Красноокнянський районний суд Одеської області
4 м. смт. Красні Окни Україна 67900
Справа № 2/1517/30/2011
Категорія 53
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2011 року Красноокнянський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.
При секретарях ЯНУШКЕВИЧ О.О.,КАНСЬКОМУ О.С.
За участю представника позивача Соколова В.М..
Відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Красні Окни цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс 1»
до ОСОБА_2 про відшкодування
шкоди,завданої працівником при виконанні трудових обов»язків
В С Т А Н О В И В :
У червні 2009 року ТОВ «Базіс 1» звернулося до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 6000 грн матеріальної шкоди.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 як матеріально відповідальна особа допустив недостачу товарно-матеріальних цінностей на АЗС №68 у сумі 6000 грн
Так,19 серпня 2009 року відповідач працював оперетором на АЗС №68 .Грошова виручка за зміну становила 15900 грн, про що свідчить запис у касовій книзі ,а також накладна до інкасатороської сумки з готівковою виручкою №637 .
20 серпня 2009 року при перерахуванні грошової виручки з АЗС № 68 в інкасаторській сумці № 637 при здачі грошей в відділення «ПриватБанку» була виявлена недостача 6000 грн.
Так як безпосереднього доступу до інкасаторської сумки до моменті здачи грошей у відділення ЗАТ КБ «ПриватБанку» ніхто,крім відповідача ,не мав,останній є матеріально відповідальною особою , з яким позивач уклав договір про повну матеріальну відповідальність ,то позивач просить стягнути з відповідача недостачу у сумі 6000 грн та судові витрати.
- 2 -
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач позов не визнав і пояснив,що він дійсно працював оператором АЗС №68 ТОВ «Базіс 1» і з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність.19 серпня 2009 року він заступив на зміну ,за яку накопилася виручка у сумі 15900 грн.Відповідно до посадових обов»язків та порядку здачи грошових коштів, він заповнив накладну до сумки з готівковою виручкою , де зазначив суму покупюрно ,а також зробив запис у касовій книзі.Сумку він опустив у сейф,який самостійно він відкрити не може,так як сейф відкривається двома ключами одночасно,один із ключів знаходить у оператора АЗС ,а другий у інкасатора .Він особисто інкасатору кошти не здавав,так як на його зміні інкасації не було. Ключ від сейфу та касову книгу він по зміні передав оператору ОСОБА_4.
Через деякий час йому стало відомо,що при здачі коштів у відділенні банка у його сумці була виявлена недостача .При цьому саме його звинуватили у недостачі.
Однак він особисто грошей ні інкасатору , ні у відділення банку не здавав, відеозапис моменту виявлення недостачи йому не надали. Яким чином утворилася недостача ,йому невідомо ,але він особисто виконав всі покладені на нього обов»язки і вінним себе в утворенні недостачи не вважає .
Вислухавши пояснення сторін,допитавши свідка ОСОБА_4., вивчивши матеріали справи ,суд прийшов до наступного.
Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Наказом №8 -к від 03 листопада 2008 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу оператором заправних станцій АЗС № 68 ТОВ «Базіс 1» / а.с. 26/
У той же день з ОСОБА_2 укладений договір про повну матеріальну відповідальність, згідно умов якого останній прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальні цінності, що передаються йому під звіт протягом строку дії цього договору.
Згідно із актом до накладної до сумки з готівковою виручкою № 637 від 20 серпня 2009 року при здачі коштів вечірньою касою відділення «Приватбаку» виявлена нестача коштів – 6000 грн / а.с. 31/
Згідно із пояснювальною запискою ОСОБА_2 від 08 вересня 2009 року (а.с. 33), він виконав всі покладені на нього обов»язки стосовно порядку оформлення та поміщення до сейфу грошових коштів .
Наказом № 7-к від 26 лютого 2010 року ОСОБА_2 звільнено з роботи за ст.38 КЗпП України за власним бажанням / а.с.28/
Постановою оперуповноваженого СДСБЕЗ Фрунзівського РВ ГУМВС України в Одеській області від 27 грудня 2010 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст.185 та ст.191 КК України./а.с. 90,93-94/
Клопотання про оголошення перерви для можливості оскарження зазначеної постанови сторони не заявляли.
Згідно із ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
- 3 -
внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Відповідальність встановлюється тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника і, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Згідно із ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа, організація можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 року №447/24, посада оператора АЗС належить до категорії працівників (за займаною посадою і виконаною роботою), з яким підприємство повинно укладати письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Як пояснив відповідач і не заперечував представник позивача, а також підтвердив свідок ОСОБА_4,який є старшим оператором, ОСОБА_2 всі дії по оформленню та поміщенню грошових коштів до сумки № 637 із наступним її поміщенням до сейфу були виконанні відповідно до посадової інструкції та порядку,визначеному договором на інкасацію грошової виручки № 127 від 31 жовтня 2008 року / а.с. 35/,хоча відповідач і не є стороною у зазначеному договорі.
Внасілідок невиконання яких саме обов»язків відповідачем останнім була завдана шкода, позивачем не було зазначено.
Крім того, як пояснили сторони та свідок ОСОБА_4, до виявлення недостачи у сумі 6000 грн, декілька раз при здачі інкасаторами коштів у відділення «Приватбанку» виявлялися недостачи,але вони відшкодовувалися добровільно всіма операторами у рівних долях .
Однак,незважаючи на це, позивач,в порушення абзацу другого п.3.3
- 4 -
договору на інкасацію грошової виручки, не скористався своїм правом на присутність свого представника для нагляду за перерахунком грошових коштів,доставлених інкасаторами Банка.
До того ж ,факт виявленої недостачі,крім акту від 20 серпня /без зазначення року /,без прізвищ касира, контролера ,без підпису представника клієнта ,без покупюрного зазначення виявленої недостачи,без відеоматеріалів перерахунку, не можна вважати достатнім фактом виявлення недостачи.
Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Таким чином, з урахуванням вимог КЗпП, у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником, саме позивач повинен довести, що така шкода заподіяна йому винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника при виконанні ним трудових обов’язків. Однак такі докази, які б свідчили про винність і протиправність дій відповідача під час виконання ним трудових обов’язків ,позивачем суду надані не були.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» передбачено, що виходячи з вимог ст. 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними тощо.
Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Пунктом 4.7 робочої інструкції № 2-08 оператора заправних станцій ТОВ"Базіс 1", затвердженою наказом №5 директором ТОВ "Базіс 1" від 03.11.2008 року , з якою був ознайомлений відповідач, передбачено, відповідальність оператора по відшкодуванню матеріального збитку підприємству , нанесеного під час роботи з особистої недбалості.
Однак позивачем не представлено в судове засідання жодних доказів про винне порушення ОСОБА_2 обов'язків за трудовим договором, недбалості тощо і наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і шкодою, яка наступила .
Аналізуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Базіс 1» про стягнення із ОСОБА_2 матеріальної
- 5 -
шкоди до задоволення не підлягає за недоведеністю заподіяння даної шкоди відповідачем під час виконання ним трудових обов’язків, так як під час розгляду справи не встановлено винного порушення ОСОБА_2 своїх обов"язків за трудовим договором, причинного зв’язку між його поведінкою та шкодою, яка наступила .
Керуючись ст.ст. 10, 62, 212 – 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Базіс 1» у задоволенні позову.
На рішення може бути подана апеляційна скарга ,які подається в апеляційний суд Одеської області через Красноокнянський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення .
ГоловуючийО. Л. Чеботаренко