Справа №2-57\07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня   2007 року              Придніпровський районний суд м . Черкаси

В складі: головуючого - судді                                  Колода Л.Д.

при секретарі                                                            Озеран К.О.

з участю адвокатів                                                    ОСОБА_1., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м . Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_4 та про поділ майна подружжя, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_3.   звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4. про поділ майна подружжя. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_4. шлюб зареєструвала 13 березня 1992 року в Малиновському відділі ЗАГС м. Одеси - актовий запис №166. Рішенням Придніпровського районного суду від 24 лютого 2006року даний шлюб був розірваний. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою і на утримання якого відповідач по справі сплачує аліменти за судовим рішенням. В період шлюбу на спільні кошти подружжя ними було придбано будинковолодіння та земельна ділянка розташовані по АДРЕСА_1. Вартість будинковолодіння 10368 гривень, а земельної ділянки - 39056 гривень. Вказане підтверджується рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2006року , згідно якого визнано договір дарування від 20 червня 2003 року житлового будинку АДРЕСА_1(реєстр №3090), а також договір дарування від 20 червня 2003 року земельної ділянки площею 602 кв.м за тією ж адресою (реєстр №3087), укладені між ОСОБА_4та ОСОБА_6-удаваними. Визнано , що ОСОБА_4та ОСОБА_6 20 червня 2003 року уклали договір купівлі-продажу житлового будинкуАДРЕСА_1, а також договір купівлі -продажу земельної ділянки площею 602 кв.м за тією ж адресою .

Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційної о суду Черкаської області від 6 квітня 2006року) рішення Придніпровського районного суду від 13.02.2006 року залишено без змін. Таким чином, вищевказані будинковолодіння та земельна ділянка вважаються спільним майном подружжя. Відповідно до ст.. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того чи мала позивачка заробіток, чи займалась вихованням дитини , чи іншими справами і т.д. Згідно ст.69, 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності і частки дружини і чоловіка є рівними . Крім того , у відповідності зі ст.70 СК України суд може відступити від начала рівності часток подружжя в разі, якщо інший з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім ї, а також якщо з іншим з подружжя проживає дитина. Враховуючи те, що відповідач по справі не оплачує комунальні платежі по спірному будинковолодінню, а також те, що з позивачкою проживає неповнолітній син і аліментів на його утримання недостатньо для забезпечення його фізичного і духовного розвитку, просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 60% будинковолодіння та земельної ділянки, що в грошовому вигляді становить 29 654 грн. 40 коп.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3. підтримала свої позовні вимоги та просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 60% будинковолодіння та

земельної ділянки, розташованих за АДРЕСА_1 та суду пояснила, що вона, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1та відповідач проживають за вищевказаною адресою. Будинковлодіння та земельна ділянка були придбані в період шлюбу за спільні кошти. В добровільному порядку провести поділ майна не бажає відповідач, аліментів, які він сплачує на утримання дитини не достатньо для утримання дитини, тому вважає, що при поділі майна суд може відступити від рівності часток і з врахуванням інтересів дитини може виділити їй 60 % будинковолодіння та земельної ділянки , а відповідачу - 40%.

Відповідач ОСОБА_4.   в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що будикноволодіння та земельна ділянка не є спільним майном подружжя. Рішення районного та апеляційного судів про те, що між ним та ОСОБА_6. було укладено не договір дарування, договір купівлі-продажу вважає незаконними . З рішеннями він не згідний та оскаржив їх у Верховний Суд України. Впевнений, що незаконні рішення будуть скасовані, а тому на даний час немає підстав розглядати питання про поділ спільного майна подружжя, так як будинковлодіння та земельна ділянка не є спільним майном подружжя .

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного об"єктивного та всебічного їх дослідження вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що 13.03.1992 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.02.2006 року ї шлюб розірвано.

Судом встановлено, що в період шлюбу сторони придбали за спільні кошти будинковолодіння та земельну ділянку розташовані по АДРЕСА_1. Вартість будинковолодіння 10368 гривень, а земельної ділянки - 39056 гривень. Вищевказані обставини підтверджуються рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2006 року , згідно якого визнано договір дарування від 20 червня 2003 року житлового будинкуАДРЕСА_1 (реєстр №3090), а також договір дарування від 20 червня 2003 року земельної ділянки площею 602 кв.м за тією ж адресою (реєстр №3087), укладені між ОСОБА_4та ОСОБА_6- удаваними. Визнано , що ОСОБА_4та ОСОБА_6 20 червня 2003 року уклали договір купівлі-продажу житлового будинкуАДРЕСА_1, а також договір купівлі -продажу земельної ділянки площею 602 кв.м. за тією ж адресою . Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 6 квітня 2006року рішення Придніпровського районного суду від 13.02.2006 року залишено без змін. Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішення в цивільній ... справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ. Тому суд вважає, що спірне будинковолодіння та земельна ділянка придбані сторонами в період спільного сімейного проживання.

У відповідності до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної  сумісної власності. Згідно ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Тому суд вважає, що поділ майна слід провести з розрахунку 1\2 частина майна до 1\2 частини, визнавши за сторонами право власності на 1\2 частину будинковолодіння та 1\2 частину земельної ділянки. Посилання позивачки на ті обставини , що суд може відступити від начала рівності часток подружжя в разі, якщо інший з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім ї, а також якщо з іншим з подружжя проживає дитина, не можуть стати підставою для виділення їй 60% спірного майна. В судовому засіданні встановлено, що відповідач на утримання дитини сплачує аліменти, в будинку АДРЕСА_1проживають позивачка, відповідач та їх неповнолітній син, будинковолодіння реально не розподілено. Тому твердження позивачки про те, що син проживає з нею, а тому суд повинен відступити від рівності часток безпідставне.

Посилання відповідача на ті обставини, що він оскаржив рішеннями та ухвали судів про визнання договорів дарування удаваними та визнання їх договорами купівлі-продажу у Верховний суд України, а тому у суду не підстав вважати будинколодіння та земельну ділянку спільним

майном подружжя, не можуть стати підставою для відмови в позові. Також не спроможними суд вважає доводи відповідача про те, що спірне майно він прийняв в дар і сплачує витрати по утриманню будинковолодіння . Доводи про те, що спірне майно не є спільним майном подружжя, повеістю спростовуються рішеннями районного та апеляційного суду черкаської області, а доводи про оплату за утримання будинковолодіння не стосуються предмету позову. В зв»зку з цим позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.60, 69, 70 КС України ст.ст. 8,10,11, 60,212,213, 215,223 ЦПК України ,суд,-

вирішив :

Позов задовольнити частково. Провести поділ спільного майна подружжя. Виділити ОСОБА_3та визнати за нею право власності на 1\2 частину будинковолодіння та 1\2 частину земельної ділянки площею 602 к.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1

Виділити ОСОБА_4та визнати за ним право власності на 1\2 частину будинковолодіння та 1\2 частину земельної ділянки площею 602 к.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.