саме: податкова накладна № 61 від 04.09.2007 р. на суму 69646,80 грн., в тому числі ПДВ 11607,80 грн. Вказані суми податку на додану вартість включено до реєстрів отриманих податкових накладних за січень, лютий, квітень, травень 2009р. у сумі 149466,89 гривень. Суми податкового кредиту за вищевказаними податковими накладними відображено у загальній сумі податкового кредиту звітних податкових періодів по рядку 10.1 Декларацій, при цьому в звітних місяцях відображено накладні за декілька попередніх періодів.
Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Декларації з ПДВ (№ 3408 від 18.02.2009р., № 5267 від 13.03.2009р., № 20564 від 18.05.2009р., № 9000189392 від 18.06.2009р., № 9000313273 від 13.07.2009р.,) було подано до Нікопольської ОДПІ без заяв зі скаргами на постачальників, які є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Такі дії призвело до завищення податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на суму 163002,81 гривень.
Твердження позивача щодо того, що порушення Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.1997 року № 799 не порушує порядок формування та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, вважає необґрунтованим з огляду на таке.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88), податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.
Порядок реєстрації податкової накладної, як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням № 88, облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.
Відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 № 799 (далі - Порядок № 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку (пункт 11 Порядку N 799). У містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку (пункт 10 Порядку N 799). Відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату (пункт 6 Порядку N 799).
Таким чином, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстровані відповідно до вимог Положення № 88 лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції за умови дотримання інших вимог законодавства щодо формування податкового кредиту.
Отже, у разі отримання податкових накладних, у тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах) та лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку - покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання цих податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених пунктом 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.97 № 165" (з урахуванням змін і доповнень), і (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту) в рядку 10,1 розділу II "Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість.
За результатами податкової перевірки та в процесі судового розгляду справи відповідачем було зазначено, що на податкових накладних не зазначено дату їх отримання або дату їх надходження по пошті, до перевірки не надано книгу вхідної та вихідної кореспонденції та первинні документи, що підтверджують поштові витрати (чеки, рахунки та інші).
Таким чином, в порушення вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР ТОВ «Юніс» зайво віднесено суми ПДВ з придбання товарів (робіт, послуг) по податковим накладним, які були задекларовані у наступних податкових періодах (як такі, що отримані з запізненням), без заяв зі скаргою на постачальників, які є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, та у ході проведення перевірки не надано документальне підтвердження отримання податкових накладних із запізненням, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 149466,89 гривень.
Крім того, за результатами перевірки виявлено порушення положень п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.1.5, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 8022,60 грн. за 4 квартал 2009 року.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу платників податку на прибуток, крім іншого, включається вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих, платнику податку у звітному періоді. При цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично понесено витрати відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Враховуючи зазначене, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ „Юніс" в порушення вказаних норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включило в IV кварталі 2009 року до складу валового доходу вартість безоплатно отриманих товарів в сумі 17503,86 грн. та не виключило зі складу валових витрат вартість оприбуткованих товарів в сумі 14586,55 гривень.
Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону № 283/97-ВР передбачено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону № 283/97-ВР безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
У ході проведення перевірки було встановлено, що станом на 31.12.2009р. ТОВ «Юніс» має кредиторську заборгованість перед ПП «Гарі» у сумі 17503,86 грн. Згідно бази даних платників податків ПП «Гарі» 15.10.2009 р. ліквідовано у зв'язку із банкрутством.
Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Вищезазначені обставини виключають можливість здійснення ТОВ «Юніс» компенсації ПП «Гарі» вартості отриманих товарів, а тому такі товари відповідають наведеному у п. 1.23 ст. 1 Закону № 283/97-ВР визначенню терміна «безоплатно надані товари», що є підставою для включення їх вартості до складу валового доходу підприємства.
Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Наявність кредиторської заборгованості у ТОВ «Юніс» свідчить про те, що товариство не проводило здійснення компенсації вартості товарів, які отримало фактично безоплатно, а тому не має права відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010р. справі № 3-2130/10 Стифураки Сергія Валерійовича директора ТОВ «Юніс» було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. Згідно мотивувальної частини постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010р. у справі № 3-2130/10, судом встановлено порушення Стифурак Сергієм Валерійовичем встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток на 8022,60 грн. за 2009р. за рахунок не відображення безнадійної кредиторської заборгованості та заниження ПДВ на суму 183361,07 грн. за 2009р. за рахунок несвоєчасного відображення податкових накладних у складі податкового кредиту. Відповідачем було надано в судове засідання копію вищезазначеної постанови з відміткою про те, що вона набрала законної сили 10.07.2010р. Проте позивачем в свою чергу було надано докази того, що ним вищезазначена постанова оскаржується в апеляційному порядку. З огляду на викладені обставини суд не приймає до уваги зазначене рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено правомірність прийнятих податкові повідомлення-рішення № 0000432320/2 та № 0000872320/2 від 04.08.2010р.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доцільність та не обґрунтованість позову.
Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юніс» до Нікопольської об’єднаної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 07.02.2011 року
Суддя
В.В Ільков